ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
08.04.2004                             справа N 37/55
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши  у               ВАТ "ДХ"
відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу
 
на  постанову                Дніпропетровського апеляційного
                             господарського суду від 08.12.2003
 
у справі                     № 37/55
 
господарського суду          Дніпропетровської області
 
за позовом                   ВАТ "ДХ"
 
до                           ДПІ у Амур-Нижньодніпровському
                             районі м. Дніпропетровська
 
про                          визнання податкових
                             повідомлень-рішень недійсними
 
        в судовому засіданні взяли участь  представники:
 
від позивача:                присутні
від відповідача:             присутні
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського   суду   Дніпропетровської   області   від
09.10.2003  у  справі  №  37/55,  залишеним  без  змін  постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2003
у  задоволенні   позову   про   визнання   недійсними   податкових
повідомлень-рішень  ДПІ  у  Амур  -  Нижньодніпровському районі м.
Дніпропетровська № 0000081731/0 від 18.02.2003 та  №  0000081731/2
від  27.05.2003  відмовлено  з  мотивів  правомірного застосування
відповідачем п.п.  17.1.9 п.  17.1  ст.  17  Закону  України  "Про
порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами
та   державними  цільовими фондами" ( 2181-14  ) (2181-14)
          від  21.12.2000
№ 2181-ІІІ.
 
У касаційній   скарзі   ВАТ   "ДХ"   просить  скасувати  постанову
Дніпропетровського   апеляційного    господарського    суду    від
08.12.2003,  рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 09.10.2003 у справі  №  37/55,  визнати  недійсними  податкові
повідомлення-рішення ДПІ   у  Амур-Нижньодніпровському  районі  м.
Дніпропетровська № 0000081731/0 від 18.02.2003 та  №  0000081731/2
від   27.05.2003   та  судові  витрати  покласти  на  відповідача,
посилаючись на  порушення  апеляційним  господарським  судом  норм
матеріального та процесуального права, а саме: п. 6.1 ст. 6 Закону
України "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків
перед  бюджетами  та  державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         та
ст.ст.  43, 34, 36 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки акту документальної перевірки,  на підставі
якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не
існує.
 
Заслухавши пояснення   представників   позивача   та  відповідача,
перевіривши  матеріали  справи  та  проаналізувавши  на   підставі
встановлених  в  них  фактичних обставин правильність застосування
господарським  судом  першої   та   апеляційної   інстанції   норм
матеріального   і  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України приходить до  висновку,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Відповідно до   ст.  111-7  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна
інстанція   виходить   із   обставин,   встановлених   у    справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
 
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що ДПІ у Амур -  Нижньодніпровському  районі  м.  Дніпропетровська
проведено    комплексну   документальну   перевірку   підприємства
позивача,  за наслідками якої складено акт  від  18.02.2003,  яким
встановлено   факт  неутримання  прибуткового  податку  з  доходів
громадян у сумі 9 669, 15 грн.
 
На підставі     вказаного      акту      перевірки      ДПІ      у
Амур-Нижньодніпровському   районі   м.  Дніпропетровська  прийняті
податкові повідомлення-рішення № 000081731/0 від 18.02.2003 та від
27.05.2003 № 0000081731/2, якими відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків   перед    бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"
( 2181-14  ) (2181-14)
           позивачу   визначено   податкове   зобов'язання   з
прибуткового податку з громадян у розмірі 29 007,  45 грн. (в т.ч.
основний платіж - 9669, 15 грн. та штрафні - 19 338, 30 грн.).
 
Колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає,  що
господарські  суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
всі обставини справи і прийшли до  правильного  висновку  стосовно
незаконності  і  необґрунтованості  вимог  позивача  з  огляду  на
наступне.
 
Правомірність донарахування  прибуткового   податку   з   громадян
встановлено господарськими судами і позивачем не оспорюється.
 
Відповідно до  п.п.  17.1.9  п.  17.1  ст.  17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та  державними  цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         у разі коли платник
податків здійснює  продаж  (відчуження)  товарів  (продукції)  або
здійснює  грошові  виплати  без попереднього нарахування та сплати
податку,  збору  (обов'язкового  платежу),  якщо   відповідно   до
законодавства   таке   нарахування   та   сплата   є  обов'язковою
передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник
податків  сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання
з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
 
Відповідно до  положень  ст.ст.  10,  11,  12   Декрету   Кабінету
Міністрів України  "Про  прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        
від 26.12.1992 № 13-92 підприємства,  установи,  організації  всіх
форм власності,  фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності
після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в
установах   банків  коштів  на  виплату  належних  громадянам  сум
зобов'язані  перераховувати  до  бюджету   суми   нарахованого   i
утриманого  прибуткового  податку  за  минулий  місяць.  Зазначені
юридичні i фізичні особи одночасно з поданням чеків  на  отримання
коштів  для  виплати  належних  громадянам  сум  за другу половину
місяця  подають  до   установ   банків   платіжне   доручення   на
перерахування  до  бюджету  утриманих  сум  прибуткового  податку.
Податок утримується у джерела виплати.
 
Враховуючи, що в акті  перевірки  ДПІ  у  Амур-Нижньодніпровському
районі  м.  Дніпропетровська від 18.02.2003 було встановлено факти
неутримання позивачем прибуткового податку з  громадян  у  сумі  9
669,  15 грн.,  застосування відповідачем норм п.п. 17.1.9 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків   перед   бюджетами   та  державними  цільовими  фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
         є цілком правомірним.
 
Що стосується  посилань   позивача   на   прийняття   оскаржуваних
податкових повідомлень-рішень   на  підставі  акту  перевірки  від
18.02.2003 № 03270/17-1,  якого не існує, то колегія суддів Вищого
господарського   суду   України   вважає  за  необхідне  зазначити
наступне.
 
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій  встановлено
та матеріалами   справи  підтверджено,  що  акт  перевірки  ДПІ  у
Амур-Нижньодніпровському районі м.  Дніпропетровська №  03270  від
18.02.2003,   примірник   якого  було  вручено  позивачу,  та  акт
перевірки  №  03270/17-1  від  18.02.2003,  на  який   посилається
відповідач  в  податковому повідомленні - рішенні це один і той же
акт, в якому було здійснено лише зміну номеру.
 
З огляду   на   викладене,   цілком   правомірним    є    висновки
господарського суду щодо недоведення позивачем тих обставин, на кі
він посилається в підтвердження  своїх  позовних  вимог,  а  саме:
прийняття оскаржуваних     податкових    повідомлень-рішень    без
проведення документальної перевірки.
 
За таких  обставин   постанова   Дніпропетровського   апеляційного
господарського  суду  від  08.12.2003  у справі № 37/55 відповідає
вимогам чинного законодавства і  фактичним  обставинам  справи,  у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
 
Враховуючи викладене,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  п.  1 ст.
1119,  111-11   Господарського   процесуального   права    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу  ВАТ  "ДХ" залишити без задоволення,  а постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2003
у справі № 37/55 - без змін.