ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2004 Справа N 2-13/12789-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 17.11.2003р.
у справі № 2-13/12789-2003 Господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом Прокурора м. Сімферополя в інтересах держави
в особі Державної податкової інспекції у
м. Сімферополі
до 1) ПП “Континент-Плюс”
2) Підприємства “Югпродукт”
про визнання недійсною угоди
За участю представників сторін:
позивача – Тимофеєва І.Є., за довіреністю
відповідача – 1: не з’явилися
відповідача – 2: Манюхін Ф.Ю., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.09.2003р. (суддя А.І. Жукова), яке залишено без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 17.11.2003р. (колегія суддів (І.В. Черткова, Н.Н.Шевченко,
К.В.Волкова) в позові Прокурора м. Сімферополя в інтересах
держави в особі Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
до ПП “Континент-Плюс” та Підприємства “Югпродукт” про визнання
угоди недійсною та стягнення 1000,20 грн. відмовлено.
Державна податкова інспекція у м. Сімферополі звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 11.09.2003р. та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 17.11.2003р., а позовні
вимоги Прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про визнання
угоди недійсною задовольнити.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в позові про визнання укладеної між відповідачами
угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, суд виходив із того, що позивачем не доведена
наявність в діях відповідачів мети, завідомо суперечної
інтересам держави і суспільства, та спрямованість цих дій на
приховування від оподаткування доходів.
Зазначений висновок було зроблено судом першої та апеляційної
інстанцій без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це
вимагається статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При визначенні умислу підприємства на несплату податків судом не
дано належної оцінки фактам, встановленим в рішенні місцевого
Центрального районного суду м. Сімферополя від 21.03.2003р.,
яким визнано недійсним статут ПП “Континент-Плюс”, з моменту
реєстрації; визнано недійсним свідоцтво платника податку на
додану вартість ПП “Континент-Плюс” з моменту реєстрації.
Вказаним рішенням встановлено, що засновником і директором
підприємства згідно статуту і реєстраційних документів є
Гилевський І.В., який зареєстрував підприємство на своє ім’я за
грошову винагороду, і займатися підприємницькою діяльністю
намўрўв у нього не було. Фактично при реєстрації підприємства
він виступав в якості підставної особи.
Господарським судом першої та апеляційної інстанцій при оцінці
вказаних обставин не дотримано вимог ч. 4 ст. 35 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої рішення суду з цивільної справи,
що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду
щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для
вирішення спору.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною. Вирішуючи спір про визнання угоди
недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних
юридичних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від
28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання
угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до угод,
укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Вищевказаним обставинам не дано належної оцінки при винесенні
рішення та постанови по справі, а також не взято до уваги
обставини щодо: створення ПП“Континент-Плюс” з самого початку з
метою здійснення незаконної фінансово-господарської діяльності
та завідомо ухилення від сплати податків при укладенні
господарських договорів.
У зв'язку з цим судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, в т.ч. з*ясувати, чи були сплачені податки за
спірною угодою, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.11.2003р. та рішення Господарського суду Автономної
Республіки Крим від 11.09.2003р. у справі № 2-13/12789-2003
скасувати.
Справу № 2-13/12789-2003 направити на новий розгляд до
Господарського суду Автономної Республіки Крим.