ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.04.2004                                        Справа N 2/365

         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

                    головуючого Першикова Є.В.

                    суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.

розглянувши касаційну скаргу ВАТ "XXX"

на постанову від 22.12.03 p.

Київського апеляційного господарського суду

у справі №2/365

господарського суду м.Києва

за позовом ВАТ "XXX"

до ДК "YYY" НАК "ZZZ"

про   стягнення 25296,20 грн.

        за участю представників сторін:

позивача : А.А.А. (дов. від 01.10.03 p. б/н)

відповідача: не з'явились

За згодою  сторони  відповідно  до  ч.2  ст.85  та  ч.1   ст.111-5

Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у

судовому засіданні від 08.04.04 були  оголошені  лише  вступна  та

резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського

суду України.

Рішенням господарського суду м.Києва (суддя  Домнічева  І.О.)  від

03.11.03  позов  задоволено.  Рішення  мотивовано  обгрунтованістю

позовних вимог.

Постановою колегії суддів Київського  апеляційного  господарського

суду  від  22.12.03  у  складі:  головуючого Синиці С.Ф.,  суддів:

Полянського А.Г., Шипки В.В. рішення місцевого господарського суду

скасовано, провадження у справі припинено.

ВАТ "XXX" звернулось до  Вищого  господарського  суду  України  із

касаційною    скаргою   на   постанову   Київського   апеляційного

господарського  суду,  вважаючи,  що   дана   постанова   прийнята

внаслідок    неправильного    застосування   та   порушення   норм

матеріального права,  а тому  просить  її  скасувати  її,  рішення

місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів  Вищого  господарського  суду України,  розглянувши

касаційну скаргу ВАТ "XXX" на  постанову  Київського  апеляційного

господарського суду,  заслухавши представник позивача, перевіривши

наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки судом, а

також правильність застосування норм матеріального права відзначає

наступне:

Господарським судом  при  розгляді  справи  було  встановлено,  що

09.07.2002  року  між  ВАТ  "XXX",  як  виконавцем,  та  Дочірньою

компанією "YYY" Національної акціонерної компанії "ZZZ",  в  особі

директора  газопромислового управління "RRR",  як замовником,  був

укладений договір підряду.  Відповідно  до  умов  даного  договору

Виконавець  зобов'язувався  виконати  роботи із благоустрою дороги

від  траси  Ч-ської  до  УКПГ  P-ського   родовища,   а   Замовник

зобов'язувався  прийняти  та  оплатити  виконані роботи.  Вартість

робіт відповідно до договору складала 679146  грн.  Відповідно  до

Актів  приймання  виконаних підрядних робіт за липень 2002 року та

за серпень 2002 року загальна вартість виконаних  підрядних  робіт

складає  679112  грн.  Роботи  були  виконані  належним  чином  та

претензій з  боку  Замовника  до  Виконавця  не  було.  Відповідач

повинен  був  прийняти  та  оплатити виконані роботи відповідно до

умов договору.  Судом також було встановлено,  що  оплата  з  боку

відповідача  була  здійснена  частково  у  розмірі  447000 грн.  і

заборгованість складає 232112 грн.

Колегія суддів вважає,  що господарський суд правомірно дійшов  до

висновку  про  задоволення позовних вимог та правомірно не прийняв

до уваги доводи відповідача стосовно того,  що у  разі  коли  щодо

підприємства   порушено   провадження  у  справі  про  банкрутство

протягом  дії  мораторію  на  задоволення  вимог   кредиторів   не

нараховуються  неустойка  (штраф,  пеня),  не  застосовуються інші

санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань

і   зобов'язань   щодо  сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових

платежів) - з приводу нарахування індексу інфляції та  3%  річних,

оскільки   відповідно   до   ст. 214    Цивільного кодексу України

( 1540-06   ) (1540-06)
           боржник,   який   прострочив  виконання  грошового

зобов'язання повинен сплатити суму основного боргу  з  врахуванням

індексу інфляції та 3% річних.

Враховуючи викладене,  рішення   місцевого   господарського   суду

відповідає  нормам  чинного  законодавства і має бути залишене без

змін,  а постанова  Київського  апеляційного  господарського  суду

підлягає  скасуванню,  як  така,  що  прийнята  при  неправильному

застосуванні норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого

Господарського суду України,

                           ПОСТАНОВИЛА

Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.03

p.  у справі №2/365 скасувати, рішення господарського суду м.Києва

від 03.11.03 p. у справі №2/365 залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді :    Г.Савенко

           І.Ходаківська