ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 24/325
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. , Плюшка І.А.,
розглянувши ТОВ “Об’єднаний фондовий реєстратор”
матеріали
касаційної скарги
на постанову від 20.01.2004 Київського апеляційного
господарського суду
та ухвалу від 28.10.2003 господарського суду міста
Києва
у справі № 24/325
за позовом ВАТ “Сумиобленерго”
до ТОВ “Об’єднаний фондовий реєстратор”
про визнання недійсним договору,
за участю представників:
- позивача – Турчина С.М.,
- відповідача – Сегоди Ю.А.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 04.07.2002 у справі
№ 24/325 позовні вимоги задоволено. Договір № 2 від 30.10.1998
визнано недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
з
моменту його укладення та розірвано договір № 29 від 25.02.2002,
стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі
11732,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.10.2002 та постановою Вищого господарського суду України від
23.01.2003 у справі № 24/325 рішення господарського суду міста
Києва від 04.07.200 у цій справі було залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 15.04.2003 постанову
Вищого господарського суду України від 23.01.2003, постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2002 та
рішення господарського суду міста Києва від 04.07.2002 скасовано
частково, справу передано на новий розгляд в частині визнання
недійсним договору № 2 від 30.10.1998.
Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд розірвати договір
№ 2 на виконання операцій по веденню реєстру власників іменних
цінних паперів емітента від 30.10.1998.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2003 (суддя
Смірнова Л.Г.) у справі № 24/325 провадження у справі в частині
вимог ВАТ “Сумиобленерго“щодо розірвання укладеного між ВАТ
“Сумиобленерго” та ТОВ “Об’єднаний фондовий реєстратор” було
припинено у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія
у складі суддів: Бондар С.В. – голова колегії, Корсак В.А.,
Отрюх Б.В.) від 20.01.2004 у справі № 24/325 зазначену ухвалу
залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від
28.10.2003 та постановою Київського апеляційного господарського
суду від 20.01.2004 у справі № 24/325, ТОВ “Об’єднаний фондовий
реєстратор” подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені ухвалу та
постанову. Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої
інстанції неповністю з’ясовані обставини, що мають значення для
справи, деякі обставини недоведені, висновки суду не
відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм процесуального права судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що 30.10.1998 між позивачем та відповідачем був
укладений договір № 2 на виконання операцій по веденню реєстру
власників іменних цінних паперів ВАТ “Сумиобленерго”, відповідно
до якого відповідач взяв на себе обов’язки по веденню реєстру
простих іменних акцій позивача, випущених у документарній формі.
Порядок та умови розірвання договору на ведення системи реєстру
власників іменних цінних паперів регламентується окрім Законів
України також Положенням про порядок ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів, затвердженим Рішенням ДКЦПФР України
№ 60 від 26.05.1998 (далі - Положення № 60). Відповідно до
п. 8.4. Положення № 60, сторона договору має право на припинення
дії договору в односторонньому порядку. Таке ж право передбачено
п. 8.5. Договору № 2.
Верховний Суд України у постанові від 15.04.2003 по цій справі
зазначив, що при розгляді справи при застосуванні п. 8.4.
Положення № 60 судам необхідно керуватися ч. 2 ст. 4 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої суд не застосовує акти державних та
інших органів, якщо вони не відповідають законодавству України,
зокрема Верховний Суд України мав на увазі ст. 162 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
відповідно до якої одностороння відмова від
виконання зобов’язання не допускається, за винятком випадків,
передбачених законом, а не підзаконним нормативним актом котрим
є Положення № 60.
Таким чином, Положення № 60 застосовується в частині, що не
суперечить законодавству. Положення встановлює спеціальний
порядок, який передбачає узгоджувальні дії як емітента, так й
реєстратора. Так, емітент має право надіслати листа про намір
розірвати договір, а реєстратор має розглянути цю пропозицію та
у разі згоди здійснити дії по закриттю реєстру та його передачі.
Суди першої та апеляційної інстанції мотивували припинення
провадження за відсутністю предмету спору наступним:
неможливість виконання відповідачем своїх обов’язків за
договором; визнання реєстру акціонерів ВАТ “Сумиобленерго”
втраченим рішенням ДКЦПФР; прийняття загальними зборами
акціонерів ВАТ “Сумиобленерго” рішення про розірвання договору
та передачі ведення реєстру іншому реєстратору; позивач уклав
договір з новим реєстратором; зміна форми випуску акцій ВАТ
“Сумиобленерго” на бездокументарну та відсутність у відповідача
дозволу на здійснення депозитарної діяльності; відсутність
правових підстав на виконання відповідачем своїх обов’язків за
договором.
Господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять
належного доказу того, що відповідач не має можливості
виконувати свої обов’язки за договором. Згідно наявних доказів,
відповідач повідомив позивача про тимчасову неможливість надання
інформації з системи реєстру у зв’язку з вилученням документів у
процесі слідчих дій. Надалі відповідач повідомив позивача про
відновлення данних системи реєстру у встановлені строки, але
позивач відмовився приймати від відповідача виконання.
Висновки суду, що рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ
“Сумиобленерго” від 27.06.2002 було прийнято рішення про
розўрвання договору побудовані на припущенні. Не надана оцінка
Протоколу № 5 загальних зборів акціонерів від 27.06.2002, на
яких прийнято рішення лише про передачу ведення реєстру а ні про
розірвання договору з відповідачем. Господарськими судами не
перевірено чи був відповідач повідомлений позивачем листом від
27.06.2002 № 42/335 про розірвання договору та чи існують докази
надіслання цього листа відповідачеві та його отримання. Те, що
позивач уклав договір з іншим реєстратором не є підставою для
встановлення факту розірвання договору з відповідачем.
Судом апеляційної інстанції не прийнята до уваги постанова
Вищого господарського суду України від 27.11.2003 по справі
№ 15/56, яким суд визнав Рішення ДКЦПФР України № 189 від
26.06.02 про втрату реєстру ВАТ “Сумиобленерго” та призначення
тимчасового реєстратора недійсним.
Припущенням є висновок суду про те, що випуск акцій ВАТ
“Сумиобленерго” був переведений у бездокументарну форму. З цього
питання не досліджені:
- копія свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у
бездокументарній формі, що була видана позивачу;
- дії позивача по дотриманню встановленого порядку
знерухомлення цінних паперів, який зобов’язує емітента після
прийняття відповідного рішення отримати свідоцтво, надрукувати
оголошення для всіх акціонерів, зібрати сертифікати від
акціонерів, укласти договір з депозитарієм, розмістити у нього
глобальний сертифікат.
Не надана правова оцінка листа депозитарію - ВАТ
“Міжрегіональний фондовий союз” від 24.10.2003 про те, що акції
досі не знерухомлені. Клопотання відповідача про витребування
доказів не було задоволено судом першої інстанції.
Суд першої інстанції встановив, що зараз ведення реєстру
власників акцій ВАТ “Сумиобленерго” здійснює реєстратор ТОВ
“Облбудм-Реєстр”. Таким чином, акції ВАТ “Сумиобленерго” досі
обліковуються у документарній формі, що також спростовує їх
знерухомлення. Отже, апеляційна інстанція помилково дійшла
висновку, що наявність Свідоцтва виключає можливість виконання
спірного договору та помилково встановила, що предмет спору
відсутній. Суд помилково зробив висновок, що відповідач не міг
виконувати зобов’язання за договором у зв’язку з відсутністю
договірних підстав. Доводи апеляційного суду про те, що предмет
спору припинив свою дію у зв’язку з анулюванням його предмету не
містять під собою правового обґрунтування та не відповідають
матеріалам справи.
Суд першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не
з‘ясували всі обставини справи, судами не були доведені
обставини, що мають значення для справи, необхідні докази не
були витребувані, що є порушенням норм ст. 47, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та є підставою для скасування ухвали суду першої
інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Об’єднаний фондовий реєстратор” на
постанову від 20.01.2004 Київського апеляційного господарського
суду та ухвалу від 28.10.2003 господарського суду міста Києва у
справі № 24/325 задовольнити.
Постанову від 20.01.2004 Київського апеляційного господарського
суду та ухвалу від 28.10.2003 господарського суду міста Києва у
справі № 24/325 скасувати.
Справу № 24/325 передати до господарського суду міста Києва для
розгляду.