ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 6/202
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Н-ську
на постанову від 18.12.03 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №6/202
господарського суду Чернігівської області
за позовом ДПІ у м. Н-ську
до ВАТ "XXX"
3-тя особа Відділення держказначейства у м. Н-ську
про стягнення 6107289,65 евро
за участю представників сторін:
позивача : А.А.А. (дов. №06/10/10-010 від 08.01.04 p.)
відповідача: Б.Б.Б. (дов. №212 від 29.05.03 p.)
3-ої особи: В.В.В. (дов. №03-14/405 від 07.04.04 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 08.04.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням господарського суду Чернігівської області (суддя Блохіна
Ж.В.) від 23.10.2003 в позові відмовлено. Рішення мотивовано тим,
що позивачем не доведено належними засобами доказування одержання
відповідачем іноземного кредиту за контактом від 01.03.94р.
№16/16-49-2 під гарантії Кабінету Міністрів України від 18.02.94р.
№40-330/96 та наявність простроченої заборгованості.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду від 18.12.03 у складі: головуючого Новікова М.М., суддів:
Мартюка А.І., Мачульського Г.М. рішення місцевого господарського
суду залишено без змін.
ДПІ у м. Н-ську звернулась до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а тому просить її скасувати її, позов
задовольнити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у м. Н-ську на постанову Київського
апеляційного господарського суду, заслухавши представників сторін,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх
оцінки судом, а також правильність застосування норм матеріального
права відзначає наступне:
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
18.03.1994 року між "YYY" та H-ським орендним підприємством "XXX",
правонаступником якого є відповідач, укладено кредитну і угоду
№16/16-49-2, за умовами якої "YYY" (кредитор) надає H-ському
орендному підприємству "XXX" (позичальник) кредит, який
призначений для оплати 100% частки позичальника у контракті,
визначеної додатком до контракту №3, що складає 22,9% загальної
суми кредиту за контрактом від 05.03.91р.
№223-112006/280/2095749/910243-22, укладеному між фірмою "ZZZ",
Вегііп та асоціацією "QQQ". Метою кредитування є оплата поставок
технологічного обладнання за вказаним контрактом. Загальна сума
кредиту за контрактом становить 19665275,98 німецьких марок.
Відповідно до Положення про порядок одержання, використання і
погашення іноземних кредитів, що надаються під гарантії Кабінету
Міністрів та Національного банку ( v1429800-92 ) (v1429800-92)
, затвердженого
Валютно-кредитною радою Кабінету Міністрів України 27.08.92р., для
одержання іноземного кредиту під гарантії Кабінету Міністрів
України і Національного банку України, юридична особа-позичальник
має подати до Мінекономіки лист-замовлення та документи з
обґрунтуванням доцільності залучення кредиту, а Мінекономіки
повідомляє "YYY" про результати розгляду поданих документів. При
позитивному рішенні Валютно-кредитної ради "YYY" укладає з
іноземним банком-кредитором або міжнародною фінансовою
організацією індивідуальну кредитну угоду під гарантії Уряду, а
також кредитну угоду безпосередньо з позичальником.
Господарським судом було встановлено відсутність доказів отримання
відповідачем іноземного кредиту під гарантії Кабінету міністрів
України у порядку, передбаченому зазначеним Положенням.
Господарський суд у судовому засіданні оглянув копію
Індивідуальної кредитної Угоди №5/0810/3266 від 08.12.92 року,
укладеної між "YYY" та "GGG", Франкфурт-на-Майні, відповідно до
якої "GGG" надає Позичальнику кредит, який призначений виключно на
фінансування 100% суми Контракту на підставі гарантійної угоди з
Федеративною Республікою Німеччина, представленою компанією "SSS".
В преамбулі даної Індивідуальної кредитної Угоди зазначено, що
фінансування за рахунок кредиту згідно Індивідуальної Кредитної
Угоди буде здійснено відповідно до строків і умов Експортного
контракту від 05.03.91р. №223-112006/280/2095749/910243-22 між
Українською республіканською асоціацією "RRR", Київ (імпортер) та
"ZZZ", Берлін (експортер). Також в преамбулі зазначено, що
відповідно до Експортного Контракту і за вказівкою Імпортера
("QQQ") "YYY" відкриє на користь Експортера ("ZZZ" ) безвідкличний
акредитив, діючий і належний до оплати. Господарський суд
відзначив неподання йому документів, які б підтверджували участь
відповідача у виконанні цих договорів, а також зазначив, що
позивачем не надано доказів, які б підтверджували надання
Кабінетом Міністрів України гарантії ВАТ "XXX".
Згідно імперативних вимог ст.ст.111-5, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на
підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного
господарського суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими господарськими судами норм матеріального і
процесуального права, тобто, в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам чинного
законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПІ у м. Н-ську залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.03
p. у справі №6/202 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська