ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 4/3455-20/419
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Є. Борденюк,
суддів: М. Остапенка, В. Харченка,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "XXX"
на постанову від 29.10.2003
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 4/3455-20/419
за позовом ТОВ "YYY"
до ВАТ "XXX"
про стягнення 5799,96 грн.
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А.
відповідача Б.Б.Б.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Згідно накладної № 59 від 31.08.1999 р. по довіреності ЯАВ №
118998 працівник відповідача В.В.В. отримав від позивача
самовивозом автомашиною № ХХ-Х4 ОНА пшеничну крупу в кількості
10 тн на суму (з врахуванням ПДВ) 5799,96 грн.
10 тн крупи пшеничної відповідач прийняв та реалізував, що
підтверджено у відповіді на претензію № 10 від 20.01.2000 р., а
отриману виручку зарахував в погашення заборгованості за крупу
горохову, згідно договору між сторонами № 61 від 23.08.1999 р.
Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення 5799,96 грн.
за пшеничну крупу в кількості 10 тн ТОВ "YYY" посилається на те,
що по договору № 61 заборгованість між сторонами відсутня,
оскільки позивач поставив товар повністю (податкові накладні № 40,
41 від 25.03.1999 р.), а відповідач перерахував кошти в сумі
10 260 грн. (платіжне доручення № 204 від 26.03.1999 р.).
У відповіді на позовну заяву відповідач пояснив, що ВАТ "XXX" не
оприбутковував крупу горохову, а повернув її постачальнику,
оскільки товар виявився неякісним. Прокуратурою м. Н-ська по
матеріалах перевірки заяви щодо привласнення ТОВ "YYY" горохової
крупи в кількості 18 тн порушено кримінальну справу за ознаками
ст. 84 ч. 4 Кримінального кодексу України ( 2001-05 ) (2001-05)
.
Крім того, відповідач звернувся до арбітражного суду Вінницької
області про стягнення 4460,01 грн. надмірно сплачених коштів.
Ухвалою від 27.04.2000 р. провадження у справі № 71/6 зупинено, до
вирішення питання органами прокуратури м. Н-ська.
Рішенням господарського суду Львівської області від 31.07.2003
(суддя О.Довга) позовні вимоги задоволені, оскільки факт
отримання крупи пшеничної на суму 5799,96 грн. доведений
матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Доказів
оплати цієї суми відповідачем суду не надано.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
29.10.2003 (колегія суддів: М. Городечна, М. Юркевич, Т. Бонк)
рішення у справі залишене без зміни з тих же підстав та з
посиланням на те, що відповідачем не надано суду доказу звернення
із заявою до позивача про зарахування зобов'язання щодо оплати,
отриманої по накладній № 59 від 31.08.1999 р. крупи пшеничної в
сумі 5799,96 грн. в рахунок боргу позивача перед відповідачем за
непоставлену крупу горохову в сумі 10 260 грн.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на неправильне застосування Львівським апеляційним господарським
судом норм матеріального права, ва саме ч. 2 ст. 217 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, оскільки зазначена норма не передбачає обов'язкового
дотримання порядку надсилання заяви, а також на порушення норм
процесуального права при винесенні ухвали від 16.06.2003 р.
господарським судом Львівської області, якою поновлено провадження
по справі, без жодних процесуальних доказів про усунення обставин,
що зумовили зупинення провадження по справі.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачається, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої
настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом
витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджено матеріалами
справи, відповідач не звертався з заявою до позивача про
зарахування зобов'язання щодо оплати, отриманої по накладній № 59
від 31.08.1999 р. крупи пшеничної в сумі 5799,96 грн. в рахунок
боргу позивача перед відповідачем за непоставлену крупу горохову в
сумі 10 260 грн.
Факт отримання крупи пшеничної на суму 5799,96 грн. доведений
матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Доказів
оплати цієї суми відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Посилання скаржника на те, що ВАТ "ХХХ" не оприбутковував крупу
горохову, а повернув її постачальнику не доведено скаржником та не
підтверджується матеріалами справи.
Що стосується посилання в касаційній скарзі на порушення норм
процесуального права при винесенні ухвали від 16.06.2003 р.
господарським судом Львівської області, якою поновлено провадження
по справі, без жодних процесуальних доказів про усунення обставин,
що зумовили зупинення провадження по справі, то зазначену ухвалу
не було оскаржено у встановленому законом порядку та вона не є
предметом розгляду у даному касаційному провадженні.
За таких обставин рішення та постанова у справі відповідають
чинному законодавству, матеріалам та фактичним обставинам справи,
підстав для їх зміни чи скасування не має.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "ХХХ" залишити без задоволення.
Постанову від 29.10.2003 Львівського апеляційного господарського
суду у справі № 4/3455-20/419 залишити без зміни.
Головуючий Є. Борденюк
С у д д і: М. Остапенко
В. Харченко