Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2004 року

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів;

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу         ВАТ "XXX"

на  постанову            від 24.11.2003 р.

                         Н-ського апеляційного господарського суду

у справі                 № Х5

за  позовом              ВАТ "XXX"

до                       ВАТ "YYY"

про                      стягнення 10719786 грн.

в судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача А.А.А., пояснення представників сторін

та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

                           ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  про  стягнення  10719786  мотивуються  тим,  що на

підставі рішення господарського  суду  м.  Н-ська  від  ХХ.04.2002

(справа  №  Х2  за позовом ВАТ "XXX" до ВАТ "YYY" про зобов'язання

укласти договір купівлі-продажу акцій) укладено договір про продаж

відповідачу 765699 простих іменних акцій за ринковою ціною 14 грн.

за 1  акцію  загальною  вартістю  10719786  грн.  Згідно  з  п.  2

зазначеного  договору  відповідач  зобов'язався  оплатити вартість

акцій протягом  5  днів  з  моменту  передачі  реєстратору  цінних

паперів   сертифікату   акцій   та  передавального  розпорядження.

Наведені документи передані,  однак  відповідач  не  виконав  свої

грошові зобов'язання.

Рішенням господарського  суду  м.  Н-ська  від  ХХ.10.2003  (суддя

Б.Б.Б.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим,  що ХХ.06.2002 позивачем на виконання

умов  договору  купівлі-продажу  акцій,  умови  якого  затверджені

рішенням господарського суду м.  Н-ська від ХХ.04.2002 у справі  №

Х2,  здійснена передача цінних паперів шляхом передачі сертифікату

акцій   та   передавального    розпорядження    реєстратору,    що

підтверджується листом позивача від ХХ.06.2002 № Х1. Відповідно до

ст.ст.  161,  162  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
          зобов'язання   повинні

виконуватися своєчасно та належним чином; одностороння відмова від

виконання зобов'язання не допускається.

Постановою Н-ського   апеляційного   господарського    суду    від

ХХ.11.2003  (колегія  суддів:  В.В.В.,  Г.Г.Г.,  Д.Д.Д.) рішення у

справі скасоване, у позові відмовлено.

Постанова суду мотивована тим,  що  відповідно  до  ст.  8  Закону

України   "Про   цінні   папери  і  фондову  біржу"  ( 1201-12  ) (1201-12)
        

підприємства,  установи і організації можуть придбавати  акції  за

рахунок  коштів,  що  надходять  у  їх  розпорядження після сплати

податків та процентів за банківський  кредит.  Статтею  32  Закону

України  "Про  господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
         зазначено,  що

акціонерне товариство має право викупити у акціонера сплачені ними

акції тільки за рахунок сум,  що перевищують статутний фонд. Отже,

судом  першої  інстанції  при  вирішенні  спору   не   встановлені

обставини,  при  яких  може  бути виконано договір купівлі-продажу

акцій,  укладення самого договору не є  бездоказовим  фактом  його

виконання.

На час подачі позовної заяви реєстратором акцій АТ "QQQ" було  ЗАТ

"RRR", яке листом № Х8 від  ХХ.07.2002  просило  позивача  забрати

пакет   документів,   направлених   позивачем   листом  №  Х1  від

ХХ.06.2002.  А  тому  відсутні  докази   про   те,   чи   прийняті

реєстратором  документи від позивача і чи є ці документи підставою

на оформлення відповідних змін у системі реєстру.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою,  позивач посилається  на

неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухваленні

оскаржуваної   постанови    норм    матеріального    права    щодо

обов'язковості виконання сторонами договірних зобов'язань.

Перевіряючи юридичну  оцінку встановлених судом фактичних обставин

справи та їх  повноту,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов

висновку,  що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з

такого.

Позов про стягнення грошових коштів за передані відповідачу  акції

відповідно   до   договору   купівлі-продажу  акцій,  умови  якого

затверджені   рішенням   господарського   суду,    обґрунтовується

невиконанням відповідачем договірних зобов'язань. А тому посилання

суду апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови на

законодавство,  норми якого визначають підстави викупу акціонерним

товариством власних акцій, як на обґрунтування відмови у позові, є

ревізуванням  судового  рішення,  обов'язковість  якого  визначена

господарським процесуальним кодексом.

Посилаючись на те,  що  реєстратор  акцій  відповідача  листом  на

адресу  позивача  просив  останнього забрати отримані документи на

переоформлення акцій,  суд  апеляційної  інстанції  не  підтвердив

наявними   у  матеріалах  справи  документами  про  повернення  їх

позивачу,  відповідно  до  вимог  чинного  законодавства.  А  тому

підстав для відмови у позові не було.

Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9-111-12   Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України

                          ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.

Постанову від ХХ.11.2003 Н-ського апеляційного господарського суду

у справі № Х5 скасувати.

Рішення від ХХ.10.2003 господарського суду м. Н-ська у справі № Х5

залишити без змін.