ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 5\193
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Полякова Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 17.12.2003 року
у справі № 5\193
за позовом ДПІ у H-ському районі
до 1. ТОВ "XXX",
2. ПП "YYY"
про визнання угоди недійсною,
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. довір. від 19.12.03р. № 36332\10-014
від ТОВ "XXX" Б.Б.Б. довір. від 06.04.04р. № 14
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя
Проскуряков К.В.) від 07.10.2003 року у справі 5\193 позов
задоволено частково, визнано недійсним договір № 7\3 від
25.01.2002 року, укладений між ПП "YYY" та ТОВ "XXX" з моменту
його укладання. Вказане рішення мотивоване тим, що ст. 49 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
не передбачає такого наслідку визнання угоди
недійсною як стягнення з підприємства у якого був відсутній
протиправний умисел на укладання угоди, вартості отриманого у
грошовому вимірі.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
17.12.2003 року, апеляційна скарга позивача задоволена частково,
рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2003
року змінено, а саме позов задоволено частково, визнано недійсним
договір № 7\3 від 25.01.2002 року, стягнено з ПП "YYY" на користь
ТОВ "XXX" 28980,00 грн., отриманих за угодою, стягнено з ТОВ "XXX"
в доход держави 28980,00 грн., отриманих за угодою. В іншій
частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, ТОВ "XXX" (далі-
скаржник) подав касаційну скаргу до Вищого господарського суду
України в якій просить скасувати постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 17.12.2003 року та припинити
провадження у справі.
Заслухавши суддю доповідача та пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній
фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами при прийнятті судових рішень норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у
P-ському районі м. Запоріжжя була проведена позапланова
документальна перевірка з питання правильності обчислення та
своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на
додану вартість ТОВ "XXX" за період з 01.01.2002 року по
31.12.2002 року., якою встановлено, що ТОВ "XXX" мало
фінансово-господарські відносини з ПП "YYY" (договір від
25.01.2002 року укладений між ТОВ "XXX" та ПП "YYY"), згідно яких
підприємством включено до податкового кредиту в січні 2002 року -
4830,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
18.09.2002 року у справі № Н32\33 визнані недійсними установчі
документи та скасовано державну реєстрацію ПП "YYY" з тих підстав,
що воно зареєстроване на підставну особу і внаслідок грубого
порушення законодавства у своїй діяльності завдало матеріальної
шкоди державі.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення суду з цивільної спраи, що набрало
законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів,
які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Згідно із ст. 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо
угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі
виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все
одержане ними за угодою, а вразі виконання угоди однією стороною з
другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все
належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При
наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за
угодою повинно бути повернуто другій стороні, одержане останньою
або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход
держави.
Статтею 67 Конституції України встановлено ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах
встановлених законом.
Згідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові інспекції подають
до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян
про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів,
одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів,
одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення
заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за
рахунок їх майна.
Апеляційний суд виходячи з матеріалів справи та змісту ст. 49 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
дійшов правильного висновку про те, що при
наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою
повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або
належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави,
а тому цілком підставно і обгрунтовано змінив рішення
господарського суду Запорізької області від 07.10.2003 року.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що постанова
апеляційного суду прийнята відповідно до норм чинного
законодавства і підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга
без задоволення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
17.12.2003 року залишити без змін.
Головуючий Поляков Б.М.
Судді Бур'янова С.С.
Ткаченко Н.Г.