ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 3/279
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у 1. Державної податкової інспекції у
відкритому судовому м. Свердловську Луганської області
засіданні касаційні 2. ВДК у м. Свердловську Луганської
скарги області
на постанову від 04.12.2003 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 32
господарського суду Луганської області
за позовом Спільного підприємства з іспанським
інвестором "Інтерсплав", м. Свердловськ
до 1. ВДК у м. Свердловську Луганської
області
2. ДПІ у м. Свердловську Луганської
області
про стягнення процентів в сумі 210 006,90
грн. нарахованих за період з 24.08.2002р.
по 06.08.2003р. у зв'язку з несвоєчасним
відшкодуванням ПДВ по
декларації за травень 2002 року
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній,
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.11.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 02.12.2003р., по справі № 32 позов
задоволене повністю; стягнуте з Державного бюджету України рахунку
податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт,
послуг) на користь позивача проценти за несвоєчасне відшкодування
податку на додану вартість по декларації за травень 2002 року за
період з 24.08.2002р. по 06.08.2003р. в сумі 210006 грн.90 коп. ;
стягнуте з відповідача2 на користь позивача 561,78 грн. витрат по
державному миту і 38,99 грн. - витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу; стягнуте з відповідача-1 на користь
позивача державне мито в сумі 1138,22 грн. і витрати на
інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу в сумі 79,01
грн.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Свердловську просить скасувати
ухвалені по справі судові акти повністю та прийняти нове рішення
по даній справі, посилаючись на порушення норм матеріального та
процесуального права, а саме пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 6.3 Порядку
відшкодування податку на додану вартість ( z0489-01 ) (z0489-01)
,
затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації,
Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за
№ 489/5680 (далі Порядок).
ВДК у м. Свердловську Луганської області в касаційній скарзі
просить скасувати ухвалені по справі судові акти повністю та
прийняти нове рішення по даній справі, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 32 Закону
України "Про Державний бюджет на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
та ст. 25
Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
.
У відзивах на касаційні скарги позивач просить залишити постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 02.12.2003 року
без змін, а касаційні скарги відповідача-1 та відповідача-2 без
задоволення, вважаючи, що касаційні скарги відповідачів
безпідставні та необґрунтовані.
Відповідачі не скористався процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційні скарги представника позивача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Суди встановили, що позивач, спільне підприємство з іспанським
інвестором "ІС", м. Свердловськ Луганської області, надав
Державній податковій інспекції у м. Свердловську Луганської
області податкову декларацію з податку на додану вартість та
розрахунок експортного відшкодування за травень 2002 року в
строки, встановлені діючим законодавством. Сума бюджетного
відшкодування з податку на додану вартість становить 3 965 478
грн. 00 коп.
Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р.
№ 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
із
подальшими змінами і доповненнями передбачено, що якщо за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом
7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України, протягом місяця,
наступного за звітним періодом.
За змістом пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування здійснюється шляхом
перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на
рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.
Суми, що не відшкодовані платнику податків протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації
за звітний період.
Відшкодування податку на додану вартість своєчасно не проведено,
тому позивач нарахував та пред'явив до стягнення проценти у
зв'язку з несвоєчасним бюджетним відшкодуванням в сумі 210006 грн.
90 коп. за період з 24.08.2002р. по 06.08.2003р.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на суму бюджетної заборгованості нараховуються
проценти в розмірі 120 відсотків від облікової ставки
Національного банку України, встановленої на день її виникнення,
протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку
має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутись з позовом про стягнення коштів бюджету,
у тому числі суми нарахованих процентів.
Виходячи з вищевикладеного, суди дійшли правильного висновку, що
позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовом про
стягнення процентів, що нараховані на бюджетну заборгованість з
ПДВ за період з 24.08.2002р. по 06.08.2003р. в сумі 210 006 грн.
90 коп. та обґрунтовано задовольнив позов.
Довід касаційної скарги ДПІ у м. Свердловську щодо
необґрунтованості залучення її в якості відповідача по справі
колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.
ДПІ у м. Свердловську притягнута відповідачем-2 по справі, як
суб'єкт правовідносин по бюджетному відшкодуванню. Пунктом 10.2
ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що контроль за нарахуванням і сплатою
податку в бюджет здійснюють податкові органи.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
встановлені функції державних податкових
органів, зокрема: здійснення контролю за додержанням законодавства
про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків,
інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження
цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання
платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових
декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з
обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки
достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів
оподаткування і обчислення податків інших платежів, тобто
податкові органи ведуть особовий рахунок позивача - платника ПДВ,
в якому відображаються дані про надходження коштів, списання їх з
рахунку, про нарахування процентів.
ДПІ у м. Свердловську повинна підтвердити правильність суми
процентів, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, заявленої
позивачем у позовній заяві до примусового відшкодування з бюджету.
Відповідно до п. 4.2 Порядку якщо рішення арбітражного суду щодо
відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за
бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми
надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти
контролю за правильністю відшкодування сум ПДВ не пізніше
наступного дня після одержання його копія передається до
податкового органу для формування висновку в загальному порядку в
п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу.
Таким чином, у Порядку ДПА України не тільки зобов'язала
нижчестоящі податкові органи видавати висновки в процесі виконання
рішення, але й встановила конкретний строк для виконання цього
зобов'язання. Отже, виконання податковим органом контролю щодо
правильності відшкодування ПДВ згідно рішень суду - це видача їм
висновку органу казначейства з підтвердженням сум ПДВ.
Стосовно твердження відповідача-2 щодо неправомірності нарахування
позивачем процентів на суму бюджетної заборгованості колегія
суддів відзначає таке.
За змістом пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку не позбавлений
права звертатися до суду з позовами про стягнення процентів за
бюджетною заборгованістю у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням
суми ПДВ.
Відповідно до пунктів 6.3-6.5 Порядку податкові органи в особовому
рахунку платника податку за прострочення терміну відшкодування ПДВ
нараховують проценти (на рівні 120 відсотків річних від облікової
ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку
її дії, включаючи день погашення). Податкові органи повідомляють
платника податків про належні йому суми процентів за бюджетною
заборгованістю. За заявою платника податку суми нарахованих
процентів можуть бути перераховані на його розрахунковий рахунок
або направлені на погашення податкового зобов'язання з ПДВ.
Затверджена Порядком форма висновку про суми відшкодування ПДВ
містить вказівки про відшкодування з бюджету загальної суми
відшкодування, у тому числі процентів за несвоєчасне відшкодування
ПДВ. Отже, твердження відповідача-2 про відсутність механізму
відшкодування процентів з Державного бюджету не відповідають
діючому законодавству.
Доводи ДПІ у м. Свердловську про те, що на суму бюджетної
заборгованості проценти лише нараховуються помилкові, оскільки в
ч. 5 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
йдеться про стягнення не суми бюджетної
заборгованості, а коштів, і під терміном кошти законодавець
визначає і суму бюджетної заборгованості, і суму нарахованих на
неї процентів.
Колегія суддів не бере до уваги довід відповідача-1 про те, що
відповідно до своїх повноважень він не є органом казначейства,
який згідно з законом наділений правом здійснення відповідного
відшкодування за рішенням суду, оскільки це протирічить нормам
діючого законодавства.
Відповідно до приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
в Україні застосовується казначейська форма
обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає
здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з
коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування
розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при
зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні
платежів.
Стаття 32 Закону України "Про державний бюджет України на 2003
рік" ( 380-15 ) (380-15)
встановлює, що виконання рішення, яке прийняте
державним органом, що відповідно до Закону має право на його
застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких
обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним
казначейством України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на
яких обліковуються кошти державного бюджету передаються до
Державного казначейства України.
Положенням про Державне казначейство України передбачено, що
Державне казначейство є системою органів державної виконавчої
влади, до складу якої належить Державне управління та його
територіальні органи - управління Державного казначейства в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі
з відділеннями у районах, містах та районах у містах.
Територіальним органом Держказначейства за місцезнаходженням
позивача є ВДК у м. Свердловську, до функцій якого згідно п. 7
зазначеного Положення входить здійснення повернення за рахунок
Державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів
та обов'язкових платежів. Згідно ч. 3 пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
відшкодування ПДВ з Державного бюджету здійснюється шляхом
перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на
рахунок платника податку.
Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану
вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
з бюджету здійснюється органами Державного
казначейства України за висновками податкових органів або за
рішенням суду. Таки чином, саме Держказначейство прямо визнало та
задекларувало свій обов'язок проводити відшкодування з Державного
бюджету України грошових сум ПДВ.
Згідно ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
виконання рішення
господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу,
який є виконавчим документом. Господарським судом Луганської
області на виконання рішення від 17.09.2002 р. видано наказ
№ 3/283 від 16.01.2003р.
Доводи щодо неможливості нарахування процентів за несвоєчасне
виконання рішення суду, прийнятого до виконання органом, який
згідно з законом здійснює відповідне виконання судового рішення, а
також твердження відповідача-1 про те, що з часу набрання судовим
рішенням законної сили, заборгованість не може кваліфікуватись як
бюджетна не мають сенсу, оскільки: рішенням суду по справі № 32
стягнуті проценти, нараховані на суму бюджетної заборгованості, а
не за невиконання рішення суду; відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
на
суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти по день
погашення бюджетної заборгованості включно.
Довід ВДК у м. Свердловську щодо штрафних санкцій за відстрочку
виконання судового рішення не відповідає фактичним обставинам по
справі. Судами не встановлено, що відповідачу-1 судом в порядку
ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
надавалось відстрочення виконання
наказу Господарського суду Луганської області № 3/283 від
16.01.2003р.
Отже вина відповідача-1 в тривалому невиконанні рішення суду
знайшла своє підтвердження матеріалами справи. Отже попередніми
судовими інстанціями правомірно частина судових витрат покладена
на ВДК у м. Свердловську у відповідності із ст. 49 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суду не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Свердловську
від 11.12.2003 року № 13390/10 та ВДК у м. Свердловську Луганської
області від 25.12.2003р. № 1006 на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 04.12.2003 року у справі № 32
залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 04.12.2003 року у справі № 32 - без змін.