ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                   І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
 
 07.04.2004                               Справа N 23/167-03-5215
 
                            м. Київ
 
Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:
 
                   Перепічая В.С.  (головуючого),
                   Вовка І.В.,
                   Гончарука П. А.,
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
Відкритого  акціонерного  товариства  "XXX" на постанову Одеського
апеляційного господарського суду  від  25.11.2003  року  у  справі
№23/167-03-5215  за  позовом  Відкритого  акціонерного  товариства
"XXX"  до  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю   "YYY"   та
Відкритого  акціонерного  товариства  "ZZZ" 
 
про   визнання недійсним договору,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У липні  2003  року  позивач  звернувся  до  господарського   суду
Одеської  області  з  позовною заявою до відповідачів про визнання
недійсним договору № ПД-1/03 від 17.03.2003 року про перевід боргу
на підставі ст.  ст. 48,50 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , посилаючись на те,
що зазначений  договір  не  відповідає  вимогам  закону,  оскільки
підписаний  з його боку особою з порушенням наданих їй повноважень
та суперечить його статутним цілям.
 
Під час розгляду справи в суді першої  інстанції  позивач  уточнив
вимоги  і просив визнати спірний договір недійсним на підставі ст.
48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2003  року
в позові відмовлено.
 
Постановою Одеського    апеляційного   господарського   суду   від
25.11.2003 року зазначене рішення суду першої  інстанції  залишене
без змін.
 
Доповідач - Вовк І.В.
 
У касаційній   скарзі   позивач   вважає,  що  судом  порушено  та
неправильно застосовано норми матеріального права,  і тому просить
прийняті судові рішення скасувати, та позов задовольнити.
 
У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "ZZZ"
вважає, що оскаржені судові рішення прийняті судом у відповідності
до вимог закону,  та просить залишити їх без змін,  а скаргу - без
задоволення.
 
Заслухавши пояснення   представників   позивача   та    Відкритого
акціонерного товариства "ZZZ", дослідивши доводи касаційної скарги
та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові  рішення,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Відзив на   касаційну   скаргу   від   Товариства   з    обмеженою
відповідальністю "YYY" до суду не надходив.
 
Як вбачається   з  матеріалів  справи,  17.03.2003  року  Відкрите
акціонерне товариство "XXX"  (кредитор),  Товариство  з  обмеженою
відповідальністю  "YYY"  (новий  боржник)  та  Відкрите акціонерне
товариство "ZZZ" уклали договір  №ПД-1/03,  згідно  умов  якого  з
дозволу кредитора первісний боржник перевів борг,  що виник станом
на 12.03.2003 року  на  суму  1  238  628,  35  грн.  по  договору
постачання    електроенергії   №14-12-64,   укладеному   первісним
боржником  з  кредитором,  а  новий  боржник   прийняв   на   себе
зобов'язання по цьому договору.
 
Відповідно до ст.  48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         недійсною є та угода, що
не відповідає вимогам закону.
 
Згідно ст.201 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         право переводу богу на  іншу
особу  надане  тільки боржнику й лише за згодою кредитора.  У разі
згоди кредитора на перевід боргу іншій особі між первісним і новим
боржником укладається угода в простій письмовій формі (ст.  202 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ),  і новий боржник вправі висувати  проти  вимоги
кредитора всі заперечення,  засновані на відносинах між кредитором
і первісним боржником.
 
Судом встановлено,  що кредитор надав письмову згоду на  укладення
договору   переводу   боргу,  і  зазначена  згода  надана  головою
правління позивача у відповідності до положень  статуту  та  вимог
чинного  законодавства  з  дотриманням  вимог встановлених законом
щодо форми та змісту оспорюваного договору.
 
Отже, суд  першої  інстанції,  з  яким  погодився  і   апеляційний
господарський  суд,  дійшов  правильного  висновку про відсутність
правових підстав  для  визнання  спірного  договору  недійсним  та
обґрунтовано відмовив у позові.
 
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
За таких  обставин  прийняті  у справі судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону,  і тому їх слід залишити  без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
З огляду  наведеного  та  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX" залишити
без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 25.11.2003 року - без змін.
 
Головуючий В. Перепічай
Судді      І. Вовк
           П.Гончарук