Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 17/182
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача не з'явились
розглянувши у відкритому Національної атомної енергогенеруючої
судовому засіданні компанії "ЕА" в особі ВП "Рівненська
касаційну скаргу АЕС"
у справі
№ 17/182
господарського суду
Рівненської області
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 04.11.2003р.
за позовом Володимирецької об'єднаної державної
податкової інспекції Рівненської
області
до Національної атомної енергогенеруючої
компанії "ЕА" в особі ВП "Рівненська
АЕС"
про звернення стягнення на активи
боржника на суму 7704390 грн.
Володимирецька об'єднана державна податкова інспекція Рівненської
області звернулась з позовом до господарського суду м. Києва про
звернення стягнення на активи платника податків НАЕК "ЕА" в особі
ВП "Рівненська АЕС". Позовні вимоги вмотивовані тим, що податковий
борг відповідача перед бюджетом та державними цільовими фондами
станом на 21.12.2002р. становив 7704390 грн. Відповідно до пункту
3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181 - активи платника податків можуть бути
примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу
виключно за рішенням суду.
Господарський суд м. Києва ухвалою від 13.05.2003р., керуючись
частиною 4 статті 15, частиною 1 статті 17 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позовну заяву
Володимирецької об'єднаної державної податкової інспекції
Рівненської області до НАЕК "ЕА" в особі ВП "Рівненська АЕС"
передав за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.
Господарський суд Рівненської області ухвалою від 20.05.2003р.
порушив провадження у справі та прийняв позовну заяву до розгляду.
Господарський суд Рівненської області рішенням від 4.06.2004р
позов задовольнив і вирішив стягнути з НАЕК "ЕА" в особі ВП
"Рівненська АЕС" в доход державного бюджету України - 7704390 грн.
податкового боргу. Рішення суду вмотивоване тим, що податковий
борг виник внаслідок неповної сплати податків, самостійно
визначених відповідачем в поданій до податкового органу податковій
декларації по ПДВ за листопад 2002р. У відповідності до вимог
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор (позивач у справі),
не позбавлений права на звернення до суду з позовом про стягнення
з боржника заборгованості в тому числі і податкового боргу в
порядку передбаченому чинним законодавством України.
Львівський апеляційний господарський суд за скаргою НАЕК "ЕА" в
особі ВП "Рівненська АЕС" переглянув рішення господарського суду
Рівненської області від 04.06.2003р. та постановою від
04.11.2003р. частково змінив його, виклавши пункт 2 резолютивної
частини рішення в такій редакції: "Стягнути з відповідача - НАЕК
"ЕА" в особі ВП "Рівненська АЕС" в дохід державного бюджету
7704390 грн. податкового боргу", посилаючись на те, що
відособлений структурний підрозділ не може виступати платником
податку, оскільки вся заборгованість по сплаті податків передана
Відособленим підрозділом "Рівненської АЕС" на консолідований
рахунок юридичної особи - НАЕК "ЕА", яка є платником податків по
системі в цілому, в решті частини судове рішення залишено без
змін.
В касаційній скарзі НАЕК "ЕА" в особі ВП "Рівненська АЕС" просить
Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів
справи у касаційному порядку, скасувати постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 04.11.2003р. та рішення
господарського суду Рівненської області від 04.06.2003р. у справі
№ 17/182 повністю і відмовити Володимирецькій об'єднаній державній
податковій інспекції Рівненської області у задоволенні позову,
посилаючись на те, що рішення суду першої інстанціє та постанова
апеляційного суду прийняті з порушенням матеріального та
процесуального права, а саме Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
, частини 2 статті 111-10,
частини 2 статті 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді, представників позивача, перевіривши
повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відповідачем
рахується податковий борг з податку на додану вартість за листопад
2002р. в сумі 7704390 грн., який виник внаслідок несплати
самостійно визначених в поданій до податкового органу податковій
декларації по податку на додану вартість.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що оскільки
на день розгляду справи податковий борг відповідачем погашено не
було, такий борг підлягає стягненню в примусовому порядку.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
в
редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин,
активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Згідно пункту 1.6 статті 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове
стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у
рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього
узгодження його суми таким платником податків.
Таким чином, за змістом наведених правових норм судовий порядок
звернення стягнення на активи платника податку встановлений лише
щодо податкового боргу, який виник стосовно не узгодженого
платником податкового зобов'язання.
Що ж до податкового боргу, сума якого була узгоджена, порядок його
погашення передбачений підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно
якого, у разі, коли інші передбачені цим Законом, заходи з
погашення податкового боргу не дали позитивного результату,
податковий орган здійснює за платника податків та на користь
держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення
узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які
перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання
банку (банком), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги
на суму податкового боргу або його частини.
Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового
органу.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що предметом позову є сума
податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням, правові
підстави для висновку про наявність у позивача права вимоги за цим
позовом відсутні. Невірне застосування судами попередніх інстанцій
пункту 1.6 ст.1 та підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
та порушення
підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Закону призвело до
помилкового висновку щодо прав і обов'язків сторін у справі та
відповідно до частини 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 2 статті 111-9, частиною
1 статті 111-10, статтею 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національної атомної енергогенеруючої компанії
"ЕА" в особі ВП "Рівненська АЕС" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.11.2003 р. та рішення господарського суду Рівненської області
від 04.06.2003р. у справі № 17/182 скасувати.
В позові Володимирецькій об'єднаній державній податковій інспекції
відмовити.