ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 08.04.2004                                         Справа N 7/41
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                 Т. Добролюбової - головуючого
                 Т. Дроботової
                 Т. Гоголь
 
за участю представників від:
 
позивача         А.А.А. - дов. від 20.03.2004 p.
                 Б.Б.Б. - дов. від 30.03.2004 p.
 
відповідача      (ТОВ "XXX") В.В.В. - директор
                 Е.Е.Е. - дов. від 07.04.2004 p.
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства "YYY"
 
на  постанову    від    07.10.2003 p.   Львівського   апеляційного
                 господарського суду
 
у справі         № 7/41   господарського суду Івано - Франківської
                 області
 
за позовом       Приватного підприємства "YYY"
 
до               - Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
                 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ"
                 - Івано - Франківського  обласного бюро технічної
                   інвентаризації
 
третя особа:     Відділення державної виконавчої  служби   Івано -
                 Франківського управління юстиції
 
про   визнання правомірним власником
 
зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
 
про   визнання недійсними акта про проведення прилюдних торгів від
11.05.2002 p.,    свідоцтва   про   право   приватної   власності,
реєстраційного напису Івано-Франківського обласного бюро технічної
інвентаризації
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
ПП "YYY"  звернулось  з  позовом до господарського суду Львівської
області про визнання себе правомірним власником металевого  ангару
по вул.  Ч-ській,  88 в м.  P-ську та визнання за ініціативою суду
недійсним договору купівлі - продажу  від  24.04.1997,  укладеного
між ТОВ "ZZZ" та ТОВ "XXX" і скасування реєстраційного посвідчення
на право власності, виданого останньому.
 
До прийняття рішення у справі  позивачем  на  підставі  статті  22
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         було
доповнено позовні  вимоги  вимогою  про  виселення  ТОВ  "XXX"  із
безпідставно займаного приміщення.
 
ТОВ "XXX" подано зустрічний позов про визнання недійсними акта про
проведення прилюдних торгів від 11.05.2002,  свідоцтва  про  право
приватної  власності  на  нежитлове  приміщення металевого ангару,
засвідченого    нотаріусом    М.М.М.,    реєстраційного     напису
Івано-Франківського  обласного  бюро  технічної інвентаризації від
09.08.2002.
 
Рішенням від 15.05.2003  господарського  суду  Львівської  області
(суддя М.  Кишинський) позовні вимоги задоволено в повному обсязі:
право власності на нежитлове приміщення металевого  ангару,  2/100
(дві  сотих)  частки  адміністративно  -  складської забудівлі без
комунікацій,  що знаходиться за адресою м.  P-ськ, вул. Ч-ська, 88
визнане  за ПП "YYY";  договір від 24.04.1997 між ТОВ "ZZZ" та ТОВ
"XXX" купівлі - продажу 2/100 (дві сотих) частки адміністративно -
складської забудівлі по вул.  Ч-ській,  88,  до якої входить склад
бетонний загальною площею  348,8  кв.  м  та  реєстраційний  напис
Івано-Франківського   ОБТІ  на  цьому  правоустановчому  документі
визнано  недійсним;  ТОВ  "XXX"  зобов'язано  звільнити  незаконно
займане  приміщення  металевого ангару по вул.  Ч-ській,  88,  яке
належить  ПП  "YYY".  В  задоволенні  зустрічних  позовних   вимог
відмовлено.
 
Рішення суду  мотивоване тим,  що сторони у справі (ПП "YYY",  ТОВ
"XXX") придбали у власність два  різні  приміщення,  однак  ведуть
спір   відносно   одного   й   того  ж  предмету,  що  пояснюється
некоректними  формулюваннями,  допущеними  в  договорі  купівлі  -
продажу та реєстраційних написах ОБТІ.
 
Враховуючи наявність   у   сторін  правоустановчих  документів  на
спірний об'єкт за однією  і  тією  ж  адресою,  суд  визнав  право
власності на нежитлове приміщення - металевий ангар за ПП "YYY", у
зв'язку з чим договір купівлі-продажу від 24.04.1997 між ТОВ "ZZZ"
та  ТОВ  "XXX",  за яким останнє придбало склад бетонний,  який за
цією адресою відсутній, суд визнав недійсним.
 
За апеляційною   скаргою   ТОВ   "XXX"   Львівський    апеляційний
господарський суд (судді:  Д. Новосад - головуючий, О. Михалюк, Г.
Мельник),  переглянувши  рішення  господарського  суду  Львівської
області в апеляційному порядку, постановою від 07.10.2003 скасував
його,  виніс нове рішення,  яким в задоволенні позову  відмовлено,
зустрічний  позов  задоволено частково шляхом визнання недійсними:
акта про проведення прилюдних торгів від 11.05.2002, свідоцтва про
право  приватної  власності  на  нежитлове  приміщення  металевого
ангару, засвідчене нотаріусом М.М.М.
 
Постанова суду мотивована тим,  що Відділення державної виконавчої
служби Івано-Франківського управління юстиції, проводячи стягнення
на майно  ТОВ  "ZZZ",  належним  чином  не  встановило  належність
останньому  майна  на момент відкриття виконавчого провадження.  В
документах містяться неточності,  виправлення, розбіжності: в акті
про   прилюдні   торги  відсутні  правовстановлюючі  документи,  в
свідоцтві про право  власності  на  спірне  приміщення  ПП  "YYY",
посвідченому приватним нотаріусом М.М.М., містяться виправлення та
неточності.
 
ПП "YYY" подало до Вищого господарського  суду  України  касаційну
скаргу  на постанову Львівського апеляційного господарського суду,
в якій просить постанову у  справі  скасувати,  рішення  у  справі
залишити  без  зміни,  мотивуючи  касаційну  скаргу  доводами  про
порушення  Львівським   апеляційним   господарським   судом   норм
матеріального права, зокрема, пункту 3.3 Тимчасового положення про
порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно ( z0157-02  ) (z0157-02)
        ,
затвердженого  Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002
№ 7/5,  відповідно до якого у реєстрації прав  на  нерухоме  майно
може  бути відмовлено,  якщо заявлене право вже зареєстроване.  На
думку  скаржника,  судом  апеляційної   інстанції   проігнорований
хронологічний   порядок  реєстрації  права  власності  на  спірний
об'єкт.
 
Заявник в  касаційній  скарзі  посилається  також   на   порушення
господарським   судом   статті  43  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  відповідно до якої ніякі  докази  не
мають  для  господарського  суду заздалегідь встановленої сили.  У
зв'язку з чим вважає помилковим висновок господарського  суду  про
те, що Відділенням державної виконавчої служби Івано-Франківського
управління юстиції належним  чином  не  встановлено  приналежність
об'єкту  ТОВ "ZZZ",  оскільки в матеріалах справи містяться докази
про перевірку об'єкту на місці його знаходження.
 
ТОВ "XXX" надіслало відзив на касаційну скаргу,  у  якому  просить
постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду у даній
справі залишити без змін з підстав, якими вона мотивована.
 
Заслухавши доповідь судді - доповідача та  пояснення  присутніх  в
судовому   засіданні   представників  сторін,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у справі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
 
Відповідно до  вимог  статті  111-7  Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  виходить  з
обставин,  встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
 
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході здійснення
судового  провадження,  ПП  "YYY"  придбало  нежитлове  приміщення
металевого ангару - 2/100 (дві  сотих)  частин  адміністративно  -
складської  забудівлі без комунікацій,  що знаходиться за адресою:
м. P-ськ, вул. Ч-ська, 88.
 
Вказане приміщення  було  придбане  за   результатами   проведення
прилюдних  торгів  в  порядку,  встановленому  Постановою Кабінету
Міністрів  України  "Про  затвердження  Положення  про  проведення
аукціонів    (публічних  торгів)  з реалізації заставленого майна"
( 1448-97-п ) (1448-97-п)
          на  підставі  акта  від  05.08.2002  про  проведені
прилюдні   торги,   затвердженого  начальником  відділу  державної
виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.
 
В процесі  оформлення  ПП  "YYY"  права   користування   земельною
ділянкою,  необхідного  для  обслуговування придбаного приміщення,
з'ясувалось,  що державний акт на право власності даної  земельної
ділянки виданий ТОВ "XXX",  якому і належить приміщення металевого
ангару по вул.  Ч-ській,  88 на підставі договору від  24.04.1997,
укладеного з ТОВ "ZZZ".
 
Наведені обставини   стали   підставою   звернення   ПП  "YYY"  до
господарського  суду  Івано-Франківської  області  з  позовом  про
визнання себе правомірним власником спірного приміщення.
 
Задовольняючи позовні  вимоги,  господарський суд першої інстанції
виходив з того, що сторони у справі (ПП "YYY", ТОВ "XXX") придбали
у власність два різні приміщення за адресою вул.  Ч-ська,  88:  ПП
"YYY" - нежитлове приміщення  металевого  ангару  -  2/100  частин
адміністративно  -  складської забудівлі без комунікацій загальною
площею 386 кв.  м, ТОВ "XXX" - 2/100 частки комплексу будівель, до
якої входить склад бетонний загальною площею 348,8 кв. м.
 
Проте, вказаний   висновок   обгрунтовано   не   взято   до  уваги
апеляційною інстанцією,  оскільки він  спростовується  наявними  в
матеріалах  справи  доказами:  технічним  паспортом  на виробничий
будинок (а. с. 80), довідкою - характеристикою Івано-Франківського
бюро  технічної інвентаризації (а.  с.  87),  звітом про експертну
оцінку вартості будівель,  благоустрою та інфраструктури ТОВ "ZZZ"
(а.  с.  107),  з  яких випливає,  що предметом договору купівлі -
продажу від 24.04.1997,  укладеному між ТОВ "ZZZ" та ТОВ  "XXX"  і
прилюдних  торгів,  затверджених  актом  від 05.08.2002 начальника
відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського  районного
управління  юстиції  є  один і той же об'єкт - склад,  фундамент і
цокольна частина якого - із  збірних  блоків,  а  арочна  покрівля
виконана  із  профільних алюмінієвих листів загальною площею 343,8
кв. м.
 
Беручи до уваги,  що ТОВ "XXX" є добросовісним набувачем  спірного
об'єкту,   право   власності  на  спірний  об'єкт  підтверджується
договором купівлі - продажу складського приміщення від 24.04.1997,
посвідченим   приватним  нотаріусом  К.К.К.  та  зареєстрованим  в
Івано-Франківському ОБТІ,  державним  актом  на  право  постійного
користування землею,  вказані документи недійсними у встановленому
порядку  не  визнані,  касаційна  інстанція  вважає  обґрунтованим
висновок   Львівського   апеляційного   господарського   суду  про
приналежність оспорюваної будівлі саме ТОВ "XXX",  у зв'язку з чим
постанова цього суду у даній справі визнається такою,  що прийнята
у відповідності з нормами  матеріального  права,  підстав  для  її
зміни чи скасування не вбачається.
 
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-5,  111-7, пунктом
1 статті   111-9,   статтями   111-10,    111-11    Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Постанову від 07.10.2003 Львівського  апеляційного  господарського
суду  у  справі  №  7/41  господарського  суду  Івано-Франківської
області  залишити  без  зміни,  а  касаційну   скаргу   Приватного
підприємства "YYY" - без задоволення.
 
Головуючий Т. Добролюбова
Судді      Т. Дроботова
           Т. Гоголь