Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 7/238-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у Тячівському районі
Києві Закарпатської області
касаційну скаргу
на рішення Господарського суду
Закарпатської області
від 24 вересня 2003 року
у справі № 7/238-2003
за позовом Солотвинського солерудника
до Державної податкової інспекції
у Тячівському районі
Закарпатської області
про зобов'язання списати податковий борг у сумі 242681,14 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники сторін:
від відповідача,
від відповідача.
Солотвинським солерудником у вересні 2003р. заявлений позов про
зобов`язання ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області
здійснити списання податкового боргу з прибуткового податку з
громадян у сумі 242681,14 грн., донарахованого за податковим
повідомленням-рішенням ДПІ у Тячівському районі від 22.07.2002р.
№ 0000991730/1/1431-231-00383544/8062. Позовні вимоги обґрунтовані
тим, що визначена сума, заявлена у позові відповідно до вимог
пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
підпадає під визначення
безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних
обставин і підлягає списанню.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 24 вересня
2003 р., що ухвалене суддею, задоволені позовні вимоги про
зобов`язання ДПІ у Тячівському районі Закарпатської області
здійснити списання прибуткового податку з громадян на суму
242681,14 грн. за податковим повідомленням-рішенням 22.07.2002
№ 0000991730/1/1431-231-00383544/8062, з огляду на вимоги пункту
18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки зазначена сума підпадає під
визначення податкового боргу, що виник внаслідок форс-мажорних
обставин, підтверджених висновком Торгово-Промислової Палати
України від 25.06.2003р. № 7101/05-4 і підлягає списанню згідно
приписів згаданого Закону.
Державна податкова інспекція у Тячівському районі Закарпатської
області вважає, що рішення господарського суду ухвалене з
порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, рішення у справі скасувати. Касаційна скарга мотивована
помилковим застосуванням у рішенні господарського суду приписів
пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, нормами якого передбачене списання
з платників податків безнадійного податкового боргу. При цьому ДПІ
зауважує на тому, що судом не взято до уваги приписи частини
першої підпункту 4.1 пункту 4 Порядку списання безнадійного
податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА
України від 14.03.2001 № 103, яким передбачено визначення сум
безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами
державної податкової служби, здійснюється за даними карток
особових рахунків платників податків, що ведуться в органах ДПС в
установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного
податкового боргу. Відповідач наголошує на тому, що картки
особових рахунків з прибуткового податку в органах ДПС не ведуться
і податковий борг з цього податку у Солотвинського солерудника на
час виникнення безнадійного податкового боргу (станом на
17.05.2002р.) - відсутній., і відповідно сума прибуткового
податку, зазначена у податковому повідомленні-рішенні 22.07.2002
№ 0000991730/1/1431-231- 00383544/8062 не підлягає списанню.
Солотвинським солерудником надісланий відзив на касаційну скаргу,
у якому він просить залишити без змін рішення господарського суду
Закарпатської області з мотивів, у ньому викладених.
Переглянувши матеріали справи та заслухавши доповідь судді,
представників сторін, які підтримали свої доводи, перевіривши
повноту встановлення обставин справи і правильність їх юридичної
оцінки місцевим господарським судом, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку про часткове
задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Під час розгляду спору місцевим судом встановлено, що позивач має
заборгованість перед бюджетом з прибуткового податку з громадян у
розмірі 242681,14 грн.. До звернення з даним позовом відповідачем
донараховано позивачеві, до сплати бюджету 242681,14 грн
прибуткового податку з громадян, податковим повідомленням рішенням
від 22.07.2003 року № 0000991730/1/1431- 231-00383544/8062. Згідно
з підпунктом 18.2.1 пункту18.2 статті18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню з платників
податків підлягає безнадійний податковий борг, яким у тому числі
визнається податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник
внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Приписами наведеної статті Закону № 2181 і була обгрунтовані
позовна вимога. Приймаючи рішення про задоволення позовної заяви,
суд не встановив зв'язку виникнення спірного податкового боргу з
обставинами непереборної сили. Не дослідив акт перевірки від
27.06.2003 року у якому відбиті періоди і підстави донарахувань
прибуткового податку з громадян за податковим повідомленням
рішенням від 22.07.2003 року № 0000991730/1/1431-231-
00383544/8062.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судами не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття
необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційної інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду,
рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею
справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Закарпатської області від 24 вересня
2003 у справі № 7/238-2003 скасувати, справу направити на новий
розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському
районі задовольнити частково.