ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 15/274
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Продаєвич Л.В.
суддів: Бур'янової С.С.
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому Кременчуцької об'єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції в Полтавській
касаційну скаргу області
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 03.12.2003 р.
зі справи № 15/274 господарського суду
Полтавської області
за позовом ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі
Кременчуцької філії
до Кременчуцької об'єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача Жукова В.П. (довіреність 04.08.2003р.
№ 308), Лобач О.М. (довіреність
14.06.2003р. № 301):
від відповідача Кулєшова О.С. (довіреність
15.06.2003р. № 20147/10).
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду.
За правилами ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у засіданні суду оголошувалася перерва до
06.04.2004 року, про що сторони були додатково повідомлені
телеграмою.
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Кременчуцької філії звернулось до
господарського суду Полтавської області із позовом про визнання
недійсним податкового повідомлення – рішення Кременчуцької ОДПІ
від 11.08.2003 р. № 0000032202/3/2306 з підстав невідповідності
його податковому законодавству.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
02-15.10.2003р. (суддя Пушко І.І.) позов задоволено, визнане
недійсним податкове повідомлення-рішення від 11.08.2003р.
№ 0000032202/3/2306 про визначення суми податкового
зобов’язання, оформлене Кременчуцькою об'єднаною держаною
податковою інспекцією. При розгляді спору по суті судом прийнято
до уваги те, що позивачем валовий дохід за рік скоригований на
суму отриманих збитків, понесених у зв'язку з придбанням цінних
паперів, але в межах наявного прибутку, отриманого в попередніх
періодах і за результатами звітного року фінансовий результат не
занижено, що не суперечить приписам п. 7.6.1, п. 7.6 ст. 7,
п. 11.1 ст. 11, п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Порядку складання
декларації про прибуток банківської установи”, а тому підстави
для визначення банку податкового зобов'язання з податку на
прибуток у інспекції були відсутні.
За скаргою Кременчуцької ОДПІ вказане рішення господарського
суду переглянуто в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2003 р. (судді Карбань І.С. – головуючий, Кравець Т.В.,
Шевель О.В.) апеляційна скарга Кременчуцької ОДПІ залишена без
задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області
без змін.
Постанова мотивована тим, що:
- при здійсненні інспекцією перевірки, останньою порушені вимоги
Порядку оформлення результатів документальних перевірок, а саме
будь-які первинні документи позивача щодо операцій з цінними
паперами не перевірялися, у зв'язку з чим не було підстав для
застосування п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України від
21.12.2000р. № 2181-ІІІ;
- обчислення філією банку податку на прибуток здійснено за
правилами п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а зазначення позивачем в
рядку 3” декларації за 2000 рік “Валові доходи” суми “– 261,1
тис. грн.” не призвело до заниження валових доходів філії банку;
- всупереч п. 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
Кременчуцькою ОДПІ визначено
податкове зобов'язання з податку на прибуток лише за 4 квартал
2000 року, а не наростаючим підсумком за 2000 р. та зроблені
безпідставні висновки про порушення філією п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, відповідно до якого збитки від операцій з цінними
паперами переносяться на наступні податкові періоди.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Кременчуцька ОДПІ
звернулась до Вищого господарського суду України зі скаргою про
її скасування, прийняття нового рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального
права. Так, скаржник наводить наступні твердження: - судом не
враховані положення п. 7.6.1, п. 7.6 ст. 7 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
і норми, які
містить Порядок складання декларації про прибуток банківської
установи, затверджений наказом ДПА України 16.01.98 № 21.
Порушення норм матеріального права, на думку, скаржника,
свідчать про те, що апеляційним господарським судом при розгляді
справи не забезпечено всебічного, повного і об'єктивного
розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом, тим самим порушено ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві та поясненнях до відзиву Кременчуцька філія
“Приватбанк” заперечує проти доводів касаційної скарги,
посилаючись на те, що відсутність в акті перевірки власного
розрахунку інспекції доходів позивача від операцій з цінними
паперами вказує на те, що останньою документально не встановлено
заниження валових доходів та суми податкових зобов'язань. Тому
обґрунтованим і правильним є висновок суду про відсутність у
відповідача підстав для застосування до позивача підпункту “б”
п. 4.2.2. ст. 4 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та п.п. 7.6.1 п. 7.6. ст. 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, на підставі яких у спірному податковому
повідомленні-рішенні позивачу було визначено податкове
зобов'язання, оскільки заповнення в Деклараціях рядка 3 в
колонці 4 не спричинило заниження податкових зобов'язань
позивача.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, відзначає наступне:
- Кременчуцькою ОДПІ в Полтавській області за результатами
комплексної документальної перевірки Кременчуцької філії ЗАТ
“АКБ “Приватбанк” щодо дотримання вимог податкового та валютного
законодавства з 1.07.2000р по 31.12.2001р складено акт від
11.03.2003р., на підставі якого платнику податку визначено
податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 78469 грн.
та нарахована штрафна (фінансова) санкція у сумі 19617,25 грн.,
що оформлено податковим повідомленням–рішенням від 11.08.2003р.
№ 0000032202/3/2306 (а.с. 14-40).
Підставою для здійсненого ОДПІ донарахування і застосування
штрафних (фінансових санкцій) стали виявлені під час перевірки
порушення з боку філії банку норм податкового законодавства, а
саме як зазначено в акті перевірки, філією у 1У кварталі 2000
року понесені збитки у сумі 559696,14 грн., які мали бути
погашеними за рахунок отриманих доходів від операцій з торгівлі
цінними паперами (векселями) та деривативами в наступних звітних
(податкових) кварталах.
КФ КБ “Приватбанк” суму одержаного збитку від операцій з цінними
паперами зменшило на суму прибутку, одержаного в попередніх
періодах (в 1 кварталі 2000р та ІІІ кварталі 2000 р.) У рядку 3
декларації про прибуток за 1V квартал 2000 р. філією відображено
(-261,1 тис.грн.), що є порушенням п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону
України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, та призвело на думку
інспекції до заниження на відповідну суму скоригованого валового
доходу, що в свою чергу призвело до заниження податку на
прибуток за 1У квартал 2000 р. на 20,2 тис. грн.
В 1 кварталі 2001р. перевіркою виявлено завищення суми
скоригованого валового доходу на 84,1 тис. грн., у зв'язку з чим
інспекцією донараховано податку на прибуток у сумі 32940 грн.
(дивись розділ “Висновок” акту перевірки, а.с. 40), у ІІ
кварталі 2001р. – заниження скоригованого валового доходу у
зв'язку із зазначеним у рядку 3 декларації про прибуток суми
84,1 тис. грн. з від'ємним значенням, що призвело до заниження
податку на прибуток за ІІ кв.2001 р. на 25,2 тис.грн. Крім того,
інспекцією зменшено суму збитків за 4 квартал 2000р. на 125800
грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування,
отримане за результатами попереднього звітного кварталу за 1
квартал 2001 р. на 193900 грн.
Оформлене податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення
від 11.08.2003 № 0000032202/3/2306 було оскаржене філією банку
спочатку в адміністративному порядку, потім у судовому, при
якому останнє було визнано недійсним.
Колегія суддів, погоджуючись з висновками господарських судів 1
–ої та апеляційної інстанцій відзначає наступне:
Пунктом 7.6 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, на порушення якого з боку філії
банку посилається Кременчуцька ОДПІ встановлено, що у разі коли
протягом звітного періоду витрати, понесені платником податку у
зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують
доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів
протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться
на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій
протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.
Згідно зі ст. 3 Закону України ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.97р.
№ 283/97-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається
шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного
періоду на суму валових витрат платника податку, суму
амортизацўйних відрахувань.
Звітними періодами за Законом є звітний квартал, півріччя, три
квартали та рік.
Відповідно до п. 16.4 ст. 16 цього Закону ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
платники
податку подають декларацію про прибуток за звітний період,
розраховану наростаючим підсумком з початку звітного року. Як
вбачається з декларації про прибуток банківської установи за
2000 рік, філією в рядку 3 колонки 4 декларації відображено суму
(– 261,1 тис. грн.), проте в цьому ж рядку колонки 5 “Прибуток
від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами “проставлено
0.0”, отже вплив показників р.3 колонки 4 на визначення
податкового зобов'язання відсутній, що свідчить про безпідставне
донарахування Кременчуцькою ОДПІ податку на прибуток за 1У
квартал 2000 року у сумі 20168 грн. Помилкове відображення
філією банку данних рядку 3 у деклараціях про прибуток за
перевіряємий період, не зумовлює донарахування податку на
прибуток при наявності підтверджених Кременчуцькою ОДПІ збитків,
які значно перевищують занижений валовий дохід.
Від'ємне значення об'єкта оподаткування, що переноситься на
наступний звітний (податковий квартал) перевищує суму
донарахованого ОДПІ податку на прибуток, що є додатковим
підтвердженням неправомірності здійсненого донарахування податку
на прибуток за перевіряємі періоди.
З огляду на викладене, підстави для скасування судових актів
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.12.2003р. зі справи № 15/274 залишити без змін, касаційну
скаргу Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області – без
задоволення.