ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
07.04.2004                                  Справа N А-04/326-03
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                      Божок В.С., - головуючого,
                      Хандуріна М.І.,
                      Черкащенка М.М.,
 
розглянувши матеріали ДПІ у Київському районі м. Харкова
касаційної скарги
на постанову          Харківського апеляційного господарського  
                      суду від 10.11.2003
у справі              Харківської області
господарського суду
за позовом            Харківського   гуманітарного   університету
                      “Народна  українська  академія”   у   формі
                      товариства з обмеженою відповідальністю
до                    ДПІ у Київському районі м. Харкова
 
про   визнання недійсним рішення
 
             В засіданні взяли участь представники:
 
- позивача:       Астахов  В.В.  –  за  довіреністю  №  108  від
                  13.03.2004;
- відповідача:    Літкевич     О.В.     –     за     довіреністю
                  № 2199/10/10-025 від 22.03.2004;
                  Леонова  Т.О. – за довіреністю № 303/10/10-025
                  від 19.01.2004;
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  серпні  2003  Харківський гуманітарний  університет  “Народна
українська  академія” у формі ТОВ звернулось до суду  з  позовом
про   визнання   недійсним  рішення  ДПІ  у  Київському   районі
м. Харкова.
 
В подальшому позивач уточним позовні вимоги.
 
Рішенням  господарського суду Харківської області від 09.09.2003
позов  задоволено  частково. Визнано  недійсним  рішення  ДПІ  у
Київському  районі м. Харкова викладене у листі № 3851/10/15-114
від  27.06.2003  стосовно відмови в реєстрації як  неприбуткової
організації. В іншій частині позову відмовлено.
 
Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від
10.11.2003  рішення місцевого господарського суду  залишено  без
змін.
 
Не  погоджуючись з судовими рішеннями податкова інспекція подала
касаційну  скаргу  в  якій  просить скасувати  дані  рішення  та
ухвалити нове, яким в позові відмовити.
 
В  обґрунтування своїх вимог податкова інспекція посилається  на
те,  що судом неправильно застосовані норми матеріального права,
що призвело до ухвалення незаконних рішень.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної  скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин  справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм  матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
 
Відповідно  до  роз’яснень  Пленуму  Верховного  Суду   України,
викладених  у пункті 1 постанови від 29.12.76 № 11  “Про  судове
рішення”  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги процесуального законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з  нормами
матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню   до   даних
правовідносин,  а  за  їх відсутності – на підставі  закону,  що
регулює  подібні  відносини, або виходячи із загальних  засад  і
змісту законодавства України.
 
Судові рішення попередніх інстанцій цим вимогам не відповідають.
 
В  порушення  вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  судами  не
повно  з’ясовані  обставини,  які  мають  суттєве  значення  для
вирішення даного спору.
 
Так,  із судових рішень вбачається, що позивач звернувся до суду
з  вимогами  про  визнання недійсним рішення та спонукання  (так
зазначено   в  вступній  частині  рішення)  і  про  зобов’язання
внесення   до   реєстру  (так  зазначено  в   вступній   частині
постанови). В описовій частині обох судових рішень мова йде  про
лист  або  про  рішення, яке викладено в листі.  В  резолютивній
частині  рішення  господарського  суду  від  09.09.2003  визнано
недійсним  рішення  ДПІ викладене у листі №  3851/10/15-114  від
27.06.2003,  апеляційною інстанцією дане  рішення  залишене  без
змўн.
 
Одначе    рішення   ДПІ   У   Київському   районі   м.   Харкова
№ 3851/10/15-114 від 27.06.2003 передбачене п. 2.4 Положення про
Реєстр неприбуткових організацій та установ затверджений наказом
ДПА  України 11.07.1997 і зареєстрований в МЮ України 06.08.1997
за  №  291/2095 в матеріалах справи відсутній. А такий  акт,  як
“рішення  викладене  в листі” не передбачено жодним  нормативним
актом.
 
За  таких обставин, судам необхідно було уточнити позовні вимоги
позивача  та  перевірити відповідність дій відповідача  приписам
Положення  про  Реєстр  неприбуткових  організацій  та   установ
затверджений наказом ДПА України 11.07.1997.
 
Згідно зі статтю 12 ГПК господарським судам підвідомчі спори про
визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
 
Форми,  найменування  і порядок прийняття  актів  державними  чи
іншими  органами  залежать від місця  даного  органу  в  системі
відповідних   органів  та  його  компетенції  і  регламентуються
Конституцією,  законами  України та  положенням  (статутом)  про
такий орган.
 
Не підлягають розгляду господарськими судами, зокрема, заяви про
визнання  недійсними різного роду листів, інформацій, роз'яснень
і   т.п.   ,  які  державними  чи  іншими  органами  на   адресу
підпорядкованих  їм  структур  та  інших  з  приводу  конкретних
ситуацій.
 
Судами   попередніх  інстанцій  не  зроблено  текстуального   та
контекстуального аналізу змісту вищевказаного листа і достовірно
не  встановлено  чи  відмовлено  позивачу  у  реєстрації  чи  ні
відповідно до Положення про Реєстр неприбуткових організацій  та
установ    затвердженого   наказом   ДПА   України   11.07.1997,
зареєстрованого в МЮ України 06.08.1997 за № 291/2095.
 
Зважаючи  на  те,  що  відповідно зі  ст.  111-7  Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна  інстанція
не  має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що
не  були встановлені в рішенні чи постанові господарського суду,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про
перевагу  одних доказів над іншими, тому рішення та постанова  у
справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд
господарському суду Харківської області.
 
Правова  оцінка обставин та достовірності доказів  по  справі  є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
 
При  новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, уточнити
позовні  вимоги,  повно,  всебічно і  об’єктивно  дослідити  всі
обставини  справи,  дати  належну  юридичну  оцінку  як  доводам
позивача так і доводам відповідача.
 
Керуючись  ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9, 111-10  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від
10.11.2003, рішення господарського суду Харківської області  від
09.09.2003 у справі № А-04/326-03 скасувати.
 
Справу  направити  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Харківської області.