ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 9/200
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б.
Гоголь Т.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Р-ську
на постанову від 10 грудня 2003 р.
Львівського апеляційного Господарського суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до Державної податкової інспекції у м. Р-ську
про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення від 2.04.2003 № 000228232/0
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А. д. № 17/1
від відповідача: Б.Б.Б. д. № 6979/10-013
Товариством з обмеженою відповідальністю "XXX" у липні 2003 р.
заявлений позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Р-ську
від 2.04.2003 № 000228232/0, яким позивачеві донараховано 3644,20
грн. податку на додану вартість та 1039 грн. фінансових санкцій з
цього податку. Позовні вимоги обґрунтовані приписами підпункту
5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та пункту 4.2 "Положення про
порядок подання та розгляду скарг платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( z0723-96 ) (z0723-96)
, з огляду
на те, що відповідач неправомірно залишив скаргу підприємства,
подану в порядку апеляційного оскарження, якою оскаржувалось
податкове повідомлення-рішення ДПІ, без розгляду і відповідно
скаргу слід вважати задоволеною, а оскаржуване податкове
повідомлення-рішення - недійсним.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18 вересня
2003р., ухваленим суддею Чорногуз М.Г., позовні вимоги про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у м. Р-ську від 2.04.2003 № 000228232/0
задоволені в повному обсязі, з огляду на приписи підпункту 5.2.2
пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, яким передбачена процедура
адміністративного оскарження рішень податкових органів. Зокрема,
суд встановив факт вчасного звернення позивача до ДПІ зі скаргою
на податкове повідомлення від 2.04.2003 № 000228232/0, відповідно
до вимог "Положення про порядок подання та розгляду скарг
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( z0723-96 ) (z0723-96)
. Також, суд, з огляду на вимоги підпункту
7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
дійшов
висновку про правомірне не включення позивачем до складу
податкового кредиту суми за придбані в грудні 2002р. автомобілі.
Львівський апеляційний господарський суд у складі: головуючого
Дубник О.П., суддів Бобеляка О.М., Орищин Г.В. постановою від 10
грудня 2003 р. залишив перевірене рішення Господарського суду
Чернівецької області без змін з тих же підстав, а апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у м. Р-ську - без
задоволення.
Державна податкова інспекція у м. Р-ську вважає, що рішення
господарського суду Чернівецької області від 18.09.2003 та
постанова Львівського апеляційного господарського суду від
10.12.2003 прийняті з порушенням матеріального права. Просить
Вищий господарський суд України здійснити перегляд матеріалів
справи у касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у
справі, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних
вимог. Заявник посилаючись на положення підпункту 5.2.2 пункту 5.2
статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
наголошує на неправомірному застосуванні
господарськими судами приписів пункту 4 та 5 Положення про порядок
подання та розгляду скарг платників податків державними
податковими адміністраціями ( z0723-96 ) (z0723-96)
. Заявник зауважує на
тому, що приписами Закону "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що платник податків повинен подати
скаргу безпосередньо до контролюючого органу протягом десяти
календарних днів, наступних за днем отримання платником податків
податкового повідомлення або іншого рішення, що оскаржується. Тому
вважає, що термін подання скарги для позивача закінчився
18.04.2003 р., а первинна скарга було подана ТОВ "XXX" до
податкової служби 21.04.2003р., тобто з пропуском строку без
письмового запиту про продовження граничного строку. Окрім того,
заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами були невірно
застосовані положення підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, приписами
якого визначена дата виникнення права платника податку на
податковий кредит. Водночас звертає увагу колегії на те, що
судами, на його думку, помилково не застосовано до спірних
правовідносин приписи пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зокрема підпункту 7.3.1
статті 7 названого Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, приписи якого регулюють
дату виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт,
послуг).
Товариством з обмеженою відповідальністю "XXX" відзив на касаційну
скаргу не надіслано.
Заслухавши пояснення представника відповідача, який підтримав
касаційну скаргу, заперечення на касаційну скаргу представника
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у
м. Р-ську від 2.04.2003 № 000228232/0, позивачеві донараховано
3644,20 грн. податку на додану вартість та 1039 грн. фінансових
санкцій з цього податку. Оспорюване податкове повідомлення-рішення
прийняте на підставі акта перевірки від 28.03.2003р. №
23-1/110ДСК/31229594 щодо правильності та своєчасності внесення до
бюджету сум ПДВ ТОВ "XXX" за січень 2003 р. Перевіркою виявлено
розбіжність між даними платника та даними перевірки у визначенні
податкового кредиту за січень 2003 р. на суму 17920 грн.,
внаслідок віднесення до складу податкового кредиту у січні 2003 р.
17907 грн. ПДВ за податковою накладною від 23.12.2002 р. та 13
грн. ПДВ без підтвердження податковою накладною.
ТОВ "XXX", не погоджуючись з прийнятим податковим
повідомленням-рішенням, звернувся зі скаргою у порядку
апеляційного оскарження до ДПІ у м. Р-ську. Судом першої інстанції
встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного
провадження, що скарга направлена до податкової служби 18 квітня
2003р., про що свідчить зазначена відділенням поштового зв'язку
дата в повідомленні про вручення поштового відправлення та на
конверті. За результатами розгляду скарги позивача від
18.04.2003р., поданої в адміністративній апеляційній процедурі,
ДПІ у м. Р-ську листом від 25.04.2003р. № 6725/10-211 залишила
скаргу позивача без розгляду, через те, що скарга повинна бути
подана безпосередньо до контролюючого органу в десятиденний
термін, а не направлена поштою з дотриманням строку на оскарження
з огляду на вимоги підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно абзаців першого і шостого підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті
5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий
орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв
будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань
оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої
законом, такий платник податків має право звернутися до
контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка
подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами,
розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне
надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом
десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником
податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого
органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти
мотивоване рішення і направити його протягом двадцяти календарних
днів з дня отримання скарги платника податків на його адресу
поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
У разі, якщо контролюючий орган направляє платнику рішення про
повне чи часткове незадоволення його скарги, такий платник вправі
звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем
отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу
вищого рівня, а при повторному повному чи частковому незадоволенні
скарги - до контролюючого органу вищого рівня з дотриманням
вказаного десятиденного строку для кожного випадку оскарження і
двадцятиденного строку для відповіді на нього. Відповідно до
пункту 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників
податків органами державної податкової служби ( z0723-96 ) (z0723-96)
,
розробленого на підставі норм, передбачених, зокрема, Законом
України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
, та затвердженого
наказом ДПА України від 02.03.2001 № 82 ( z0238-01 ) (z0238-01)
,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за №
238/5429, скарга (заява) на рішення органу державної податкової
служби повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до
органу державної податкової служби поштою або передана фізичною чи
юридичною особою через представника. В той же час підпункт 4.2
пункту 4 і підпункт 5.1 пункту 5 названого Положення ( z0723-96 ) (z0723-96)
передбачають, що скарга повинна бути подана до органу державної
податкової служби відповідного рівня протягом десяти календарних
днів, наступних за днем отримання платником податків податкового
повідомлення або рішення органу державної податкової служби
(первинна скарга) або рішення про повне або часткове незадоволення
його скарги (повторна скарга). У абзаці 3 підпункту 5.2.2 пункту
5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що у разі коли вмотивоване рішення
за скаргою платника податків не надсилається платнику податків
протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого
за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника),
така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника
податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції. Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що
скарга подана позивачем в порядку та в межах строку, встановленого
підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст.5 Закону України від 21.12.2000 №
2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
та підпунктом 5.1 пункту 5 Положення
( z0723-96 ) (z0723-96)
, з огляду на те, що податкова служба не прийняла
вмотивованого рішення за скаргою Товариства. за таких обставин
справи господарські суди обґрунтовано визнали, що скарга позивача,
якою оскаржується податкове повідомлення-рішення, вважається
задоволеною на користь платника податків.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо неправильного
застосування місцевим господарським судом норм процесуального та
матеріального права. З огляду на зазначене, не вбачається правових
підстав для скасування переглянутих у справі судових актів, а
відтак касаційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 107, 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий Господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Чернівецької області від 18 вересня
2003 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 10 грудня 2003р. у справі № 9/200 залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Р-ську
залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
Судді Т.Дроботова
Т.Гоголь