ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 8/29-397
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
акціонерного товариства закритого типу "Інвестиційний фонд "КР" на
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20
жовтня 2003 року у справі № 8/29-397 за позовом акціонерного
товариства закритого типу "Інвестиційний фонд "КР" до відкритого
акціонерного товариства "Кременецька фабрика "В" про зобов'язання
укладення договору, -
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2003 року акціонерне товариство закритого типу
"Інвестиційний фонд "КР" звернулось до господарського суду
Тернопілської області з позовом до відкритого акціонерного
товариства "Кременецька фабрика "В" про зобов'язання укладення
договору купівлі-продажу цінних паперів на умовах, запропонованих
відповідачу проектом договору № 27 листопада 2002 року.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16 квітня
2003 року позов задоволено. Договір купівлі-продажу цінних паперів
- простих іменних акцій в кількості 12620 шт. (номінальною
вартістю 0,05 грн.) визнано укладеним на умовах, запропонованих
позивачем в редакції договору № УВ-І від 27 листопада 2002 року.
Стягнуто з відповідача судові витрати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20
жовтня 2003 року рішення місцевого суду скасовано, а в позові
відмовлено. Судові витрати у справі віднесено на рахунок позивача.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити без
змін, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом
норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, позивач є акціонером відповідача і є власником 12620
акцій, номінальною вартістю 0,05 грн. кожна. На загальних зборах
акціонерів 26 грудня 2001 року вирішувалось, зокрема, питання про
участь відповідача у збільшенні статутного фонду закритого
акціонерного товариства "В" шляхом передачі основних та обігових
коштів в статутний фонд останнього та прийнято рішення про
відчуження майна (передача активів) відповідача на суму 727608,15
грн., проти чого голосував представник позивача, присутній на
вказаних зборах, оскільки відчуження майна в такій кількості та
внесення такого в статутний фонд новоствореного підприємства
матиме суттєвий вплив на ринкову вартість акцій відповідача і,
перш за все, на пакет акцій самого позивача.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що сторони не
дійшли згоди щодо визначення ціни акцій при укладенні договору
купівлі-продажу цінних паперів. Викуп акцій на вимогу акціонера, в
силу ст. 144 Закону України "Про Державну програму приватизації на
2000-2002 роки" ( 1723-14 ) (1723-14)
№ 1723 від 18 травня 2000 року, є
обов'язковим. Правомірним є визначення їх вартості по ціні, що
склалася на біржі, чи торгово-інформаційній системі (на час
подання пропозиції акціонером), якщо акції товариства котируються
на організаційно оформлених ринках, де здійснюється торгівля
цінними паперами. При цьому, доказами ціни акцій на ринку можуть
бути, як то: письмові дані про динаміку цін, дані про ціну
аналогічних договорів купівлі-продажу акцій даного товариства,
розрахунки балансової вартості акцій тощо.
Судом встановлено, що динаміка цін на акції товариства відповідача
знаходиться в межах 6,000-6,575 грн. за 1 ЦП номінальною вартістю
0,05 грн., тому вимога позивача щодо викупу відповідачем власних
акцій за ціною 6,575 грн. за одну акцію є правомірною, відповідає
ціні на акції відкритого акціонерного товариства "Кременецька
фабрика "В", яка фактично склалася на ринку цінних паперів на час
подання позивачем пропозиції про викуп.
При розгляді апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов
правомірного та підставного висновку про необхідність скасування
рішення місцевого суду, посилаючись на те, що п. 144 Державної
програми приватизації на 2000-2002 роки не визначає обов'язку
товариства здійснити викуп акцій, виходячи з балансової вартості
активів, а лише встановлює право акціонера відчужити акції і
обов'язок товариства щодо їх викупу, без визначення ціни
відчужуваних акцій. Оцінка активів в даному випадку здійснюється з
метою визначення вартості майна, що відчужується у валюті EUR на
момент укладення відповідної угоди, а не з метою визначення ціни
акцій, що викуповуються у акціонерів.
У відповідності до вимог ст. 28 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
акція може бути продана на підставі
договору з її власником. Продаж майна проводиться за цінами, що
встановлюються за погодженням сторін. Акції можуть бути продані як
за номінальною так і за курсовою ціною, що склалася на фондовому
ринку.
Оскільки сторони не дійшли згоди, за якою ціною - номінальною чи
за ціною, що склалася на фондовому ринку повинні бути викуплені
відповідачем акції позивача, то суд другої інстанції дійшов
правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Даний висновок апеляційного суду є законним, відповідає фактичним
обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального та
процесуального права, а доводи касаційної скарги його не
спростовують.
З огляду на викладене, постанова апеляційного господарського суду
зміні або скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу акціонерного товариства закритого типу
"Інвестиційний фонд "КР" залишити без задоволення, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2003
року у справі № 8/29-397 без змін.