ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 29/349
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Е" в особі його структурної
одиниці - Старобешівської ТЕС на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20 листопада 2003 року у справі № 29/349
за позовом комунального виробничого підприємства "Т" до відкритого
акціонерного товариства "Е" в особі його структурної одиниці -
Старобешівської ТЕС про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2003 року комунальне виробниче підприємство "Т"
звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до
відкритого акціонерного товариства "Е" та Старобешівської ТЕС про
стягнення заборгованості в сумі 27691,74 грн., посилаючись на
неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань щодо
розрахунків за поставлену продукцію згідно накладної № 571 від 30
червня 2000 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14 серпня 2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 20 листопада 2003 року, позов задоволено
частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 17410 грн.
заборгованості, 3 % річних в сумі 1173,42 грн., інфляційні в сумі
2801,36 грн. та судові витрати. В частині стягнення 3 % річних в
сумі 972,74 грн. та інфляційних в сумі 5333,66 грн. відмовлено.
Провадження у справі за позовом комунального виробничого
підприємства "Т" до Старобешівської ТЕС припинено, оскільки спір
не підляже вирішенню в господарських судах України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені
судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити,
посилаючись на порушення та неправильне застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані
судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення,
посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
заперечення проти неї, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Припиняючи провадження у справі в частині позовних вимог до
Старобешівської ТЕС, місцевий суд послався на вимоги ст.ст. 1, 21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) та те,
що Старобешівська ТЕС є структурною одиницею відкритого
акціонерного товариства "Е" і статусом юридичної особи не володіє,
а тому спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до накладеної
№ 571 від 30 червня 2000 року позивач поставив відповідачу
продукцію на суму 109362 грн. Строк оплати сторонами встановлено
не було.
Згідно угоди про залік зустрічних однорідних вимог, обов'язки
відповідача по оплаті продукції було зменшено на суму 35972 грн.
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 17410 грн.
заборгованості, 3 % річних в сумі 1173,42 грн. та інфляційних в
сумі 2801,36 грн., суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст.
161, 165, 214 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15) та
встановленого судом факту часткового виконання відповідачем
зобов'язань щодо оплати поставленої продукції.
Висновок суду першої інстанції про підставність позовних вимог є
законним, обґрунтованим, таким, що відповідає нормам матеріального
та процесуального права, фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, тому рішення місцевого суду правомірно залишено
апеляційною інстанцією без змін.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів
попередніх інстанцій.
З огляду на викладене, рішення та постанова у справі зміні або
скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Е" в особі
його структурної одиниці - Старобешівської ТЕС залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від
14 серпня 2003 року та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20 листопада 2003 року у справі № 29/349
без змін.