ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 4/129-88
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Стратієнко Л.В. розглянув
касаційну скаргу ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд” на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 р. у
справі № 4/129-88 за позовом ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд” до
ТОВ “Іскейп”, 3-тя особа Волинське обласне бюро технічної
інвентаризації, за участю представників позивача – Сафулько
С.Ф., відповідача – Михайлов К.І.
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Рішенням господарського суду Волинської області від
10-12.12.2002 р. визнано недійсним договір купівлі-продажу
приміщення холодильника № 01-04-02/1 від 01.04.2002 р. та
стягнуто з ТОВ “Іскейп” на користь ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд”
1 700 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 р. зазначене судове рішення від 10-12.12.2002 р.
скасовано, позов ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд” залишено без
розгляду та стягнуто з позивача на користь відповідача 850 грн.
витрат по сплаті державного мита.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2003 р.,
посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням норм чинного
законодавства, та залишити в силі рішення господарського суду
Волинської області від 10-12.12.2002 р.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив наступне.
У листопаді 2002 р. ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд” звернулося до
господарського суду з позовом до ТОВ “Іскейп” про визнання
договору купівлі-продажу приміщення холодильника № 01-04-02/1
від 01.04.2002 р. недійсним.
Місцевий суд повно, всебічно дослідив доводи і докази сторін,
належно їх оцінив та дійшов обґрунтованого висновку про визнання
спірного договору недійсним на підставі ст. 48 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
. При цьому суд виходив з того, що позивач, будучи
власником приміщення холодильника за адресою: м. Луцьк,
вул.Ранкова,26, уклав договір купівлі-продажу № 01-04-02/1 від
01.04.2002 р., відповідно до якого продавець продав вказане
приміщення ТОВ “Іскейп” за 46 000 дол. США. Від імені ТОВ
“Боніта Фуд Продакшн Лтд” спірний договір підписаний
неповноважною особою, оскільки згідно зі статутом позивача та
Торговельним реєстром про його реєстрацію в порядку, визначеному
законодавством Швейцарії, на день укладення вказаного договору
відповідні повноваження віце-президенту позивача Данєлю Шміду не
були делеговані керівним органом ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд” -
Адміністративною радою. До того ж, подальшого схвалення
укладеної сторонами угоди від 01.04.2002 р. з боку позивача не
було; від відповідача будь-яких коштів на виконання зазначеного
договору купівлі-продажу на рахунок ТОВ “Боніта Фуд Продакшн
Лтд” не надходило, що перевірено судом на підставі матеріалів
справи. Окрім викладеного, Д.Шмід є учасником інвестиційної
угоди від 08.12.1998 р., укладеної між фізичними особами,
позивачем, ТОВ “Боніта” (Україна) та Сосітте Женераль Ладенбург
Тальман Юкрейн Фонд Лімітед (О.Гернсі), відповідно до якої жоден
з її учасників не може продавати активи будь-якого фінансового
року, якщо їх балансова або ринкова вартість перевищує у
сукупності 10 000 дол. США.
Маючи ті ж докази, що і суд першої інстанції, апеляційний суд,
ігноруючи висновки місцевого суду, на свій розсуд оцінив
матеріали справи та доводи сторін і помилково вимоги позивача
визнав такими, що не підлягають задоволенню.
Апеляційний суд не скористався можливістю вжиття заходів по
встановленню дійсних повноважень представника позивача,
належність особи якого підтверджено в установленому порядку.
Тому висновок суду апеляційної інстанції про залишення позову
без розгляду не ґрунтується на матеріалах справи і
процесуальному законі.
Враховуючи викладене, ухвалена судом апеляційної інстанції
постанова не може залишатись в силі, тому підлягає скасуванню, а
рішення суду першої інстанції – залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-9-111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Боніта Фуд Продакшн Лтд” задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.12.2003 р. у справі № 4/129-88 скасувати.
3. Рішення господарського суду Волинської області від
10-12.12.2002 р. у справі № 4/129-88 залишити в силі.
4. Стягнути з ТОВ “Іскейп” на користь ТОВ “Боніта Фуд Продакшн
Лтд” 850 грн. державного мита.
5. Доручити господарському суду Волинської області видати наказ.