ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 22/502
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенко М.І. (головуючий), Харченка В.М., Чабана В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника відповідача Бондаря А.В. та
представника позивача - Артеменка Д.І.
касаційну скаргу ТзОВ "Торговий дім "Насіння"
на постанову від 30.12.2003 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 22/502 господарського суду м. Києва
за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Вікторія"
до ТзОВ "Торговий дім "Насіння"
про стягнення 14209,39 грн.
В С Т А Н О В И В:
У травні 2003 року сільськогосподарський виробничий
кооператив "Вікторія" звернувся з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" про стягнення з
відповідача заборгованості за виконані роботи у розмірі
14209,49 грн., яка складається з 12160,15 грн. основного боргу,
суми неустойки у розмірі 1702,42 грн. та 172,91 грн. річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.06.2003 у справі
N 22/502 позов задоволено. Стягнено з ТзОВ "Торговий дім "Насіння"
на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Вікторія" 12160,15 грн. основного боргу, 1702,42 грн. пені,
172,91 грн. - 3% річних.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
30.12.2003 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 30.12.2003, рішення суду першої інстанції
від 20.06.2003 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в
позові. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті
постанови порушено норми матеріального та процесуального права,
зокрема, ст.ст. 42, 43, 44, 64, 101, 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 161, 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського
суду не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 29.06.2000
між ТзОВ "Торговий дім "Насіння" та ТзОВ СГП "Колос",
правонаступником якого є позивач за цією справою, був укладений
договір N 13-ОД, відповідно до умов якого ТзОВ СГП "Колос", за
дорученням відповідача, зобов'язався посіяти влітку 2000 року на
площі 50 га маточний буряк, а в 2001 році зібрати на цій площі
сіменники та передати відповідачу весь вирощений насіннєвий
технологічний матеріал, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався
оплатити виконавцю вартість вирощеного сіменного технологічного
матеріалу.
Судами також встановлено, що позивач взяті на себе
зобов'язання за договором виконав, а відповідач, в порушення умов
договору та вимог ст.ст. 161, 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, взятих
на себе зобов'язань по оплаті вирощеного та переданого йому
насіння не виконав, у зв'язку з чим, за ним утворився борг у
розмірі 12160,15 грн.
Вищезазначеним обставинам суди дали належну оцінку, і
обгрунтовано стягнули з відповідача суму основного боргу у розмірі
12160,15 грн., 1702,42 грн. пені та 172,91 грн. - 3% річних.
При цьому посилання відповідача на відсутність акту приймання
переданого йому насіння і невизначеність вартості виконаних робіт
апеляційний суд обгрунтовано не прийняв до уваги, оскільки з
наявних матеріалів справи випливає, що своїх зобов'язань за
договором відповідач не виконав, не провів розрахунок вартості
вирощеного насіння, але в той же час не заявляв і претензій з
приводу неналежної якості цього продукту.
Погоджуючись з правильністю проведеного позивачем розрахунку
грошових сум, які підлягали до стягнення, суд обгрунтованого
виходив з того, що останній повністю відповідає тим умовам
договору, які були передбачені сторонами.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТзОВ "Торговий дім "Насіння" залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
30.12.2003 та рішенням господарського суду м. Києва від 20.06.2003
по справі N 22/502 залишити без змін.