ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 2/277а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Центрально-Міському районі м. Горлівки
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 01.12.2003р.
у справі № 2/277а Господарського суду Донецької
області
за позовом ДП “Артемвугілля”, м. Горлівка
до Державної податкової інспекції у
Центрально-Міському районі м. Горлівки
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
позивача – Миргородов О.В., за довіреністю
Елітенко О.І., за довіреністю
відповідача – Толстолуцька м. М., за довіреністю
Дзюба Д.А., за довіреністю
Баєва В.В., за довіреністю
Гдких С.Є., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство “Артемвугілля” м. Горлівка звернулося з
позовом до Державної податкової інспекції у Центрально-Міському
районі м Горлівки про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень № 0000262640/0 від 23.07.2003р. та
№ 0000262640/1 від 15.08.2003 року, якими визначені податкові
зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1620680грн.
у тому числі 810340грн. основний платіж та 810340грн. штрафні
(фінансові) санкції; № 0000282640/1 від 15.08.2003 року та
№ 0000282640/0 від 23.07.2003 року, якими визначені податкові
зобов'язання зі збору геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок держави, у розмірі 7359грн.90коп. , у тому числі
4906грн. 60 коп. основний платіж 2453грн.30коп. штрафні
(фінансові) санкції.
Рішенням Господарського суду Донецької від 28.10.2003р. у справі
№ 2/277а (суддя Ханова Р.Ф.), яке залишено без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2003р.
(колегія суддів Н.Л.Величко, І.В.Алєєва, О.Л.Агапов) позов
Державного підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка задоволений.
Визнані недійними податкові повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Центрально-Міському р-ні м. Горлівки
№ 0000262640/0 від 23.07.2003р. та № 0000262640/1 від 15.08.2003
року, про визначення податкових зобов'язань з податку на додану
вартість у розмірі 1620680 грн., у тому числі 810340грн.
основного платежу та 810340грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Центрально-Міському р-ні м. Горлівки
№ 0000282640/1 від 15.08.2003 року та № 0000282640/0 від
23.07.2003р., про визначення податкових зобов'язань зі збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держави, у
розмірі 7359 грн.90 коп. , у тому числі 4906грн.60
коп. основного платежу, та 2453грн. 30коп. штрафних (фінансових)
санкцій.
ДПІ у Центрально-міському районі м. Горлівки звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення Господарського суду Донецької від
28.10.2003р. у справі № 2/277а (суддя Ханова Р.Ф.), яке залишено
без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду
від 01.12.2003р., та у задоволенні позовних вимог Державного
підприємства “Артемвугілля” м. Горлівка відмовити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Центрально-міському
районі м. Горлівки здійснена позапланова документальна перевірка
дотримання вимог податкового та валютного законодавства
Державним підприємством шахтою “ім. м. І. Калініна” виробничого
об'єднання “Артемвугілля”, за результатами якої складений акт
перевірки № 183/26-211/1 від 21.07.2003р.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.4 п. 7.4
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, так як підприємство у грудні 2002р. не
скорегувало податковий кредит у сумі 884500грн. за раніше
спожиту електроенергію, отриману за рахунок коштів гранту -
ТАСІС. У акті перевірки зазначено, що 9.12.2002р. з Управління
Державного казначейства надійшли кошти на поточний рахунок ВАТ
“Донецькобленерго” із спеціальним режимом користування, у тому
числі на погашення заборгованості за спожиту електроенергію
шахти “ім. м. І. Калініна”. Зазначені кошти були перераховані на
погашення заборгованості шахти перед ВАТ"Донецькобленерго”, у
сумі 5307000 грн., яка склалася станом на 1.07.2002р.
Актом встановлено порушення позивачем п. 5.5 Інструкції про
порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи,
виконані за рахунок державного бюджету, яка затверджена наказом
Комітету України з питань геології та використання надр та
державної податкової адміністрації України № 105/309 від
23.06.1999р., (зареєстрована в Міністерстві юстиції України
16.07.1999р. за № 3474/3767. Недонарахований збір за
геологорозвідувальні роботи складає 4906грн.60коп. за період 3
квартал 2001р., 4 квартал 2001р., 1 квартал - 4 квартал 2002р.
На підставі акту перевірки згідно з пп."б” пп. 4.2.2 п. 4.2
ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р прийняті
податкові повідомлення-рішення № 0000262640/1 від 15.08.2003р.,
№ 0000262640/0 від 23.07.2003р., якими визначені податкові
зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1620680грн.,
у тому числі 810340грн. основного платежу, 810340грн. - штрафні
(фінансові) санкції та № 0000282640/1 від 15.08.2003 року та
№ 0000282640/0 від 23.07.2003 року, якими визначені податкові
зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані
за рахунок держави, у розмірі 7359 грн.90 коп. , у тому числі
4906 грн. 60 коп. основний платіж, 2453 грн. 30 коп. штрафні
(фінансові) санкції.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли платник придбає
товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу
валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації,
податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням,
відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу
податкового кредиту не включаються.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно угоди між урядом
України та Європейським співтовариством, представленим
*європейською комісією, щодо скорочення браку ліквідності в
українському секторі електроенергетики від 30.10.2002р., за
повідомленням Міністерства палива та енергетики України
№ 10-3/762 від 17.12.2002р. за рахунок коштів гранту ТАСІС,
шляхом перерахування платіжним дорученням № 7 від 9.12.2002р.
було здійснено частково погашення заборгованості, що склалася на
1.07.2002р. за спожиту електроенергію шахти ім. м. І. Калініна
перед ВАТ “Донецькобленерго” на суму 5307000грн., у тому числі
ПДВ 884500грн.
Електроенергія, яка сплачена за рахунок коштів гранту - ТАСІС
була отримана та спожита позивачем до 1.07.2002р.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит було сформовано за першою з подій по даті
отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
товарів. Підстави корегування податкового кредиту в момент
здійснення другої з подій нормами ст. 7 вищенаведеного Закону не
визначені, тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов
висновку, що ознаки визначені пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, які
позбавляють платника податків на включення сплачених сум ПДВ до
податкового кредиту, податковим органом не доведені, і
корегування податкового кредиту та донарахування податкового
зобов'язання у сумі 810340грн., а також застосування штрафних
(фінансових)санкції є безпідставним.
Також, як вбачається з акту перевірки, донарахування збору за
геологорозвідувальні роботи здійснене за сім податкових періодів
(3 квартал 2001р., 4 квартал 2001р., 1 квартал - 4 квартал
2002р., 1 квартал 2003р.).
У акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п. 5.5
Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні
роботи, виконані за рахунок державного бюджету, при видобутку
кам'яного вугілля не враховано факт погашення супутньої копалини
германію.
Згідно п.п. 5.5 “Інструкції про порядок справляння збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету”, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду
корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір
за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний
вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі
корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У
такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу
збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний
коефіцієнт 1,2.
Разом з цим, згідно з п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України
№ 115 від 29.01.1999р. “Про затвердження порядку встановлених
нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за
рахунок державного бюджету, та його справляння” ( 115-99-п ) (115-99-п)
(надалі Порядок), збір за виконані геологорозвідувальні роботи
не справляється за корисні копалини, видобуток яких є
технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних
копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного
гўрничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони
навколишнього природного середовища. Як встановлено судом,
видобуток германію як товарної продукції при видобутку кам'яного
вугілля позивач не здійснює. Вилучення германію із надр є
технологічно вимушеним при здійснені видобутку основної корисної
копалини - кам'яного вугілля, тому збір за виконані
геологорозвідувальні роботи у даному випадку не повинен
справлятись.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2003р.
правомірною і підстав для задоволення касаційної скарги не
вбачає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Центрально-Міському районі м. Горлівки залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
01.12.2003р. у справі № 2/277а Господарського суду Донецької
області залишити без змін.