ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 11/439-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Стратієнко Л.В.
Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відкритого акціонерного товариства
відкритому засіданні “Шляхове ремонтно-будівельне управління
матеріали касаційної № 33”, м. Харків (далі – ВАТ “Шляхове
скарги ремонтно-будівельне управління № 33”)
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 26.01.2004
у справі господарського суду Харківської області
№ 11/439-03
за позовом акціонерного товариства “Будівельний
торговий будинок”, м. Харків
(далі – АТ “Будівельний торговий
будинок”)
до ВАТ “Шляхове ремонтно-будівельне
управління № 33”
про стягнення 170 592 грн. 42 коп.
та зустрічним позовом ВАТ “Шляхове ремонтно-будівельне
управління № 33”
до АТ “Будівельний торговий будинок”
про стягнення 10 000 грн.
Представники:
відповідача - Шевченко В.П., Омельницька Т.В.
позивача - Летючий В.П.
В С Т А Н О В И В:
АТ “Будівельний торговий будинок” звернувся до господарського
суду Харківської області про стягнення з ВАТ “Шляхове
ремонтно-будівельне управління № 33” 153000 грн. заборгованості,
що виникла із договору купівлі-продажу долі в статутному фонді
ТОВ “Перніана-Харків” від 23.11.2001 укладеного між сторонами, а
також збитки від інфляції за період з.09.2002 року по липень
2003 року у розмірі 11729,84 грн. та 3% річних у розмірі 5865,58
грн.
У зустрічному позові ВАТ “Дорожнє ремонтно-будівельне управління
№ 33” просить стягнути збитки у розмірі 10000 грн.,
обгрунтовуючи свої вимоги тим, що на виконання умов договору
купівлі-продажу від 23.11.2001 ВАТ “ШРСУ № 33” платіжним
дорученням № 1595 від 13.12.2001 перерахувало АТ “Будівельний
торговий будинок” 10000 грн.
Оскільки останній не виконав своїх обов’язків і не передав ВАТ
долю в статутному фонді то керуючись ст. 213 ЦК просить стягнути
збитки, оскільки виконання боржником зобов’язання по передачі
долі в статутному фонді втратило для нього інтерес.
Господарський суд Харківської області рішенням від 03.11.2003
первісний позов задоволено тому, що вимоги є обгрунтованими, і
не спростованими відповідачем. Кожна із сторін вправі вимагати
від іншої сторони виконання своїх обов’язків по договору
купівлі-продажу, а саме: продавець від покупця оплати відповідно
до п. 5.1 договору та додатку № 1 до нього, покупець від
продавця передачі документів та підписання акту
приймання-передачі відповідно до п. 2.1 та 4.2 договору.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено тому, що
перераховані кошти у розмірі 10000 грн. не є збитками, а є
частковим виконанням своїх обов’язків щодо оплати по договору
купівлі-продажу від 23.11.2001.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від
26.01.2004 залишив без змін рішення господарського суду
Харківської області від 03.11.2003.
ВАТ “Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33” вважає, що
судові рішення постановлені із порушенням норм матеріального та
процесуального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням
нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та
задоволення зустрічного позову.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню.
Засновниками ТОВ “Перніана-Харків” згідно установчого договору
цього товариства є АТ “Будівельний торговий будинок” та ВАТ
“Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33”. Для забезпечення
дўяльностў товариства засновники створили статутний фонд у
розмірі 460000 грн., АТ “Будівельний торговий будинок”
зобов’язалося внести до статутного фонду 230000 грн., що складає
50%, таку ж суму зобов’язалося внести і ВАТ “Шляхове
ремонтно-будівельне управління”
АТ “Будівельний торговий будинок” внесло до статутного фонду ТОВ
“Перніана-Харків” 230 000 грн.
Між засновниками 23.11.2001 був укладений договір
купівлі-продажу долі в статутному фонді ТОВ “Перніана-Харків” за
ним ВАТ “Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33” купило у
АТ “Будівельний торговий будинок” долю. в статутному фонді ТОВ
“Перніана-Харків”, що належить останньому.
За висновками суду першої інстанції та апеляційної інстанції на
правовідносини між сторонами щодо укладення договору
купівлі-продажу розповсюджуються приписи глави 20 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Пунктом 3.3 договору купівлі-продажу сторони передбачили, що
покупець зобов’язався викупити долю в статутному фонді ТОВ
“Перніана-Харків” в повному об’ємі в терміни встановлені в
додатку № 1 до договору від 23.11.2001.
Покупець 12.12.2001 платіжним дорученням перерахував продавцю
10000 грн. В подальшому покупець перерахування коштів в терміни,
встановлені додатком до договору не проводив.
Зі змісту договору купівлі-продажу витікають деякі зустрічні
зобов’язання. Ці зобов’язання рівнозначні по своїй юридичній
силі і не мають юридичних переваг один перед одним.
Як свідчить зміст п. 4.1 договору продавець зобов’язався
передати пакет документів для перереєстрації прав власності на
долю в статутному фонді ТОВ “Перніана-Харків” з продавця на
покупця до 31.12.2001.
Матеріали справи не мають доказів передачі позивачем відповідачу
згаданих документів і суди в порушення вимог ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином не дослідили причини невиконання сторонами умов
укладеного ними договору купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу, на підставі якого виник спір, не
розірвано та не визнано недійсним з підстав, які б давали
заявнику право про стягнення перерахованих коштів.
Судом не з’ясовано чи може ВАТ “Шляхове ремонтно-будівельне
управління № 33” вважатися таким, що прострочило виконання
зобов’язання та чи мало воно можливість виконати свої
зобов’язання до виконання зобов’язань АТ “Будівельний торговий
будинок”.
Також не досліджено питання та не витребувано доказів того, що
виконання зобов’язання втратило інтерес для скаржника (ст. 213
ЦК).
За таких обставин прийняті у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
ўнстанцўї.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно встановити всі
обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку та ухвалити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
26.01.2004 та рішення господарського суду Харківської області
від 03.11.2003 у справі № 11/439-03 скасувати, справу передати
на новий розгляд до господарського суду Харківської області.