ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 10/56”НА”
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Малинського держлісгоспу, м. Малин
Житомирської області
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 20.11.2003р.
у справі № 10/56”НА” Господарського суду Житомирської
області
за позовом Малинського держлісгоспу, м. Малин
Житомирської області
до Малинської міжрайонної державної податкової
інспекції, м. Малин
про визнання частково недійсним рішення
За участю представників сторін:
позивача – Ткач Г.М., за довіреністю
Рибалко А.В., за довіреністю
Довгань м. Я.,за довіреністю
відповідача – Степанчук С.Ю., за довіреністю
Шевчук О.В., за довіреністю
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.09.2002
року у справі № 10/56"НА” позов Малинського держлісгоспу
задоволено. Визнано недійсним рішення Малинської міжрайонної
державної податкової інспекції № 103-23/13551546/1362 від
07.05.2002 року в частині застосування до Малинського
держлісгоспу 753грн.40коп. пені за неодержання виручки в
іноземній валюті.
Стягнуто з Малинської МДПІ на користь Малинського держлісгоспу
85грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та
118грн.00коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
20.11.2003р. (колегія суддів Майор Г.І., Голубєва Г.К., Горшкова
Н.Ф.) апеляційну скаргу Малинської міжрайонної державної
податкової інспекції задоволено. Рішення господарського суду
Житомирської області від 30.09.2002 р. у справі № 10/56 “НА”
скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Малинський держлісгосп звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 20.11.2003р.,
та залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської
області від 30.09.2002 року у справі № 10/56"НА”.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Малинська МДПІ рішенням
№ 103-23/13551546/1362 від 07.05.2002р. застосувала до
Малинського Держлісгоспу фінансову санкцію у вигляді пені в сумі
753грн.40коп.
Фінансові санкції застосовані на підставі ст. 4 Закону України
“Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.1994р. з послідуючими змінами та
доповненнями за порушення статті 1 цього Закону, а саме: за
неодержання виручки в іноземній валюті за відвантажену
лісопродукцію згідно укладених контрактів № 7/21 від
03.05.2001р. фірмі Ф.Н.Б. Чехія та № 7056 від 11.12.2000р. фірмі
“Євро -Тімбер”, Братислава, Словакія, про що зазначено в акті
перевірки № . 23/10-18. Зокрема в акті зазначено, що
законодавством України не передбачена можливість зменшення
фактурної вартості (контрактної ціни), і тому експертні висновки
фірми Інспекти (Словакія) не можуть бути враховані.
З висновками податкової інспекції та апеляційного господарського
суду щодо порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України “Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
не можна погодитись, виходячи із наступного.
Як встановлено судом, Малинським держлісгоспом здійснювалось
відвантаження лісопродукції згідно укладених контрактів № 7/21
від 03.05.2001р. фірмі Ф.Н.Б. (Чехія) та № 7056 від 11.12.2000р.
фірмі “Євро -Тімбер” Братислава (Словакія).
Пунктом 4.1 контракту № 7/21 від 03.05.2001р. з фірмою Ф.Н.Б.
(Чехія) передбачено, що здача та прийомка товару проводиться
представниками Словацької незалежної контрольної фірми Інспекта
по якості та кількості в день надходження товару на
перевантажувальний пункт Чиєрна над Тисою і фірма Інспекта на
кожний вагон виставляє сертифікат, використовуючи засоби обміру
та переводні коефіцієнти, які обумовлені в специфікації товару.
По відвантаженим вагонам на адресу фірми позивачу надійшли
сертифікати про нестачу 12,94 м. куб. лісопродукції, що
становить 91,72нім. марок або 251,41 ЄВРО.
Пунктом 7 контракту № 7056 від 11.12.2000р., укладеному з фірмою
“Євро - Тімбер” Братислава (Словакія) встановлено, що товар
вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем по кількості
згідно відвантажувальних документів та сертифіката Інспекти
(Словакія).
По відвантаженим вагонам на адресу фірми позивачу надійшли
сертифікати про нестачу 50,89 м. куб. лісопродукції, що
становить 921.7 ЄВРО.
При подальшому виконанні вищезазначених зовнішньоекономічних
контрактів нерезидентами на рахунок позивача була перерахована
сума валютної виручки, що відповідає вартості отриманої
лісопродукції.
Апеляційний суд безпідставно не врахував надані позивачем
контрольні сертифікати незалежної контрольної фірми Інспекта
(Словакія), якими встановлено нестачу товару, що був
експортований Малинським держлісгоспом згідно умов
зовнішньоекономічних контрактів, в результаті чого покупцями не
була сплачена передбачена зазначеними контрактами сума вартості
товару в іноземній валюті. Зазначені відомості у встановленому
законодавством порядку не спростовано. Повноваження на
здійснення технічного контролю товарів та лісопродукції
незалежною контрольною фірмою “Інспекта”, при розгляді справи в
суді першої та апеляційної інстанції, підтверджені наданими
довідками Словацької Торгово-промислової палати від 03.10.2002р.
та випискою з Торгового реєстру районного суду Братислава за
№ 502/В.
Статтею 1 Закону України від 23.09.1994р. “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті” ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачено, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає
зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у
терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не
пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції,
що експортується.
Дана норма регулює тільки ті відносини, за яких зарахування
повинно бути зроблено, виходячи з взаємних зобов'язань сторін,
що склалися і не передбачає надходження від нерезидента валютної
виручки за нестачу лісогосподарських матеріалів.
Оскільки нерезиденти умови контрактів виконали повністю і в
установлені Законом строки, тобто розрахувалися за фактично
отриманий товар і валюта надійшла на рахунок Малинського
держлісгоспу у відповідача не було правових підстав нараховувати
позивачу пеню за неодержання виручки в іноземній валюті.
За таких обставин, постанова Житомирського апеляційного
господарського суду від 20.11.2003р. підлягає скасуванню, а
рішення Господарського суду Житомирської області від 30.09.2002
року у справі № 10/56"НА” - залишенню без змін.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Малинського держлісгоспу, м. Малин Житомирської
області задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
20.11.2003р. у справі № 10/56”НА” Господарського суду
Житомирської області скасувати.
Рішення господарського суду Житомирської області від 30.09.2002
року у справі № 10/56"НА” залишити без змін.