ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 12/227-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 17.12.2003р.
у справі № 12/227-03 Господарського суду Вінницької
області
за позовом Приватного підприємства компанії “Владімір”
до 1) Державної податкової інспекції у
м. Вінниці
2) Відділення державного казначейства у
м. Вінниці
за участю прокуратури Житомирської області
про стягнення бюджетного відшкодування
За участю представників сторін:
позивача – не з’явилися
відповідача – не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.07.2003
року у справі № 12/227-03 (суддя Кожухар М.С.), яке залишено без
змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду
від 17.12.2003р. (колегія суддів Горшкова Н.Ф., Веденяпін О.А.,
Голубєва Г.К.) позов Приватного підприємства - Компанії
“Владімір” задоволено частково: стягнуто з Державного бюджету
України на користь ПП Компанії “Владімір” 236728 грн. бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2003 року та
1144,07 грн. процентів.
ДПІ у м. Вінниці звернулася до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 17.12.2003р.
та рішення господарського суду Вінницької області від 24.07.2003
року у справі № 12/227-03 та замінити неналежного відповідача у
справі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством -
Компанія “Владімір” пред'явлений позов про стягнення на підставі
п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
з Державного бюджету 236728грн.
бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий
2003 року та 2124,71 грн. процентів на суму бюджетної
заборгованості, нарахованих за період з 18.04.2003 року по
26.05.2003 року.
В процесі розгляду справи господарським судом позивач збільшив
позовні вимоги в частині стягнення процентів і просив стягнути
5175,59 грн. процентів, нарахованих на бюджетну заборгованість
станом на 21.07.2003 року.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що позивачем
17.03.2003 року до ДПІ у м. Вінниці подано податкову декларацію
з податку на додану вартість за лютий 2003 року, в рядку 21 якої
зазначено суму податку на додану вартість в розмірі 236728грн.,
яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного
звітного періоду.
Ця сума визначена як різниця між сумою податкового зобов'язання
позивача за вказаний податковий період та сумою дозволеного
податкового кредиту. В рядку 25 податкової декларації зазначено,
що залишок суми бюджетного відшкодування підлягає 100%
перерахуванню на рахунок платника податку після погашення його
податкових зобов'язань протягом трьох наступних звітних
періодів.
Відповідно до підпункту 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду різниця між загальною сумою
податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні
120 відсотків від облікової ставки Національного банку України,
строку її дії, включаючи день встановленої на момент її
виникнення, протягом погашення. Платник податку має право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету
(п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
Судом встановлено, що доказів відшкодування від'ємного значення
ПДВ за лютий 2003 року шляхом зменшення позивачу податкових
зобов'язань з цього податку або перерахування суми коштів на
його рахунок ДПІ у м. Вінниці не надано. Висновки податкової
інспекції про відшкодування позивачу ПДВ за лютий 2003 року не
надходили до Відділення державного казначейства у м. Вінниці,
тому ПДВ підприємству за цей період не відшкодовувалось.
Доводи податкової інспекції, викладені в касаційній скарзі,
відносно того, що відшкодування від'ємного значення ПДВ у даному
випадку повинні здійснювати митні органи, не можуть бути
прийняті до уваги виходячи з наступного.
Пункт 2.2 Інструкції про порядок здійснення розрахунків з
Державним бюджетом України за митом, податком на додану
вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і
зборами, на який посилається податкова інспекція, не регулює
порядок відшкодування від'ємного значення ПДВ згідно п.п. 7.3.3
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а
визначає лише порядок повернення надміру стягнених сум податку
на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів.
Відшкодування від'ємного значення ПДВ, визначеного як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку
з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду
(п.п. 7.7.1, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
), здійснюється згідно Порядку
вўдшкодування податку на додану вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
,
затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації та
Головного управління Державного казначейства України № 209/72
від 02.07.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 18.07.1997 року № 263/2067, яким передбачено, що
відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками
податкових органів або за рішенням суду.
З врахуванням викладених обставин, господарський суд першої та
апеляційної інстанцій правомірно прийшли до висновку про
задоволення позову відносно відшкодування ПП Компанія “Владімір”
з Державного бюджету 236728 грн. податку на додану вартість та
1144,07 грн. процентів.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
17.12.2003р. у справі № 12/227-03 Господарського суду Вінницької
області залишити без змін.