ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2004                                       Справа N 8/306

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ “ДЗ”

скаргу

на постанову                 Донецького апеляційного

                             господарського суду від 10.12.2003

                             року

у справі за позовом          ВАТ “ДЗ”

до                           Донецького колективного виробничо –

                             технічного підприємства “У”

про   стягнення 13 904,78 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у  червні  2003 року, ВАТ “ДЗ” звернулось до суду з позовом  про

вилучення  у  Донецького  колективного  виробничо  –  технічного

підприємства  “У” 2 370 м. кабелю, отриманого останнім  по  акту

від  01.10.2000  року, а при відсутності кабелю  позивач  просив

стягнути його вартість, яка складає 13 904,78 грн.

Заявою  від  27.08.2003 року позивач уточнив підстави виникнення

взаємних  зобов‘язань сторін щодо спірного майна  пославшись  на

невиконання  відповідачем  умов договору  від  19.01.2000  року,

№ 3102.

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  08.09.2003

року,  залишеним  без  змін постановою  Донецького  апеляційного

господарського суду від 10.12.2003 року, у задоволенні  позовних

вимог відмовлено.

Не  погоджуючись  із  зазначеним рішенням та постановою  позивач

звернувся  з  касаційною скаргою у якій просить постановлені  по

справі  судові  рішення  скасувати,  як  такі,  що  прийняті   з

порушенням  та  неправильним  застосуванням  норм  матеріального

права.

Заслухавши  суддю–доповідача, пояснення  представника  позивача,

перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги  судова колегія вважає, що постановлені по справі  судові

рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, а

справа   направленню  на  новий  судовий  розгляд   виходячи   з

наступного.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий

господарський   суд,  а  з  цим  погодився  і  суд   апеляційної

інстанції,  виходив  з  того,  що договір  підряду  №  3102  від

19.01.2000  року,  на який посилається позивач  в  обґрунтування

своїх позовних вимог є неукладеним, а оскільки сторони не дійшли

згоди  по  всім  істотним  умовам договору,  то  і  підстав  для

задоволення позову немає.

Проте  погодитись з наведеними судом мотивами не можна, оскільки

зроблені  вони  без  повного  та всебічного  з’ясування  дійсних

обставин справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є майно,

отримане   відповідачем  по  акту  приймання  –   передачі   від

01.10.2000  року,  яке  на  думку  позивача  відповідач  утримає

безпідставно, незважаючи на претензію направлену йому  у  жовтні

2002 року.

Пояснюючи  обставини,  пов‘язані з передачею  майна  відповідачу

позивач  зазначив,  що  майно  було  передано  для  забезпечення

виконання відповідачем своїх зобов‘язань, які він брав  на  себе

відповідно до умов договору підряду від 19.01.2000 року, № 3103.

Правовим  обґрунтуванням позову було посилання на право власника

витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Відмовляючи у задоволенні позову з тих мотивів, що укладений між

сторонами 19.01.2000 року договір підряду № 3103 не містить усіх

істотних  умов  і  не  може породжувати правових  наслідків  для

сторін  суди не звернули уваги на зазначене вище і не врахували,

предметом  спору є не договір і його виконання,  а  витребування

майна,  яке  на  думку позивача безпідставно  утримується  після

закінчення  правовідносин,  пов‘язаних  з  укладенням   договору

№  3103, обставин, які б спростовували доводи позивача щодо його

права  на  спірне майно не навели, а тому при такому  положенні,

коли  наведені  судом мотиви відмови у позові не  можна  визнати

такими, що стосуються предмету спору і ґрунтуються на обставинах

справи   постановлені  по  справі  судові  рішення   не   можуть

залишатись   без   змін  і  підлягають  скасуванню,   а   справа

направленню на новий судовий розгляд.

При  новому  розгляді справи суду необхідно врахувати  наведене,

повно  та  всебічно  з’ясувати  дійсні  обставини  справи  і   в

залежності  від встановленого постановити законне і обґрунтоване

рішення.

За  таких  обставин, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення  господарського  суду Донецької області  від  08.09.2003

року, постанову Донецького апеляційного господарського суду  від

10.12.2003 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в

іншому складі суддів.