ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N А-27/415-03
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Харкова
на постанову від 19.01.04 p.
Харківського апеляційного господарського суду
у справі №А-27/415-03
господарського суду Харківської області
за позовом ДК "YYY" НАК "SSS" в особі філії ГПУ "XXX"
до ДПІ у H-ському районі м.Харкова
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
позивача : А.А.А. (дов. №2-33д від 09.01.04 p.), Б.Б.Б. (дов. від
12.01.04 p.), В.В.В. (дов. від 19.01.04 p.)
відповідача: не з'явились
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 08.04.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням від 05.11.2003 господарського суду Харківської області
(суддя Мамалуй О.О.) задоволені позовні вимоги ДК "YYY" в особі
Газопромислового управління "XXX" до Державної податкової
інспекції у H-ському районі м. Харкова, а саме визнано недійсним
рішення ДПІ у H-ському районі м. Харкова №1 від 25.01.2002 року
про застосування заходів погашення податкового боргу платника
податків за рахунок стягнення його активів, стягнуто 85 грн.
державного мита та 118 грн. судових витрат.
Постановою від 19.01.04 Харківського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючого судді - Карбань І.С.,
суддів - Твердохліба А.Ф., Шевель О.В.) апеляційну скаргу
відповідача залишено без задоволення, а рішення від 05.11.2003
господарського суду Харківської області без змін.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняту по справі
постанову з мотивів невірного застосування апеляційним судом норм
матеріального права. Так, відповідач зазначає, що Газопромислове
управління "XXX" є платником податку відповідно до вимог Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№2181-3 від 21.12.2000 року, за даними особового рахунку у
Державній податковій інспекції обліковується податковий борг.
Отже, все майно та майнові права позивача перебувають у податковій
заставі, у зв'язку із чим, на думку відповідача оскаржене рішення
№1 від 25.01.02 року є правомірним та таким, що прийняте у
відповідності з нормами чинного законодавства.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм
матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржених
рішень судами першої та апеляційної інстанцій, вважає касаційну
скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи
державної виконавчої влади, зокрема, і органи Державної податкової
служби, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України. Згідно з ч.3 ст.8 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно з п.10.7. ст.10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№2181-3 від 21.12.2000 р. порядок
реалізації статті 10 "Продаж активів, що перебувають у податковій
заставі" має визначатися Кабінетом міністрів України. Так, Порядок
стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які
перебувають у податковій заставі ( 538-2002-п ) (538-2002-п)
, затверджено
Постановою КМ України від 15.04.2002 р. №538. Вказаною Постановою
також затверджено форму рішення податкового органу про стягнення
коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок
погашення його податкового боргу.
Оскільки рішення №1 від 25.01.2002 р. прийнято відповідачем до
затвердження порядку реалізації статті 10 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та відповідно форми
рішення податкового органу про стягнення коштів та продаж інших
активів, то рішення №1 від 25.01.2002 р. прийняте відповідачем з
порушенням вимог ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
п.10.7. ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№2181-3 від 21.12.2000 р.
Крім того, у рішенні №1 від 25.01.2002 р. міститься посилання
пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Проте, згідно з вказаним пунктом
джерелами погашення податкового боргу платника податків за
рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків з
урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими
законодавчими актами. Звідси, застосування пп.7.2.1 ( 2181-14 ) (2181-14)
неможливе без аналізу системного зв'язку зазначеної норми з іншими
нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та інших законодавчих актів.
Так, згідно з п.1.7 ст.1 Закону №2181-3 ( 2181-14 ) (2181-14)
активами
платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,
що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або
повного господарського відання. Однак, як встановлено
господарським судом Харківської області, Газопромислове управління
"XXX" є філією Дочірньої компанії "YYY" Національної акціонерної
компанії "SSS", тобто не є юридичною особою, та використовує
активи, закріплені саме за Дочірньою компанією "YYY" на праві
повного господарського відання (п.4.2. Статуту Дочірньої компанії
"YYY"), та передані Газопромисловому управлінню "XXX" відповідно
до Положення. Звідси, у Газопромислового управління "XXX" взагалі
відсутні будь-які активи, які б могли перебувати у податковій
заставі та які могли би бути використані як джерела погашення
податкового боргу за рішенням органу стягнення (податкового
органу).
Крім того, відповідно до п.11.2. Закону №2181-3 ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі
коли податковим боржником визнається платник податків, який не
підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо
продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового
комплексу, який забезпечує ведення його основної діяльності та
який за будь-яких обставин згідно з п.7.3.1. ст.7 Закону №2181-3
( 2181-14 ) (2181-14)
не може бути використаний як джерело погашення
податкового боргу. Також, п.2.2. Порядку застосування податкової
застави ( z0857-01 ) (z0857-01)
, затвердженого Наказом ДПА України №338 від
28.09.2001 р., прямо передбачено, що предметами податкової застави
не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких
заборонена законодавчими актами.
Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної
власності, що не підлягають приватизації" ( 847-14 ) (847-14)
від 07.07.99
р. №847-14 НАК "SSS" включено до Переліку №1 об'єктів права
державної власності, що не підлягають приватизації. Звідси, у разі
виникнення податкового боргу право податкової застави щодо активів
НАК "SSS", Дочірньої компанії "YYY" та її структурних підрозділів
не виникає, оскільки ст.11 Закону №2181-3 ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено
особливий порядок погашення податкового боргу підприємств, що є
об'єктами права державної власності та які не підлягають
приватизації.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає безпідставним
посилання відповідача на неправильне застосування судом
апеляційної інстанції пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки при
застосуванні вказаного пункту мають бути враховані обмеження,
визначені вказаним Законом, а також іншими законами України.
З огляду на вищевикладене Вищий господарський суд України вважає,
що постанова Харківського апеляційного господарського суду
відповідає нормам матеріального та процесуального права і має бути
залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Харкова залишити без
задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
19.01.04 p. у справі №А-27/415-03 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська