ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 9/404
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватної фірми "А" на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 9 грудня 2003 року у справі № 9/404 за
позовом приватної фірми "А" до відкритого акціонерного товариства
"МК" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року приватна фірма "А" звернулась до господарського
суду Сумської області з позовом до відкритого акціонерного
товариства "МК" про стягнення 814717,75 кг пахти охолодженої або
вартість цієї продукції в сумі 448094,76 грн. або продукції, що
може бути виготовлена з пахти (з урахуванням витрат на переробку)
- 47055 кг сухого знежиреного молока, як прямих матеріальних
збитків, та вартість судових витрат за надані юридичні послуги в
сумі 11089 грн., посилаючись на те, що в порушення вимог чинного
законодавства та договірних відносин в період з 1 грудня 1999 року
по 1 жовтня 2002 року відповідач не обрахував норми виходу
вторинної сировини - пахти та не повернув позивачу пахту в натурі
або в іншому виразі, а також не врахував її вартість в рахунок
майбутніх розрахунків між сторонами у справі.
Рішенням господарського суду Сумської області від 9 жовтня 2003
року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 9 грудня 2003 року, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені судові
рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
про стягнення 461001,76 грн. матеріальних збитків, або скасувати
рішення у справі та направити справу на новий розгляд до суду
першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим та апеляційним
судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами
попередніх інстанцій, між сторонами укладено договори на переробку
молока на давальницьких умовах від 7 вересня 1997 року та від 31
жовтня 2000 року, відповідно до яких позивач поставив відповідачу
на переробку за період з 1 грудня 1999 року по 1 жовтня 2002 року
25030961 кг молока, з якого відповідно до умов договорів було
вироблено 876180 кг масла, 1420994 кг сухого gmefhpemncn молока та
утримано за переробку 5800535 кг молока.
Встановивши відсутність домовленості про повернення позивачу
вторинної сировини, що отримана відповідачем при переробці зданого
молока, згідно з п. 2.4 договору, а також пославшись на те, що
право на отримання лишків матеріалів замовник має тільки тоді,
коли вони виявились результатом раціональних технологій виконання
робіт, які підтверджуються домовленістю сторін щодо кількості,
вартості і строків їх повернення, попередні судові інстанції
дійшли висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних
вимог.
Проте, з такими висновками місцевого та апеляційного судів
погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються на неповно
встановлених обставинах справи.
Відповідно до ст. 336 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
роботи виконуються повністю або частково з матеріалу замовника,
підрядчик відповідає за неправильне використання цього матеріалу.
Підрядчик зобов'язаний дати замовнику звіт про використання
матеріалів і повернути лишок матеріалів.
В порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим судом не перевірено та не з'ясовано
технологію використання відповідачем зданої йому на переробку
продукції, чи надавав відповідач звіт про її використання, чи була
отримана відповідачем при переробці продукції вторинна сировина,
яка конкретно і в якій кількості, якщо так, то кому вона належить
на праві власності - позивачу чи відповідачу.
В зв'язку з відсутністю домовленості між сторонами щодо вторинної
сировини, в разі її наявності, не зазначені правові підстави її
утримання відповідачем.
На вказане порушення суд другої інстанції не звернув уваги,
залишивши рішення місцевого суду без змін, припустившись тим самим
тих же порушень.
Між тим, з'ясування даних обставин має істотне значення для
правильного вирішення спору.
За таких обставин постановлені судові рішення не можна визнати
законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати
фактичні обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін і в
залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та
обґрунтоване рішення.
В разі, якщо з'ясування фактичних обставин справи потребує
спеціальних знань, суду слід вирішити питання про призначення
відповідної експертизи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватної фірми "А" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 9 жовтня 2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 9 грудня 2003 року у справі № 9/404 скасувати, а справу
передати до суду першої інстанції на новий розгляд.