ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 33/468-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Н-ського
РУЮ Харківської області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 27.11.2003 року
у справі за позовом H-cької селищної Ради
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "XXX"
про стягнення суми
УСТАНОВИВ
У вересні 2003 року боржник звернувся до господарського суду
Харківської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби,
в якій просить визнати дії відділу державної виконавчої служби не
правомірними щодо опису і вилучення майна та повернути вилучене
майно, посилаючись на те, що під час здійснення виконавчого
провадження з виконання судових рішень останнім порушено вимоги
законодавства.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.09.2003
року скаргу задоволено і визнано дії відділу державної виконавчої
служби H-cького РУЮ Харківської області та зобов'язано останнього
повернути вилучене майно за актом опису № 011561 АА від 06.08.2003
року і здійснити всі необхідні виконавчі дії відповідно до вимог
законодавства.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
27.11.2003 року зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі відділ державної виконавчої служби вважає, що
судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняті ним рішення скасувати та прийняти нове рішення.
У відзиві на касаційну скаргу боржник вважає, що оскаржені судові
рішення відповідають законодавству, і просить залишити їх без
змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від стягувача H-cької селищної Ради до
суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалась перерва на 07.04.2004 року.
Заслухавши пояснення представника боржника і відділу державної
виконавчої служби, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву
на неї, перевіривши матеріали справи і оскаржені судові рішення,
суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду
від 25.02.2003 року в даній справі стягнуто з боржника на користь
H-cької селищної Ради 11102,71 грн., на підставі якого було видано
наказ і відкрито виконавче провадження. Постановою державної
виконавчої служби від 03.04.2003 року було об'єднано у зведене
виконавче провадження виконавчі провадження за наказом
господарського суду та виконавчими листами загального суду,
боржником за якими є СТОВ "XXX".
У межах зведеного виконавчого провадження на виконання рішень
господарського суду та загального суду державною виконавчою
службою було описано й арештовано і вилучено майно боржника.
Предметом даного судового розгляду є скарга на дії державної
виконавчої служби здійснені в межах зведеного виконавчого
провадження з виконання рішень господарського та загального суду.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) скарги на дії чи
бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання
рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані
стягувачем, боржником протягом десяти днів з дня вчинення
оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї
відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги розглядаються господарським судом про час і місце якого
повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання
судових рішень.
Проте, суди зазначені вимоги норми процесуального права не
врахували і, виходячи з них, не звернули уваги на те, що оскаржені
виконавчі дії здійснювалися на виконання рішень господарського та
загального суду, а звідси, не з'ясували, чи не стосується
вирішення даного спору прав і обов'язків стягувачів за всіма
виконавчими документами, яких про час і місце судового засідання
не повідомили.
До того ж, суду слід було з'ясувати питання про те, які особи є
стягувачами за виконавчими документами загального суду, оскільки
встановлення зазначеної обставини впливає на визначення
підвідомчості цього спору.
Отже, за таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати
законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 -
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби H-cького РУЮ
Харківської області задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
27.11.2003 року та ухвалу господарського суду Харківської області
від 25.09.2003 року скасувати, і справу № 33/468-02 передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Суддя І.Вовк
П.Гончарук