ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 39/419
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
на рішення від 12.11.2003 господарського суду м. Києва
у справі № 39/419
за позовом ТОВ "ХХХ"
до СПД А.А.А.
про стягнення 67216,45 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача Б.Б.Б. (директор)
відповідача А.А.А.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлений про стягнення збитків, завданих позивачу
неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором
поставки обладнання № 371 від 22.10.2002, укладеному між сторонами
у справі.
Неналежне виконання договірних зобов'язань полягало у невиконанні
зобов'язань щодо установки, ремонту та передачі обладнання
(установка АГ-1М) по акту. В результаті чого позивач був змушений
проводити ремонт та налагодження установки самостійно, що призвело
до додаткових витрат. Позивач збільшив розмір позовних вимог у
частині стягнення збитків в сумі 14713,50 грн., витрачених на
закупівлю гофрованого картону, з метою виконання угод на
постачання гофрокартону, укладених позивачем з третіми особами.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.11.2003 (суддя О.
Гумега) позовні вимоги задоволені в частині стягнення збитків у
сумі 14713,50 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до укладеного між
сторонами договору № 371 від 22.10.2002, відповідач зобов'язався
поставити позивачу обладнання, провести його установку,
капітальний ремонт, підключення, перевірку роботи та налагодження
обладнання, що дозволяє випускати гофрокартон, а також здати
роботи за актом приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох
календарних місяців з моменту здійснення позивачем першого платежу
за договором.
Перший платіж у розмірі 30% від суми договору, що становить 51000
грн. здійснюється позивачем протягом п'яти банківських днів з
моменту поставки обладнання. Платіжним дорученням № 389 від
05.12.2002, № 402 від 17.12.2002 позивач перерахував відповідачу
56000 грн. Другий платіж у розмірі 30% від суми договору, що
становить 51000 грн. позивач здійснює протягом 45 днів з моменту
проведення робіт по установці та наладці обладнання. Платіжним
дорученням № 418 від 04.02.2003, № 433 від 02.04.2003 позивач
перерахував відповідачу 44442,40 грн., тобто всього сплачено
100442,40 грн. Третій платіж у розмірі 40% від ціни договору, що
становить 68000 грн. позивач зобов'язався здійснити протягом 5-ти
банківських днів після підписання акту виконаних робіт.
Доказів перерахування повної суми договору не надано, позивач не
оплатив 69557,60 грн. Зібрані по справі докази свідчать, що
позивач власними силами здійснював роботи по ремонту обладнання та
поніс витрати у розмірі 67216,45 грн. Зважаючи на те, що позивачу
нанесені збитки відповідачем через невиконання умов договору у
розмірі меншому, аніж недоплата позивачем за договором, підстав
для задоволення позовних вимог у цій частині суд не вбачав.
Однак, відповідач зобов'язався виконати умови договору до
17.03.2003, а тому у зв'язку з їх невиконанням позивач закуповував
гофрокартон для виконання умов договору поставки його з
контрагентами, що підтверджується поданими ним доказами. Ціна, за
якою позивач придбавав гофрокартон була вищою від його
собівартості, різниця між чим і є збитками, які підлягають до
задоволення.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на порушення судом при вирішенні спору процесуальних норм. При
цьому відповідач посилається на те, що здійснена ним
підприємницька діяльність передбачає часті відрядження, які стали
причиною неотримання ним позову та ухвал суду про розгляд справи
і, відповідно, справу розглянуто судом за його відсутності, що є
підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Ухвалою від 03.10.2003 про порушення провадження у справі розгляд
справи призначений на 20.10.2003, у зв'язку з нез'явленням
відповідача у судове засідання, ухвалою суду від 20.10.2003 справа
відкладена слуханням до 30.10.2003; повторне нез'явлення
відповідача у судове засідання стало підставою для відкладення
слухання справи на 12.11.2003. Процесуальні документи надсилалися
відповідачу на адресу, зазначену у реквізитах укладеного договору
між сторонами у справі, неналежне виконання відповідачем якого
стало підставою для звернення позивача до суду.
Посилання відповідача на те, що його перебування у відрядженні
перешкоджало прийняти участь у судових засіданнях, не є підставою
для скасування судового рішення, оскільки суб'єкт підприємницької
діяльності здійснює таку діяльність на свій ризик.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності А.А.А.
залишити без задоволення.
Рішення від 12.11.2003 господарського суду м. Києва у справі №
39/419 залишити без зміни.
Головуючий Є.Борденюк
Судді М.Остапенко
В.Харченко