ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 справа N 37/55
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ВАТ "ДХ"
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 08.12.2003
у справі № 37/55
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ВАТ "ДХ"
до ДПІ у Амур-Нижньодніпровському
районі м. Дніпропетровська
про визнання податкових
повідомлень-рішень недійсними
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутні
від відповідача: присутні
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
09.10.2003 у справі № 37/55, залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2003
у задоволенні позову про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м.
Дніпропетровська № 0000081731/0 від 18.02.2003 та № 0000081731/2
від 27.05.2003 відмовлено з мотивів правомірного застосування
відповідачем п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000
№ 2181-ІІІ.
У касаційній скарзі ВАТ "ДХ" просить скасувати постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
08.12.2003, рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 09.10.2003 у справі № 37/55, визнати недійсними податкові
повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.
Дніпропетровська № 0000081731/0 від 18.02.2003 та № 0000081731/2
від 27.05.2003 та судові витрати покласти на відповідача,
посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права, а саме: п. 6.1 ст. 6 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та
ст.ст. 43, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки акту документальної перевірки, на підставі
якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не
існує.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі
встановлених в них фактичних обставин правильність застосування
господарським судом першої та апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
проведено комплексну документальну перевірку підприємства
позивача, за наслідками якої складено акт від 18.02.2003, яким
встановлено факт неутримання прибуткового податку з доходів
громадян у сумі 9 669, 15 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у
Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийняті
податкові повідомлення-рішення № 000081731/0 від 18.02.2003 та від
27.05.2003 № 0000081731/2, якими відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
позивачу визначено податкове зобов'язання з
прибуткового податку з громадян у розмірі 29 007, 45 грн. (в т.ч.
основний платіж - 9669, 15 грн. та штрафні - 19 338, 30 грн.).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
всі обставини справи і прийшли до правильного висновку стосовно
незаконності і необґрунтованості вимог позивача з огляду на
наступне.
Правомірність донарахування прибуткового податку з громадян
встановлено господарськими судами і позивачем не оспорюється.
Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або
здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати
податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до
законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою
передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник
податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання
з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 12 Декрету Кабінету
Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.1992 № 13-92 підприємства, установи, організації всіх
форм власності, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності
після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в
установах банків коштів на виплату належних громадянам сум
зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого i
утриманого прибуткового податку за минулий місяць. Зазначені
юридичні i фізичні особи одночасно з поданням чеків на отримання
коштів для виплати належних громадянам сум за другу половину
місяця подають до установ банків платіжне доручення на
перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку.
Податок утримується у джерела виплати.
Враховуючи, що в акті перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському
районі м. Дніпропетровська від 18.02.2003 було встановлено факти
неутримання позивачем прибуткового податку з громадян у сумі 9
669, 15 грн., застосування відповідачем норм п.п. 17.1.9 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
є цілком правомірним.
Що стосується посилань позивача на прийняття оскаржуваних
податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від
18.02.2003 № 03270/17-1, якого не існує, то колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає за необхідне зазначити
наступне.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено
та матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки ДПІ у
Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська № 03270 від
18.02.2003, примірник якого було вручено позивачу, та акт
перевірки № 03270/17-1 від 18.02.2003, на який посилається
відповідач в податковому повідомленні - рішенні це один і той же
акт, в якому було здійснено лише зміну номеру.
З огляду на викладене, цілком правомірним є висновки
господарського суду щодо недоведення позивачем тих обставин, на кі
він посилається в підтвердження своїх позовних вимог, а саме:
прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без
проведення документальної перевірки.
За таких обставин постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 08.12.2003 у справі № 37/55 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
1119, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "ДХ" залишити без задоволення, а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2003
у справі № 37/55 - без змін.