ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.04.2004 Справа N 114/5-03
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "XXX" на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11.12.2003 року у справі №114/5-03 за
позовом Приватного підприємства "XXX" до Відкритого акціонерного
товариства "YYY", 3-ті особи - Товариство з обмеженою
відповідальністю промислово-фінансова компанія "ZZZ" та Товариство
з обмеженою відповідальністю "QQQ"
про стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення з
останнього збитків в сумі 155 800 грн. у зв'язку з неналежним
виконанням умов договору зберігання №36 від 09.07.2002 року, що
призвело до погіршення якості переданої на зберігання кукурудзи.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.10.2003 року
в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 11.12.2003 року
зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним господарським
судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняту ним постанову скасувати.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржені
судові рішення відповідають законодавству, і просить залишити їх
без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Доповідач Вовк І.В.
Відзиви на касаційну скаргу від третіх осіб до суду не надходили.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.07.2002 року між позивачем
та відповідачем укладено договір № 36 на тимчасове зберігання
зерна, згідно умов якого відповідач зобов'язується прийняти на
зберігання (сушку, очистку) жито, пшеницю, ячмінь, гречку,
кукурудзу, соняшник, та виконати роботи, пов'язані з прийманням,
сушкою, очисткою, зберіганням та відпуском зерна, а позивач
зобов'язався оплачувати рахунки, виставлені відповідачем.
Позивачем за період з 07.10.2002 року по 15.11.2002 року було
передано відповідачу відповідно до умов зазначеного договору
1 288, 719 тон кукурудзи з середніми показниками : вологість
-40,2% , сміттєва домішка -8,8%. При доведенні кукурудзи до
показників 14% по вологості та 3% по сміттєвій домішці, що
відповідає вимогам ГОСТу 13634-90-кукурудза фуражна ІІІ класу,
фактична вага кукурудзи зменшилась і стала становити 876,329 тон,
що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з контрактом поставки №45/02 від 20.11.2002 року позивач
продав Товариству з обмеженою відповідальністю
промислово-фінансовій компанії "ZZZ" партію 760 тон кукурудзи
фуражної на загальну суму 307 800 грн. та передав останньому всі
760 тон кукурудзи.
Відповідно до контракту поставки №0222/МИА від 12.11.2002 року
Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-фінансова
компанія "ZZZ" продало спірну кукурудзу фуражну в кількості 760
тон Товариству з обмеженою відповідальністю "QQQ" у зв'язку з чим
спірна кукурудза була переоформлена на останнього покупця.
За умовами контрактів №1 та №2 право власності на товар (кукурудзу
фуражну) переходить до покупців після отримання ними позитивних
результатів аналізу спірної кукурудзи від H-ської хлібної
інспекції м. Н-ська.
Кукурудза кількістю 760 тон з Відкритого акціонерного товариства
"YYY" була відправлена в тринадцяти вагонах до м. Н-ська
0.8-14.12.2002 року, а прибула до порту м. Н-ська 24-26.12.2002
року.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення збитків
в сумі 155 800 грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов
договору зберігання №36 від 09.07.2002 року, що призвело до
зіпсування переданої на зберігання кукурудзи.
Ст 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що в разі невиконання або
неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний
відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або
пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які
він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Протиправна поведінка боржника, що порушує зобов'язання,
виражається в його протиправній дії або бездіяльності, при
виконанні зобов'язання з відступом від умов, визначених законом.
Судом першої інстанції встановлено, що на момент відправки до
H-ського торгівельного морського порту партія кукурудзи масою 760
тон, яка була продана позивачем Товариству з обмеженою
відповідальністю "QQQ" і знаходилася на зберіганні у відповідача,
відповідала за якістю встановленим вимогам, та, що відповідачем не
порушено зобов'язань за договором.
Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд
апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку про належне
виконання відповідачем зобов'язань за умовами спірного договору і
відсутність правових підстав для стягнення з останнього збитків та
обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "XXX" залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 11.12.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук