ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 3/151
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Ленінської міжрайонної Державної
відкритому судовому податкової інспекції у м. Луганську
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 03.12.2003 року Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 31
господарського суду Луганської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Ю", м. Луганськ
до 1. Ленінської міжрайонної Державної
податкової інспекції у м. Луганську
2. Відділення державного казначейства у
Ленінському районі м. Луганська
про стягнення 1 998 805 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.09.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 03.12.2003 року у справі № 31 позов
задоволене повністю; стягнуте з Державного бюджету України з
рахунку податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів
(робіт, послуг) на користь позивача бюджетну заборгованість з
податку на додану вартість по декларації за травень 2003 року в
сумі 1998805 грн.; стягнуте з відповідача-1 на користь позивача
витрати по державному миту в сумі 1700 грн., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118
грн.
В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську просить
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.12.2003 року скасувати повністю та прийняти нову постанову,
якою провадження по справі відносно Ленінської МДПІ в м. Луганську
припинити, посилаючись на порушення норм матеріального права, а
саме пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 4.1 Порядку відшкодування податку на
додану вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
.
Позивач та відповідач-2 відзиву на касаційну скаргу не надіслали.
Сторони не реалізували своє процесуальне право на участь в
судовому засіданні касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи
наступне.
Судами встановлено, що за результатами фінансово-господарської
діяльності у травні 2003 року товариство мало право на
відшкодування ПДВ у сумі 1 998 805 грн. - сума ПДВ, що
відшкодовується шляхом зменшення податкових зобов'язань платника
протягом трьох наступних звітних періодів.
Згідно пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають сплаті
до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця
між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму
бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120
відсотків від облікової ставки Національного банку України,
встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії,
включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному
відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Судами було прийняте рішення на підставі наданої декларації за
травень 2003 року та акту звірення бюджетної заборгованості по
податку на додану вартість за травень 2003 року, підписаному
позивачем та МДПІ.
Посилання відповідача на Указ Президента України "Про деякі зміни
в оподаткуванні" від 07.08.98р. № 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
, судами
правомірно до уваги не прийняті, оскільки Указ ( 857/98 ) (857/98)
визначає
лише спосіб погашення від'ємного значення ПДВ (не на рахунок
платника податку, а його податковими зобов'язаннями наступних
звітних періодів) і не встановлює поняття податкового боргу та
моменту його виникнення.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки
оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від
оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та
імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку,
звітування та внесення податку до бюджету, порядок відшкодування
ПДВ та нарахування процентів з бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість визначено саме Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
пп. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 якого
визначено, що така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Також правильно не було прийнято до уваги посилання МДПІ на те, що
нею не закінчені зустрічні перевірки контрагентів позивача,
оскільки, як вказано раніше, підставою для отримання відшкодування
є дані тільки податкової декларації за звітний період та чинне
законодавство не ставить перебіг строку відшкодування ПДВ в
залежність від дати закінчення зустрічних перевірок щодо
підтвердження сум ПДВ, заявлених до відшкодування.
Довід касаційної скарги Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо
необґрунтованості залучення її в якості відповідача по справі
колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.
Ленінської МДПІ у м. Луганську притягнута відповідачем-1 по
справі, як суб'єкт правовідносин по бюджетному відшкодуванню.
Пунктом 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що контроль за нарахуванням і
сплатою податку в бюджет здійснюють податкові органи.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
встановлені функції державних податкових
органів, зокрема: здійснення контролю за додержанням законодавства
про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків,
інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження
цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання
платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових
декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з
обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки
достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів
оподаткування і обчислення податків інших платежів, тобто
податкові органи ведуть особовий рахунок позивача - платника ПДВ,
в якому відображаються дані про надходження коштів, списання їх з
рахунку, про нарахування процентів.
Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану
вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
, затвердженого Наказом Державної податкової
адміністрації України та Державного казначейства України від
02.07.1997р. № 209/72 визначено, що відшкодування податку на
додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного
казначейства України за висновками податкових органів або за
рішенням суду.
Відповідно до п. 4.2 Порядку відшкодування податку на додану
вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
, затвердженого Наказом Державної податкової
адміністрації України та Державного казначейства України від
02.07.1997р. № 209/72 якщо рішення арбітражного суду щодо
відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за
бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми
надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти
контролю за правильністю відшкодування сум ПДВ не пізніше
наступного дня після одержання його копія передається до
податкового органу для формування висновку в загальному порядку в
п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу
Отже, Ленінська МДПІ у м. Луганську повинна підтвердити
правильність суми бюджетної заборгованості, заявленої позивачем у
позовній заяві до примусового відшкодування з бюджету.
Крім того, у вищезазначеному Порядку ДПА України не тільки
зобов'язала нижчестоящі податкові органи видавати висновки в
процесі виконання рішення, але й встановила конкретний строк для
виконання цього зобов'язання. Отже, виконання податковим органом
контролю щодо правильності відшкодування ПДВ згідно рішень суду -
це видача їм висновку органу казначейства з підтвердженням сум
ПДВ.
По даній справі вбачається, що відповідач-1 не виконує покладені
на нього Порядком зобов'язання, що є однією з причин
невідшкодування позивачу бюджетної заборгованості по податку на
додану вартість.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної ДПІ у м. Луганську від
15.12.2003 року № 22599/10 на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 03.12.2003 року у справі № 31 залишити без
задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 03.12.2003 року у справі № 31 - без змін.