ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 33/587
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали ЗАТ “Фоззі - Вигурівщина”
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 01.12.2003
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом ЗАТ “Фоззі - Вигурівщина”
до ДПІ у Деснянському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з’явились;
- відповідача: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року ЗАТ “Фоззі - Вигурівщина” звернулось до суду
з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.10.2003 в позові
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.12.2003 рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ЗАТ “Фоззі - Вигурівщина”
подало касаційну скаргу в якій просить скасувати попередні
судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов
задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилаються на те, що судом
неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело
до прийняття незаконних рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями податковим
повідомленням-рішенням № 0004772301/0 від 27.11.2002р.,
позивачу, відповідно до підпункту “б” пп. 4.2.2 ст. 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
,
визначено суму податкового зобов'язання за право використання
місцевої символіки у сумі 5 796,96 грн. та донараховані штрафні
санкції у розмірі 2 968,65 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення податкової інспекції
прийнято на підставі Акту № 155/23-006 від 13.11.2002р. про
результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог
законодавства про оподаткування ЗАТ “Фоззі-Вигурівщина” за
2001р.- І пів. 2002р. відповідно до якого було встановлено, що
назва “Вигурівщина” є у переліку назв об'єктів та історичних
пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання
яких юридичними особами та громадянами у комерційних цілях,
підлягає сплаті збору.
Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
місцеві податки та збори” ( 56-93 ) (56-93)
збір за право використання
місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які
використовують цю символіку з комерційною метою.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно виданих
торгових патентів ЗАТ “Фоззі-Вигурівщина” надано право на
здійснення підприємницької діяльності у сфері оптово-роздрібної
торгівлі. Таким чином, позивач при здійсненні підприємницької
діяльності використовував символіку м. Києва, а саме назву:
“Вигурівщина” з комерційною метою.
Окрім того судами також встановлено що на фіскальних чеках
позивача, які видаються покупцям під час здійснення роздрібної
торгўвлў, міститься назва “Вигурівщина”.
Розділом IV Положення передбачено надання пільг, тобто
звільнення від сплати збору за право на використання символіки
м. Києва підприємствам, організаціям та іншим суб'єктам
підприємницької діяльності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач до пільгових
таких підприємств не відноситься.
Відповідно до п. п. 1.2. ст. 1 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове зобов'язання
це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або
державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у
строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно приписів пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 наведеного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити
суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані
документальних перевірок результатів діяльності платника
податків свідчать про заниження або завищення суми його
податкових зобов'язань.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками
попередніх судів щодо правомірного прийняття відповідачем
податкового повідомлення-рішення № 0004772301/0 від 27.11.2002р.
про донарахування позивачу податкового зобов'язання — збору за
право використання місцевої символіки у сумі 5 796,96 грн. та
застосування штрафних санкцій в розмірі 2 968,65 грн.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що відповідно до
вимог Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на
всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин
справи, які мають суттєве значення для вирішення спору,
відповідає нормам матеріального та процесуального права, а
доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Доводи скаржника щодо порушення апеляційним господарським судом
приписів ст. 87 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
спростовуються матеріалами справи, а саме відміткою
канцелярії на ухвалі про прийняття апеляційної скарги до
провадження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.12.2003 у справі № 33/587 залишити без змін.