818/1556/17 Про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість - 13.08.2020 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 року (суддя Опімах Л.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 року (головуючий суддя Кононенко З.О., судді: Калитка О.М., Бондар В.О.) у справі № 818/1556/17 за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Росія" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення,

Приватне підприємство "Агрофірма "Росія" (надалі позивач, Підприємство) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 28.11.2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 року, позов задовольнив частково.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення №0002491405 від 17 липня 2017 року яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 4 708 333,75 грн.

В задоволенні решти позовних відмовив за необґрунтованістю.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих рішень.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Податковий орган стверджує, що реального постачання позивачем на адресу ТОВ "Управляюча компанія "Зерно України" ні сої, ні кукурудзи не відбулось.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

04.04.2018 касаційна скарга передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку пункту четвертого частини першої розділу 7 "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства (2747-15) у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в частині правомірності визначення податкового зобов`язання за результатами розподілу ПДВ у Додатку 10 "Розрахунок сум податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок" за період січень 2016 - лютий 2017 років, за результатами якої складений акт від 23.06.2017 № 729/18-28-14-05/03780211/97.

Висновками акта перевірки встановлено порушення пп. 192.1.1, пп. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192, п. 209.2, п. 209.19 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2016 року на суму 3 766 667 грн

На підставі висновків акта перевірки податковим органом 17.07.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002491405 яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 708 333,75 грн, з яких 3 766 667 грн за основним платежем та 941 666,75 грн за штрафними санкціями.

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є суб`єктом спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, на якого поширюється дія норм ст. 209 Податкового кодексу України, та який відповідно до п. 209.13 ст. 209 Податкового кодексу подає до контролюючого органу спеціальну податкову декларацію сільськогосподарського підприємства - суб`єкта спеціального режиму оподаткування за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (z0159-16) .

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), позитивна різниця між сумою податкових зобов`язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена:

за операціями із зерновими культурами товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД (далі - зернові культури) та технічними культурами товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД (далі - технічні культури), у розмірі 15 відс., спрямовується на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 85 відс. - перераховується до державного бюджету;

за операціями з продукцією тваринництва товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД (далі - продукція тваринництва), у розмірі 80 відс. спрямовується на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а у розмірі 20 відс. - до бюджету;

за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва (далі - інші сільськогосподарські товари/послуги), в межах діяльності спеціального режиму оподаткування такий розподіл складає 50/50.

З метою забезпечення ведення окремого податкового обліку за видами операцій передбачається затвердження додатка до податкової декларації з ПДВ, в якому суб`єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають вимогам пункту 209.18 статті 209 Податкового кодексу України визначатимуть суми податкових зобов`язань, податкового кредиту, їх різницю, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету, перерахуванню на спеціальний/ поточний рахунок платника або включенню до податкового кредиту наступного звітного періоду за окремими видами операцій.

У лютому 2016 року позивач здійснював господарські операції з реалізації сільськогосподарської продукції, податкові зобов`язання за якими відображено в Єдиному реєстрі податкових накладних як попередню оплату на загальну суму 22 600 000 грн, в т.ч. ПДВ 3 766 665,67 грн, зокрема:

- 02.02.2016 року за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 4 500 000 грн, в т. ч ПДВ 750 000, податкова накладна №1/2 від 02.02.2016 року, покупець ТОВ "Управляюча компанія "Зерно України",

- 02.02.2016 року за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 4 500 000 грн, в т. ч ПДВ 750 000 податкова накладна №2/2 від 02.02.2016 року, покупець ТОВ "Управляюча компанія "Зерно України",

- 03.02.2016 року за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 11 000 000 грн, в т. ч ПДВ 1 833 333,33, податкова накладна №4/2 від 03.02.2016 року, покупець ТОВ "Управляюча компанія "Зерно України",

- 03.02.2016 року за кукурудзу врожаю 2016 року на загальну суму 2 600 000 грн, в т. ч ПДВ 433 333,33, податкова накладна №5/2 від 03.02.2016 року, покупець ТОВ "Управляюча компанія "Зерно України".

Зазначена попередня оплата здійснена відповідно до договору №П-2001/1-р від 20.01.2016 року за кукурудзу врожаю 2016 року між Підприємством (продавець) та ТОВ "Управляюча компанія "Зерно України" (покупець), додатком №1 від 02.02.2016 року до зазначеного договору визначено зміну номенклатури товару, відповідно до якої замість кукурудзи буде поставлена соя у кількості 2 242,065 т загальною вартістю 22 600 000 грн, в т.ч. ПДВ 3 766 666,67 грн.

Враховуючи зміну номенклатури, позивачем видано відповідні розрахунки коригування до податкових накладних.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що податкові зобов`язання у позивача виникли за першою подією - отримання попередньої оплати в лютому 2016 року.

В касаційній скарзі податковий орган зазначає, що позивачем виписані та зареєстровані податкові накладні на постачання кукурудзи № 93, 94, 101, 102. розрахунки коригування до перелічених вище накладних позивачем не складались.

Суд, перевіривши твердження відповідача, зазначає, що в матеріалах справи відсутні податкові накладні з такими номерами, проте наявні платіжні доручення № 93, 94, 101, 102 (арк. с. 92-95). В подальшому за текстом касаційної скарги податковий орган описує платіжні доручення із номерами.

В свою чергу, податкові накладні із відповідними розрахунками коригування наявні в матеріалах справи та досліджені судами попередніх інстанцій (арк. с. 96-103).

На наявність таких розрахунків коригувань посилається й податковий орган в касаційній скарзі, при цьому відповідач звертає увагу, що таки розрахунки складено 10.03.2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначеними коригуваннями не відбулись зміни суми податкових зобов`язань, а лише змінився асортимент товару з кукурудзи (зернової культури) на сою (інші сільськогосподарські товари).

Враховуючи викладене, Суд не погоджується з доводом податкового органу, що у зв`язку із зміною номенклатури товару змінилась сума компенсації вартості товару по окремим сільськогосподарським операціям, оскільки вказаний довід спростовується матеріалами справи.

Крім того, Суд бере до уваги доводи позивача, що правомірність формування податкового зобов`язання за вказаними господарськими операціями перевірено судом в межах справи № 818/771/16.

Сумський окружний адміністративний суд (в межах нового розгляду на виконання постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року) рішенням від 05.12.2018 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 року, скасував податкове повідомлення-рішення від 10.05.2016 року № 0000731814, яким Підприємству встановлено порушення пунктів 209.2, 209.3, 209.15, 209.19 статті 209 Податкового Кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4 708 333,33 грн (у тому числі 3 766 666, 66 грн - основний платіж, 941 666, 67 грн. - штрафні санкції).

Ухвалою від 10.06.2019 року Верховний Суд повернув заявнику касаційну скаргу Шосткинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 у справі №818/771/16.

За таких обставин, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих рішень.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги

Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі № 818/1556/17 залишити без змін.