ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2004                                   Справа N 6/2302

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у відкритому  Дочірнього підприємства “С” ВАТ “Т”,

судовому засіданні        м. Хмельницький

касаційну скаргу          

на постанову              від 06.11.2003

                          Житомирського апеляційного

                          господарського суду

у справі                  № 6/2302

господарського суду       Хмельницької області

за позовом                Дочірнього підприємства “С” ВАТ “Т”,

                          м. Хмельницький

до                        Відкритого акціонерного товариства

                          “Т”, м. Хмельницький

про   визнання угоди недійсною

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.07.2003

задоволено позов Дочірнього підприємства “С” ВАТ “Т” до ВАТ  “Т”

про визнання угоди недійсною.

Рішення  суду  вмотивовано  тим,  що  господарська  операція   з

передачі ВАТ “Т” товарно-матеріальних цінностей ДП “С”  на  суму

253494,74 грн. призвела до збільшення маси неліквідних  активів,

що  в  свою  чергу  створило  неможливість  погашення  боржником

заборгованості   перед   іншими   кредиторами   та   відновленню

платоспроможності боржника.

Постановою  Житомирського апеляційного господарського  суду  від

06.11.2003  рішення  господарського  суду  Хмельницької  області

скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційна  інстанція дійшла висновку про те, що  угода  сторін,

спрямована  на  погашення  дебіторської  заборгованості   шляхом

передачі   товарно-матеріальних  цінностей  не   порушує   вимог

цивільного законодавства України.

ДП  “С”  не погоджується з постановою апеляційного суду, просить

її  скасувати, рішення господарського суду Хмельницької  області

залишити  без  змін,  посилаючись на те, що Закон  України  “Про

відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його

банкрутом”  ( 2343-12  ) (2343-12)
          є невід’ємною частиною  законодавства

діючого на Україні та враховуючи клопотання про приєднання  цієї

справи   до   справи  про  банкрутство,  за  підстав  виникнення

протиріччя,  апеляційним  судом  порушено  норму  ч.  6  ст.   4

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .

Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх

повноту,  колегія  суддів вважає, що касаційна  скарга  підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановою   господарського  суду   Хмельницької   області   від

29.11.2002  у справі № 3/75-Б Дочірнє підприємство “С”  ВАТ  “Т”

визнано  банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру,  призначено

ліквідатора.

З  позовом  про  визнання недійсною угоди  з  передачі  товарно-

матеріальних  цінностей на суму 253494,74 грн., що укладена  між

ВАТ   “Т”  та  Дочірнім  підприємством  “С”  звернувся  до  суду

ліквідатор   ДП   “С”,  що  визнано  банкрутом.  Позовна   заява

обгрунтована    нормами   Закону   України   “Про    відновлення

платоспроможності   боржника,  або  визнання   його   банкрутом”

( 2343-12  ) (2343-12)
          і  заявлена  ліквідатором,  відповідно  до  його

повноважень, що передбачені зазначеним Законом.

У  ліквідаційній  процедурі може бути подана ліквідатором  заява

про  визнання  недійсною угоди боржника  з  підстав,  визначених

п.  10  ст. 17 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
         та абз. дванадцятим статті  25

Закону. Саме на ці підстави і посилається ліквідатор у заяві про

визнання угоди недійсною.

За  таких  обставин  зазначена заява має  розглядатися  в  межах

провадження у справі про банкрутство.

Приймаючи  до розгляду заяву ліквідатора, суд мав визначитися  з

цього питання.

Зважаючи  на  викладене,  ухвалені у справі  рішення  підлягають

скасуваннюё   а   справа  –  передачі  до  господарського   суду

Хмельницької області для вирішення питання щодо порядку розгляду

заяви ліквідатора про визнання недійсною угоди боржника.

Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Житомирського  апеляційного господарського  суду  від

06.11.2003  та рішення господарського суду Хмельницької  області

від  18.07.2003  скасувати, справу № 6/2302  передати  на  новий

розгляд до господарського суду Хмельницької області.