ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 13/288
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.,
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX"
в особі відокремленого підрозділу Н-ського
РЕМ
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 05.04.2004 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "XXX" в
особі відокремленого підрозділу H-cького РЕМ
до Приватної агрофірми "YYY"
про стягнення суми
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача про
стягнення підвищеної оплати за електричну енергію в сумі 4757,92
грн., інфляційних сум 411,81 грн. і 3% річних у сумі 168,41 грн.,
посилаючись на те, що останнім не дотримано встановлених граничних
величин електроспоживання в серпні 2002 року, і його
відповідальність виникає з підстав закону та договору.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
12.12.2003 року в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом неправильно
застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті ним
рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що між сторонами було укладено
договір № 4-92 від 01.08.2000 року за умовами якого, позивач
зобов'язався постачати електричну енергію, а відповідач оплачувати
за її споживання.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача підвищеної оплати за електричну енергію, інфляційних
сум та 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за
договором і законом щодо обсягів граничних величин споживання
електроенергії.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України
викладених у п.п 1, 6, 7 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про
судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлення обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази,
суд має це обгрунтувати.
Резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі,
безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних
обставин, висновки по суті розглянутих вимог.
Проте, судові рішення попередніх інстанцій прийняті в даній справі
за своїм змістом не відповідають цим вимогам.
Так, судом не було з'ясовано дійсних обставин спірних
правовідносин, прав і обов'язків сторін відповідно до умов
договору та вимог законодавства, з урахуванням фактичного
виконання сторонами зазначених зобов'язань. При цьому, в
залежності від установленого, судом вказаним обставинам не було
дано правової оцінки, з урахуванням доводів обох сторін.
До того ж, висновки суду по суті розглянутих вимог, наведені в
резолютивній частині рішення не випливають із встановлених ним
фактичних обставин.
Разом з цим, суд залучивши до матеріалів справи довідку
торгово-промислової палати ніякої правової оцінки їй не дав.
За таких обставин, ухвалені в даній справі судові рішення не можна
визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене
і вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX" в особі
відокремленого підрозділу H-cького РЕМ задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.
2004 року та рішення господарського суду Івано-Франківської
області від 12.12.2003 року скасувати, і справу № 13/288 передати
на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук