ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 05-5-15/50801
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.
Волковицької Н.О.
розглянувши ДП НАЕК “Енергоатом”
матеріали касаційної
скарги
на постанову від 26.12.2003р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 05-5-15/50801 господарського суду міста
Києва
за заявою ЗАТ “Альтаір”
до ДП НАЕК “Енергоатом”
про банкрутство
за участю представників сторін:
від ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” – Білан О.П. , довір. № 43/35 від 22.05.2003р.;
від ЗАТ “Альтаір” – Головач С.М., довір. № 7 від 01.04.2004р.;
Анікушин В.М., довір № 27 від 25.12.2003р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2003р. (суддя
– Хоменко м. Г.) заяву ЗАТ “Альтаір” про порушення справи про
банкрутство ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія
“Енергоатом” (ДП НАЕК “Енергоатом”) було повернуто без розгляду
на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
та п. 3 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала мотивована тим, що заявник не вказав доказів, що
підтверджують існування заборгованості боржника саме перед
заявником, а саме: не вказані докази, які підтверджують
наявність безспірних вимог заявника до боржника, та які
підтверджують правонаступництво боржника за зобов’язаннями
структурних підрозділів боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.12.2003р. (судді: головуючий – Куц М.М., Дзюбко П. О., Панова
І.Ю.) ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.2003р.
було скасовано, матеріали справи № 05-5-15/50801 повернуто до
господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ДП НАЕК “Енергоатом”
звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) справа про банкрутство порушується
господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника
сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів
заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом
трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
При цьому, до заяви кредитора додаються відповідні документи:
рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги
кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового
документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється
списання коштів з рахунків боржника, виконавчі документи чи інші
документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів
(ч. 8 ст. 7 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
). Документи, які додаються до
заяви про порушення справи про банкрутство, повинні насамперед
підтверджувати ознаки неплатоспроможності боржника, передбачені
статтею 6 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляційної інстанції, при поданні заяви про порушення справи
про банкрутство ДП НАЕК “Енергоатом” заявником було додано копія
рішення господарського суду про стягнення заборгованості з
боржника на користь заявника, копія наказу на примусове
виконання цього рішення та постанови ВДВС Печерського районного
управління юстиції про відкриття та зупинення виконавчого
провадження по примусовому виконанню наказу.
Таким чином, заявником надано суду належні докази в
обґрунтування своїх безспірних вимог до боржника. Тому,
господарським судом міста Києва необґрунтовано повернуто заяву
про порушення справи про банкрутство без надання відповідної
правової оцінки доданим до заяви документам.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції необґрунтовано посилався
на необхідність разом з матеріалами заяви про порушення справи
про банкрутство подання заявником оригіналу виконавчого
документу (наказу суду) та постанови відділу державної
виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження,
оскільки обов’язок їх подання не передбачений чинним
законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала
суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного
законодавства та обставинам справи, тому постанова суду
апеляційної інстанції про її скасування є правомірною. Отже,
підстав для задоволення касаційної скарги на дану постанову
апеляційного господарського суду не вбачається.
При цьому, колегія суддів зазначає, що під час повторного
розгляду поданої заяви місцевому господарському суду необхідно
перевірити дотримання кредитором - заявником вимог ч. 3 ст. 6
Закону щодо строків незадоволення боржником вимог кредитора, а
також наявність чи відсутність перешкод щодо порушення справи
про банкрутство, зазначених у ч. 2 ст. 8 Закону.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 8 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ДП НАЕК “Енергоатом” на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2003р. у
справі № 05-5-15/50801 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.12.2003р. у справі № 05-5-15/50801 залишити без змін.