ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 12/643
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційну скаргу LC ("ЛК"), (далі - ЛК)
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004
зі справи № 12/643
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МБ", м. Київ
(далі - ТОВ "МБ")
до Державного департаменту інтелектуальності власності
Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі - Державний
департамент інтелектуальності власності),
товариства з обмеженою відповідальністю "П", м. Київ (далі - ТОВ
"П")
та
ЛК
про визнання недійсними свідоцтва України від 15.04.2002 № 24434
на знак для товарів і послуг "Д" та свідоцтва України від
15.04.2002 № 24435 на знак для товарів і послуг "А"; зобов'язання
Державного департаменту інтелектуальності власності внести
відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки
для товарів і послуг.
Судове засідання у розгляді касаційної скарги проведено за участю
представників сторін:
позивача:
відповідача:
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2003, залишеним
без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду
від 23.09.2003 , позов задоволено частково:
свідоцтво України від 15.04.2002 № 24434 на знак для товарів і
послуг "Д" визнано недійсним частково, а саме: стосовно частини
послуг 41-го класу МКТП у галузі розваг - влаштовування лотерей,
гри на гроші (послуги щодо -), казино (обслуговування -), розваги,
забезпечення приміщенням для дозвілля, ігор, а також супутніх
послуг 35-го класу МКТП в галузі реклами - реклама влаштовування
лотерей, реклама щодо забезпечення приміщеннями для дозвілля,
ігор, реклама ігор на гроші (послуги щодо -), реклама казино
(обслуговування -);
свідоцтво України від 15.04.2002 № 24435 на знак для товарів і
послуг "А" визнано недійсним частково, а саме: стосовно частини
послуг 41-го класу МКТП у галузі розваг - влаштування лотерей,
ігри на гроші (послуги щодо - ), казино (обслуговування - ),
розваги, забезпечення приміщеннями для дозвілля, ігор, а також
супутніх послуг 35 - го класу МКТП в галузі реклами - реклама
влаштовування лотерей, реклама щодо забезпечення приміщеннями для
дозвілля, ігор, реклама ігор на гроші (послуги щодо -), реклама
казино (обслуговування -);
Державний департамент інтелектуальної власності зобов'язано внести
до свідоцтва України від 15.04.2002 № 24434 на знак для товарів і
послуг "Д" такі зміни до наведеного в ньому Переліку товарів
та/або послуг (код 511):
а) у позиції 41:
слово "розваги" виключити;
після слів "включені до 41 класу" вставити слова "за виключенням
влаштовування лотерей, ігор на гроші (послуги тощо -), казино
(обслуговування - ), забезпечення приміщенням для дозвілля, ігор";
б) у позиції 35:
після слів "включення до 35 класу" вставити слова "та не пов'язані
з розвагами, влаштовуванням лотерей, забезпеченням приміщенням для
дозвілля, ігор, іграми на гроші (послуги щодо - ), казино
(обслуговування - );
Державний департамент інтелектуальної власності зобов'язано внести
до свідоцтва України від 15.04.2002 № 24435 на знак для товарів і
послуг "А" такі зміни у наведеному в ньому Переліку товарів та/або
послуг (код 511):
а) у позиції 41:
слово "розваги" виключити;
після слів "включені до 41 класу" вставити слова "за виключенням
розваг, влаштовування лотерей, ігор на гроші (послуги щодо -),
казино (обслуговування -), забезпечення приміщенням для дозвілля,
ігор";
б) у позиції 35:
після слів "включені до 35 класу" вставити слова "та непов'язані з
влаштовуванням лотерей, забезпеченням приміщенням для дозвілля,
ігор, іграми на гроші (послуги щодо -), казино (обслуговуванням -
)";
Державний департамент інтелектуальної власності зобов'язано
виконати всі інші дії, передбачені законодавством України у
зв'язку з визнанням недійсними частково свідоцтв України на знаки
для товарів і послуг.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення судових інстанцій по суті цієї справи мотивовано тим, що
зареєстровані знаки не відповідають умовам надання правової
охорони, визначеним у статтях 5 та 6 Закону України "Про охорону
прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2003 було
задоволено касаційну скаргу ЛК зі справи, скасовано постанову
Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2003, а
справу передано до суду апеляційної інстанції для здійснення
апеляційного провадження в установленому законом порядку.
Постанову суду касаційної інстанції з посиланням на статтю 107,
частину другу статті 111-7 та пункт 3 частини другої статті 111-10
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -
ГПК) мотивовано тим, що:
ЛК подано копію рішення Державного департаменту інтелектуальності
власності від 26.08.2003, за яким до Державного реєстру свідоцтв
України на знаки для товарів і послуг внесено відомості про
передачу ТОВ "П" права власності на знаки за зазначеними
свідоцтвами до скаржника (реєстраційний номер 2174, дата
реєстрації 15.09.2003);
ЛК не було залучено до участі у справі, а судом апеляційної
інстанції прийнято постанову, що стосується його прав і обов'язків
як нового власника свідоцтв України від 15.04.2002 № 24434 та
№ 24435.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2003
було прийнято апеляційну скаргу ТОВ "П" до провадження і залучено
до участі у справі як іншого відповідача ЛК.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 змінено рішення господарського суду міста Києва від
19.06.2003; резолютивну частину рішення суду першої інстанції
викладено в такій редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати свідоцтво України № 24434 на знак для товарів і послуг "Д"
недійсним частково, а саме за 41 класом МКТП стосовно послуг:
- ігри на гроші (послуги щодо -);
- влаштування лотерей;
- розваги щодо влаштування лотерей та ігор на гроші;
- казино (обслуговування);
- дозвілля, ігри (забезпечення приміщенням для -) щодо влаштування
лотерей та ігор на гроші,
а також стосовно супутніх послуг за 35 класом МКТП в галузі
реклами:
- реклама влаштування лотерей;
- реклама дозвілля ігор (забезпечення приміщенням для -) щодо
влаштування лотерей та ігор на гроші;
- реклама ігор на гроші (послуги щодо -);
- реклама казино (обслуговування -).
Визнати свідоцтво України № 24435 на знак для товарів і послуг "А"
недійсним частково, а саме за 41 класом МКТП стосовно послуг:
- ігри на гроші (послуги щодо -);
- влаштування лотерей;
- розваги щодо влаштування лотерей та ігор на гроші;
- казино (обслуговування);
- дозвілля, ігри (забезпечення приміщенням для -) щодо влаштування
лотерей та ігор на гроші,
а також стосовно супутніх послуг за 35 класом МКТП в галузі
реклами:
- реклама влаштування лотерей;
- реклама дозвілля ігор (забезпечення приміщенням для -) щодо
влаштування лотерей та ігор на гроші;
- реклама ігор на гроші (послуги щодо -);
- реклама казино (обслуговування -).
Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності
Міністерства освіти і науки внести відповідні зміни до Державного
реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
В решті позовних вимог відмовити".
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з висновком
суду першої інстанції про те, що оспорювані свідоцтва на знаки для
товарів і послуг "Д" та "А" не відповідають умовам надання
правової охорони, що визначені у статтях 5 та 6 Закону України
"Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
.
Апеляційна інстанція вважала також за необхідне внести зміни до
рішення суду першої інстанції з огляду на необхідність:
приведення переліку послуг за 35 та 45 класами МКТП у
відповідність до сьомої редакції Ніццької класифікації, на час
чинності якої було подано заявки на оспорювані знаки;
конкретизувати послуги за 35 та 41 класами МКТП, яким не може бути
надано правової охорони за оспорюваними знаками.
Крім того, судом апеляційної інстанції виключено з резолютивної
частини рішення суду першої інстанції положення про задоволення
вимоги щодо зобов'язання Державного департаменту інтелектуальності
власності внести конкретні зміни до Державного реєстру свідоцтв
України на знаки для товарів і послуг, оскільки не було
відповідного клопотання позивача, а суд першої інстанції вийшов за
межі позовних вимог і, таким чином, порушив припис пункту 2 статті
83 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
.
ЛК звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою від 20.02.2004, в якій просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2004 та
прийняти нове рішення. Мотивом касаційної скарги зазначено те, що
судовими інстанціями не повністю з'ясовано обставини, які мають
значення для правильного вирішення спору, оскільки висновок
судової експертизи у справі викликає сумнів у його правильності з
огляду на фахову підготовку судових експертів.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду
скарги. Представники ТОВ "П" та Лотрад корпорейшн в судове
засідання не з'явились.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Державним департаментом інтелектуальності власності було видано
на ім'я ТОВ "П" свідоцтво України від 15.04.2002 № 24434 на знак
для товарів і послуг "Д" для товарів 35, 38, 39, 41 та 42 класів
Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрування знаків
(далі - МКТП);
- Державним департаментом інтелектуальності власності було видано
на ім'я ТОВ "П" свідоцтво України від 15.04.2002 № 24435 на знак
для товарів і послуг "А" для товарів 35, 38, 39, 41 та 42 класів
МКТП;
- відповідно до висновку експертів Київського науково-дослідного
інституту судових експертиз від 27.05.2003 № 1664 слова "А" та
"Д", що зареєстровані як знаки для послуг за свідоцтвами України
від 15.04.2002 № 24434 та № 24435 відносно послуг 41 класу МКТП,
саме відносно цих послуг можна розглядати як такі, що
характеризують певні достоїнства послуг у галузі влаштування
лотерей, ігор на гроші (41 клас МКТП), а саме - можливість
отримання великого (саме великого, дуже великого) виграшу, тобто
ці слова у даному контексті можна розглядати як такі, що несуть
для цих послуг певний хвалебний характер; ці слова є такими, що
являють собою загальновживаний термін у галузях влаштування
лотерей та ігор на гроші сфери розваг (для послуг 41 класу МКТП).
Причиною спору зі справи стало питання про правомірність
реєстрації знаків "А" та "Д" " та видачу свідоцтв України від
15.04.2002 № 24434 та № 24435, за якими цим знакам надано правову
охорону.
Касаційна інстанція вважає, що судовими інстанціями у справі
достатньо повно встановлено обставини, що входять до предмету
доказування у справі. Ці обставини встановлено за допомогою
доказів, які були оцінені судовими інстанціями відповідно до
правил, визначених у статті 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
. Скаржником не
наведено обгрунтованих доводів щодо порушення судовими інстанціями
вимог частини третьої статті 41 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, зокрема, у
дорученні проведення судової експертизи фахівцям Київського
науково-дослідного інституту судових експертиз. Скаржником не
наведено також достатньо переконливих аргументів щодо
невідповідності судових експертів вимогам статті 10 Закону України
"Про судову експертизу" ( 4038-12 ) (4038-12)
.
Відповідно до частини другої статті 111-7 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Касаційна інстанція вважає, що судовими інстанціями правильно
застосовано норми матеріального права щодо встановлених обставин
справи.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону прав
на знаки для товарів і послуг" ( 3689-12 ) (3689-12)
правова охорона
надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам
гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови
в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. А згідно з
частиною 2 статті 6 цього Закону ( 3689-12 ) (3689-12)
не можуть одержати
правову охорону позначення, які:
звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої
внаслідок їх використання;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення
товарів і послуг певного виду;
складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при
використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у
зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість,
властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час
виготовлення чи збуту товарів або надання послуг;
є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару,
послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу;
складаються лише з позначень, що є загальновживаними символами і
термінами.
З огляду на викладене та керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 зі справи № 12/643 залишити без змін, а касаційну
скаргу Lotrad Corporation ("ЛК") - без задоволення.