ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 07.04.2004                                    Справа N 33/468-02

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

        Перепічая В.С. (головуючого),

        Вовка І.В.,

        Гончарука П.А.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м.Києві

касаційну скаргу     Відділу державної виконавчої служби  Н-ського

                     РУЮ Харківської області

на  постанову        Харківського апеляційного господарського суду

                     від 27.11.2003 року

у справі за позовом  H-cької селищної Ради

до                   Сільськогосподарського товариства з обмеженою

                     відповідальністю  "XXX"

про                  стягнення суми

                            УСТАНОВИВ

У вересні 2003  року  боржник  звернувся  до  господарського  суду

Харківської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби,

в якій просить визнати дії відділу державної виконавчої служби  не

правомірними  щодо  опису  і вилучення майна та повернути вилучене

майно,  посилаючись на  те,  що  під  час  здійснення  виконавчого

провадження  з  виконання  судових рішень останнім порушено вимоги

законодавства.

Ухвалою господарського суду  Харківської  області  від  25.09.2003

року  скаргу задоволено і визнано дії відділу державної виконавчої

служби H-cького РУЮ Харківської області та зобов'язано  останнього

повернути вилучене майно за актом опису № 011561 АА від 06.08.2003

року і здійснити всі необхідні виконавчі дії відповідно  до  вимог

законодавства.

Постановою Харківського   апеляційного   господарського  суду  від

27.11.2003 року зазначену ухвалу суду  першої  інстанції  залишено

без змін.

У касаційній скарзі відділ державної виконавчої служби вважає,  що

судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому

просить прийняті ним рішення скасувати та прийняти нове рішення.

У відзиві на касаційну скаргу боржник вважає,  що оскаржені судові

рішення відповідають законодавству,  і  просить  залишити  їх  без

змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на  касаційну скаргу від стягувача H-cької селищної Ради до

суду не надходив.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на 07.04.2004 року.

Заслухавши пояснення представника  боржника  і  відділу  державної

виконавчої служби,  дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву

на неї,  перевіривши матеріали справи і оскаржені судові  рішення,

суд  вважає,  що  касаційна скарга підлягає задоволенню частково з

наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи,  рішенням господарського  суду

від  25.02.2003 року в даній справі стягнуто з боржника на користь

H-cької селищної Ради 11102,71 грн., на підставі якого було видано

наказ  і  відкрито  виконавче  провадження.  Постановою  державної

виконавчої служби від 03.04.2003 року  було  об'єднано  у  зведене

виконавче    провадження    виконавчі   провадження   за   наказом

господарського  суду  та  виконавчими  листами  загального   суду,

боржником за якими є СТОВ "XXX".

У межах  зведеного  виконавчого  провадження  на  виконання рішень

господарського  суду  та  загального  суду  державною   виконавчою

службою було описано й арештовано і вилучено майно боржника.

Предметом даного  судового  розгляду  є  скарга  на  дії державної

виконавчої  служби  здійснені  в   межах   зведеного   виконавчого

провадження з виконання рішень господарського та загального суду.

Відповідно до  ст.121-2  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
         скарги на дії чи

бездіяльність органів Державної виконавчої служби  щодо  виконання

рішень,  ухвал,  постанов  господарських  судів можуть бути подані

стягувачем,  боржником  протягом  десяти  днів  з   дня   вчинення

оскаржуваної дії,  або з дня, коли зазначеним особам стало про неї

відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги розглядаються господарським судом про  час  і  місце  якого

повідомляються   ухвалою  стягувач,  боржник  та  орган  виконання

судових рішень.

Проте, суди  зазначені  вимоги  норми  процесуального   права   не

врахували і, виходячи з них, не звернули уваги на те, що оскаржені

виконавчі дії здійснювалися на виконання рішень господарського  та

загального   суду,  а  звідси,  не  з'ясували,  чи  не  стосується

вирішення даного спору  прав  і  обов'язків  стягувачів  за  всіма

виконавчими  документами,  яких про час і місце судового засідання

не повідомили.

До того ж,  суду слід було з'ясувати питання про те,  які особи  є

стягувачами  за виконавчими документами загального суду,  оскільки

встановлення   зазначеної   обставини   впливає   на    визначення

підвідомчості цього спору.

Отже, за таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати

законними й обґрунтованими,  і тому вони підлягають  скасуванню  з

передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду  наведеного  та  керуючись  ст.ст.111-5,  111-7,  111-9 -

111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        

Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  відділу державної виконавчої служби H-cького РУЮ

Харківської області задовольнити частково.

Постанову Харківського  апеляційного   господарського   суду   від

27.11.2003  року та ухвалу господарського суду Харківської області

від 25.09.2003 року скасувати,  і справу № 33/468-02  передати  на

новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий В.Перепічай

Суддя      І.Вовк

           П.Гончарук