ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.04.2004 Справа N 11/183 пн
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "XXX" на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 08.07.2003 року та рішення
господарського суду Луганської області від 18.02.2003 року у
справі № 11/183 пн за позовом Відкритого акціонерного товариства
"XXX" до Закритого акціонерного товариства "YYY"
про визнання такими, що не підлягають виконанню грошових вимог,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2002 року позивач звернувся до господарського суду
Луганської області з позовною заявою до відповідача про визнання
такими, що не підлягають виконанню грошових вимог, посилаючись на
те, що зазначені вимоги ґрунтуються на відкликаних ним
листах-визнання цих вимог, і за ними пропущений строк позовної
давності щодо їх стягнення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.02.2003
року в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
08.07.2003 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано
та провадження у справі припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судами порушено і
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати.
Доповідач Вовк І.В.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про визнання
такими, що не підлягають виконанню , грошових вимог відповідача по
стягненню пені з пропущеним строком позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні грошові вимоги
ґрунтуються на рішеннях арбітражного суду Луганської області від
21.09.2000 року у справі №6/314 та у справі №6/253 від 31.10.2000
року, за якими стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "XXX"
на користь Закритого акціонерного товариства "YYY" відповідно
29 253 346,80 грн. та 890 499,87 грн. Зазначені рішення суду
набрали законної сили та не скасовані в установленому законом
порядку. Органом державної виконавчої служби H-ського міського
управління юстиції 10.11.2000 року порушено виконавче провадження
на підставі наказів суду. 21.03.2003 року виконавче провадження
про примусове виконання наказу №6/253 від 31.10.2000 року про
стягнення на користь Закритого акціонерного товариства "YYY"
888 730, 87 грн. закрито у зв'язку з проведенням заліку однорідних
вимог між позивачем та відповідачем відповідно до ст.217 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання
такими, що не підлягають виконанню рішень господарського суду, які
відповідно до ст.115 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є обов'язковими на
всій території України і повинні виконуватися в порядку,
встановленому нормами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Відповідно до вимог ст. 6 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, якою визначено
засоби захисту цивільних прав, такого засобу захисту цивільних
прав, як звернення до суду з позовом про визнання такими, що не
підлягають виконанню судових рішень, цивільним законодавством не
передбачено.
Відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в
господарських судах України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що спір не підвідомчий
господарським судам.
Отже, апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку
про те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах
України, правомірно скасував рішення місцевого господарського суду
та обґрунтовано припинив провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова суду апеляційної
інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому
її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "XXX" залишити
без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 08.07.2003 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук