ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2004 Справа N 2/20
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
Невдашенко Л.П.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши у Національної акціонерної страхової
відкритому засіданні компанії “Оранта”, м. Київ (далі – НАСК
матеріали касаційної “Оранта”)
скарги
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 02.02.2004
у справі господарського суду м. Києва № 2/20
за позовною заявою приватного підприємства “АП”, м. Одеса
(далі – ПП “АП”)
до НАСК “Оранта”
про стягнення 413 652 грн. 88 коп.
представник позивача Білоусова Н.В.
представники Ващенко О.В., Власко Т.В.
відповідача
В С Т А Н О В И В:
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 413652
грн.85 коп. страхового відшкодування в т.ч. основної суми
заборгованості 244309,55 грн. та 169343,33 грн.3% річних.
Свої вимоги позивач обгрунтовує укладеним між сторонами
договором № 3/ОА обов’язкового страхування повітряного судна від
повної загибелі та пошкодження. 22.045.2002 застрахований літак
втратив управління та зіткнувся з земною поверхнею, однак,
всупереч встановленим договором обов’язкам, страховик у виплаті
страхового відшкодування відмовлено.
Господарський суд м. Києва рішенням від 16.12.2003 позов
задоволено.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
02.02.2004 залишив без змін рішення господарського суду м. Києва
від 16.12.2003 тому, що постановлене судом рішення відповідає
матеріалам справи та чинному законодавству.
НАСК “Оранта” не згодна із вказаним рішенням і постановою та
вважає їх неправомірними і такими, що не грунтуються на дійсних
обставинах справи та порушують вимоги матеріального і
процесуального права, а тому підлягають скасуванню з підстав,
передбачених ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що між сторонами укладено договір № 3/ОА
обов’язкового страхування повітряного судна від повної загибелі
та пошкодження.
На підставі письмової заяви позивача відповідач здійснив
страхове покриття КАСКО повітряного судна моделі СЛ-90,
обліковий знак ЛА 0158 позивача від повної загибелі та
пошкодження.
При вирішенні господарського спору судами враховані положення
Закону “Про страхування” ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, постанови Кабінету
Міністрів України від 13.07.98 № 1083 “Про порядок і умови
проведення обов’язкового авіаційного страхування” та Повітряного
Кодексу України.
З літаком позивача 11.04.2003 сталася авіаційна подія і складено
акт про розслідування льотного випадку від 08.05.2003.
За висновками комісії літальний апарат в результаті аварії до
подальшої експлуатації не придатний.
За умовами договору відповідач мав прийняти заходи щодо
оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати
страхового відшкодування після одержання письмового повідомлення
про авіа подію.
Разом з тим, судові рішення прийняті за неповно встановлених
обставин справи без здійснення належної оцінки тих обставин, які
встановлені судом.
Судом не враховані вимоги ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
витребування доказів.
В рішенні місцевого суду та постанові апеляційної інстанції
відсутня будь-яка оцінка доводів відповідача щодо висновку
тимчасової льотно-технічної комісії з перевірки експлуатантів та
інших поданих сторонами доказів.
Окрім того, згідно постанови Пленуму Верховного суду України від
29.12.96 № 11 (зі змінами і доповненнями) “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
мотивувальна частина рішення повинна містити
встановлені судом обставини, які мають значення для справи,
юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких
суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Визначаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це
обгрунтувати (п. 6).
Наведені обставини свідчать про порушення судами вимог ст. 43
ГПК щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись
законом.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи і в
залежності від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
02.02.04 та рішення господарського суду м. Києва від 16.12.2003
у справі № 2/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду м. Києва.