ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
08.04.2004                                    Справа N 2/154a
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
розглянувши у відкритому     ДПІ у м. Маріуполі
судовому засіданні
касаційну  скаргу
 
на постанову                 від 02.12.2003 року Донецького
                             апеляційного
                             господарського суду
 
у справі                     №  21
 
господарського суду          Донецької області
 
за позовом                   ВАТ "Металургійний комбінат "АС",
                             м. Маріуполь
 
до                           ДПІ у м. Маріуполі
 
3-я особа:                   Управління Державного казначейства в
                             Донецькій області
про                          визнання недійсним податкового
                             повідомлення-рішення
 
в судовому засіданні взяли участь представники:
 
від позивача:   присутній,
від             не з'явились
відповідача:    не з'явились
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  Донецької  області  від  19.06.2003
року,   залишеним  без  змін  постановою  Донецького  апеляційного
господарського суду від  02.12.2003  року  у  справі  №  21  позов
задоволене,      визнане      повністю     недійсним     податкове
повідомленнярішення  ДПІ  у  м  Маріуполі   №   0000121530/0   від
31.03.2003р.,  предметом якого визначений штраф у розмірі 97111,62
грн.  за затримку на 25 календарних днів граничного строку  сплати
узгодженої  суми  податкового  зобов'язання з податку на прибуток;
стягнуте з відповідача  на  користь  позивача  витрати  по  сплаті
держмита у сумі 85 грн. та витрат по сплаті інформаційно-технічних
послуг судового процесу у сумі 118 грн..
 
В касаційній скарзі ДПІ у м.  Маріуполі  просить  постановлені  по
справі  судові  акти  скасувати  та  прийняти  нове рішення,  яким
відмовити позивачу в задоволенні позовних  вимог,  посилаючись  на
неправильне застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, а саме ч. 4 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
пп.  3.1.1  та  п.  5.3  Закону  України  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  ст. ст. 1, 12 Закону України "Про
відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
У відзиві  на  касаційну  скаргу  ВАТ "Металургійний комбінат "АС"
повністю заперечує доводи касаційної скарги.
 
Відповідачі не реалізували своє процесуальне  право  на  участь  в
судовому засіданні касаційної інстанції.
 
Заслухавши заперечення  на касаційну скаргу представника позивача,
перевіривши повноту встановлення обставин справи  та  правильність
їх  юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського  суду  України  приходить  до
висновку,  що  касаційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи
наступне.
 
Судами встановлено,    що    предметом    спору    є     податкове
повідомленнярішення   від  31.03.2003р.  №  0000121530/0,  яким  з
посиланнями на пп.  17.1.7 п.  17.1 ст.  17  Закону  України  "Про
порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
          від  20.12.2000р.  №
2181-III  застосовано штраф в сумі 97111грн.62коп.  за затримку на
25 календарних  днів  граничного  строку  сплати  узгодженої  суми
податкового  зобов'язання  з  податку  на  прибуток (10%  від суми
податкового зобов'язання).
 
Згідно п.  п.  17.1.7 п.  17.1 ст.  17 Закону України "Про порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними  цільовими  фондами"  №  2181-ІІІ  ( 2181-14   ) (2181-14)
           від
21.12.2000р.  (в редакції,  чинній на момент прийняття оспорюваних
податкових повідомлень-рішень) у разі  коли  платник  податків  не
сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних
строків,   визначених   цим   Законом,   такий   платник   податку
зобов'язаний  сплатити штраф у таких розмірах:  при затримці до 30
календарних днів,  наступних за останнім  днем  граничного  строку
сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  - у розмірах 10%
такої суми.
 
В пп.  5.3.1 п.  5.3 ст.  5 Закону України "Про порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          від  21.12.2000р.  №  2181-ІІІ
закріплено,  що  платник податків зобов'язаний самостійно сплатити
суму податкового зобов'язання,  зазначену у поданій ним податковій
декларації  протягом  10  календарних днів,  наступних за останнім
днем відповідного граничного строку,  передбаченого пп.  4.1.4  п.
4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
 
Судами встановлене,   що   граничний   строк   сплати  узгодженого
податкового зобов'язання по податковій  декларації  з  податку  на
прибуток  за  січень 2003р.  - 03.03.2003р.  (податкова декларація
подана 19.02.2003р.).
 
Сума податку  на  прибуток  по  зазначеній  податковій  декларації
склала 10059400грн.
 
Позивач, ВАТ  "Металургійний  комбінат  "АС" звернувся до ДПІ у м.
Маріуполі з проханням зробити залік суми податку  на  прибуток  за
січень 2003р.  за рахунок суми експортного відшкодування по ПДВ за
серпень 2002р.
 
Відповідно до п.  4 Указу Президента України "Про  деякі  зміни  в
оподаткуванні"  сума  бюджетного  відшкодування може бути повністю
або частково зарахована в рахунок платежів  з  цього  податку  або
інших податків,  зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються
до Державного бюджету України.
 
Згідно   довідки   ДПІ   у   м.   Маріуполі    від    12.03.2003р.
№ 2335/10-19-013  по  ВАТ  "Металургійний  комбінат "АС" в рахунок
сплати  податку  на  прибуток  по  декларації  за  серпень  2002р.
відшкодовано по висновку № 366 від 27.02.2003р.  10 059 400грн., у
тому числі:  27.02.2003р.  - 3 742 541 грн.;  28.02.2003р. - 4 050
311 грн.; 03.03.2003р. - 2 266 548 грн. (а.с.38-39).
 
На підставі  правильної  оцінки  вищенаведеного доказу суди дійшли
правомірного висновку,  що податкові зобов'язання за  січень  2003
року були припинені шляхом їх заліку,  а отже,  позивач не порушив
граничних строків сплати узгодженої суми податкового  зобов'язання
і  у  відповідача  були  відсутні  підстави  застосовувати штрафні
(фінансові) санкції на підставі пп.  17.1.7 п.  17.1 ст. 17 Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14  ) (2181-14)
          від
21.12.2000р. № 2181-111.
 
Колегія суддів  не  бере  до  уваги  довід  касаційної  скарги про
відсутність у позивача права  вибору  черговості  погашення  своїх
податкових  зобов'язань у зв'язку з заставними зобов'язаннями (пп.
3.1.1 ст.  3 Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" ( 2181-14  ) (2181-14)
          від  21.12.2000р.  №  2181-111),  оскільки
матеріалами  справи  не  встановлене  і  відповідачем  не доведено
наявності у позивача податкового боргу в період проведення  заліку
(а.с.21,  22); сума бюджетного відшкодування, як зазначалось вище,
може бути зарахована в рахунок платежів з цього податку або  інших
податків,  зборів (обов'язкових платежів), а не в рахунок штрафних
санкцій за  платежем  податок  на  прибуток,  які  до  речі  є  не
податковим  зобов'язанням  а  складовою частиною податкового боргу
(а.с.13).
 
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в  їх
сукупності,  колегія  суддів  не  вбачає  підстав  для  скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
 
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну   скаргу    ДПІ  у  м.  Маріуполі  від  30.12.2003  року
№ 17280/8/10-013    на    постанову    Донецького     апеляційного
господарського суду від 02.12.2003 року у справі № 21 залишити без
задоволення,  а постанову Донецького  апеляційного  господарського
суду від 02.12.2003 року у справі № 21 - без змін.