ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 12/297-12/131
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. – головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянув
касаційну скаргу Полтавського ВАТ “Облагропостач” на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 р.
у справі № 12/297-12/131 за позовом прокурора Балаклійського
району Харківської області в інтересах держави в особі ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз” в особі газо-промислового
управління “Шебелинкагазвидобування” до Полтавського ВАТ
“Облагро-постач” про стягнення 58 476,47 грн. та зустрічним
позовом Полтавського ВАТ “Облагропостач” до ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі
газо-промислового управління “Шебелинкагазвидобування” за участю
представника позивача – Білан Т.В.
про стягнення 103 237,33 грн.
Справа неодноразово розглядалась господарськими судами. Останнім
рішенням господарського суду Полтавської області від 09.10.2003
р. в задоволенні вимог по первісному позову відмовлено,
зустрічний позов задоволено та стягнено з до ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі
газо-промислового управління “Шебелинкагазвидобування” на
користь Полтавського ВАТ “Облагропостач” 103 237,33 грн. боргу,
1 032,37 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 р. вказане рішення від 09.10.2003 р скасовано,
первісний позов задоволено та стягнуто з Полтавського ВАТ
“Облагропостач” на користь ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України” в особі газо-промислового управління
“Шебелинкагазвидобування” 58 476,47 грн. заборгованості, 516,20
грн. витрат по сплаті державного мита та 584,76 грн. державного
мита на користь Державного бюджету України; в задоволенні
зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі Полтавське ВАТ “Облагропостач” просить
скасувати постанову від 16.12.2003 р., посилаючись на те, що
вона прийнята з порушенням норм чинного законодавства, та
залишити в силі рішення від 09.10.2003 р.
Відзиви на касаційну скаргу від прокурора Балаклійського району
Харківської області, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз” в
особі газо-промислового управління “Шебелинкагазвидобування” до
суду не надходили.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника
позивача, суд встановив наступне.
В червні 2002 р. прокурор Балаклійського району Харківської
області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах
держави в особі ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз” в особі
газо-промислового управління “Шебелинкагазвидобування” про
стягнення з Полтавського ВАТ “Облагропостач” 58 476,47 грн.
заборгованості за неналежне виконання умов договору № ШГД/32а
від 01.02.2000 р. про переробку сировини. Не погоджуючись з
позивачем, в липні 2002 р. відповідач звернувся до суду з
зустрічним позовом про стягнення з первісного позивача 103
237,33 грн. заборгованості, що є вартістю утримуваних останнім
нафтопродуктів.
Місцевий суд повно, всебічно дослідив доводи і докази сторін,
належно їх оцінив та дійшов обґрунтованих висновків про
наявність підстав для відмови в задоволенні вимог по первісному
позову і задоволення зустрічного позову. При цьому суд виходив з
того, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору
ГПУ “Шебелинкагазвидобування” переробило 15 819,40 тон
давальницької сировини, а відповідач провів розрахунки частково
і має заборгованість в сумі 45 791,03 грн. та заборгованість за
послуги залізниці в сумі 12 685,44 грн. У свою чергу, в
порушення п. 8 договору переробник (ГПУ) не повністю провів
відвантаження нафтопродуктів по наданій рознарядці Полтавського
ВАТ “Облагропостач”. До того ж, оскільки первісний позивач не
має можливості відвантажити заборгованість по дизпаливу в
натурі, а Полтавське ВАТ “Облагропостач”, відмовившись від
отримання виконання договору в натурі, просить стягнути їх
вартість, за винятком своєї заборгованості, то суд дійшов
правильного висновку провести залік однорідних вимог на підставі
ст. 217 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. У вирішенні спору враховано те,
що позивач погоджувався здійснити залік однорідних вимог. Окрім
того, прийнятим судом справедливим рішенням покладений край
неодноразових слухань справи господарськими судами.
Маючи ті ж докази, що і суд першої інстанції, апеляційний суд,
ігноруючи висновки місцевого суду, на свій розсуд оцінив
матеріали справи та доводи сторін і помилково задовольнив
первісний позов, а вимоги по зустрічному позову визнав такими,
що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, ухвалена судом апеляційної інстанції
постанова не може залишатись в силі, тому підлягає скасуванню, а
рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Полтавського ВАТ “Облагропостач” на
постанову задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 р. скасувати.
3. Рішення господарського суду Полтавської області від
09.10.2003 р. у справі № 12/297-12/131 залишити в силі.
4. Стягнути з ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз” в особі
газо-промислового управління “Шебелинкагазвидобування” на
користь Полтавського ВАТ “Облагропостач” 850 грн. державного
мита.
5. Доручити господарському суду Полтавської області видати
наказ.