ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2004                                 Справа N 11/477-ПД

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                       Кочерової Н.О.- головуюча,

                       Рибака В.В.,

                       Уліцького А.М.

за участю представників сторін:

від позивача –         не з'явився

від відповідача –      не з'явився

розглянувши матеріали  приватного підприємця Голованової С.В.

касаційної скарги

на рішення             від 27.11.03

                       господарського суду Херсонської області

у справі               № 11/477-ПД

за позовом             ДПІ у Білозерському районі

до                     ПП Голованової С.В.

про   визнання угод недійсними

                       В С Т А Н О В И В:

Заявлено  вимоги  про визнання недійсними угод від  18.07.01  та

15.08.01 щодо купівлі-продажу ячменю-пшениці та стягнення  з  ПП

Голованової  С.В.  в дохід держави 257464,65  грн.  як  вартість

товару,   придбаного  від  неіснуючого  ПВКП  “Темп”,  а   також

покладення  на  позивача  зобов’язання здійснити  коригування  в

особових  рахунках платника податків стосовно ПДВ  у  зв’язку  з

недійсністю угод.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.03  у

справі № 11/477-ПД позов ДПІ у Білозерському районі задоволено.

Визнано  недійсними  угоди,  укладені  між  ПВКП  “Темп”  та  ПП

Головановою  С.В.,  від 18.07.01 щодо купівлі-продажу  387,12  т

ячменю  за  158719,20  грн. та 15.08.2001  щодо  купівлі-продажу

315,423 т пшениці за 98745,45 грн. на підставі ст. 49 ЦК України

( 435-15 ) (435-15)
        .

З  приватного підприємця Голованової С.В. на користь  державного

бюджету стягнута зазначена кількість зернових.

В решті позову відмовлено.

У  поданій  касаційній  скарзі приватний підприємець  Голованова

С.В.  просить скасувати рішення господарського суду та відмовити

позивачу  у  позові. Як на правову підставу цих  вимог  скаржник

посилається  на  порушення  судом процесуального  законодавства,

зокрема  п. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , оскільки  вона

не  була  належним чином повідомлена про місце і  час  засідання

суду;  заперечує висновок суду щодо наявності у  неї  умислу  на

укладення суперечним інтересам держави угод.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши

юридичну   оцінку   судом  обставин   справи   та   повноту   їх

встановлення,  дослідивши  правильність  застосування  ним  норм

матеріального  і  процесуального  права,  дійшла  висновку   про

відсутність правових підстав для задоволення касаційної  скарги,

виходячи з наступного.

Судом  встановлено і це підтверджується матеріалами  справи,  що

ПВКП  “Темп” з кодом за єдиним державним реєстром підприємств  і

організацій  України 33078603 в цьому держреєстрі не  значиться,

державну реєстрацію не проходило, в якості платника податків  не

реєструвалося, стосовно видачі печатки не зверталося.

Укладаючи  спірну  угоду,  приватний підприємець  не  перевірила

наявність   правоздатності  ПВКП  “Темп”  укладати  господарські

угоди.

Згідно ст. 49 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
        , який був чинним на

час  укладення договору, угода, яка укладена з метою, суперечною

інтересам держави і суспільства, та при наявності умислу однієї,

або  обох  сторін  є недійсною, з наслідками передбаченими  цією

статтею.

В  п.  6  постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.78

№  3  з  наступними  змінами від 25.12.99 та від  25.05.98  “Про

судову   практику  в  справах  про  визнання  угод   недійсними”

( v0003700-78 ) (v0003700-78)
         зазначено, що при розгляді справ  про  визнання

угод  недійсними  на підставі ст. 49 ЦК УРСР ( 1540-06  ) (1540-06)
          слід

враховувати,  що  до таких угод відносяться  угоди  фізичних  та

юридичних  осіб, які направлені на приховання ними  доходів  від

оподаткування, використання майна, що знаходиться в їх власності

або  користуванні на шкоду правам, свободам і гідності громадян,

інтересам суспільства.

Наявність  умислу в сторони угоди означає, що  вона  виходячи  з

обставин  справи,  усвідомлювала або повинна була  усвідомлювати

протиправність укладеної угоди й суперечність її мети  інтересам

держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання

протиправних наслідків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,

111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.03 у

справі № 11/477-ПД залишити без змін, а касаційну скаргу - без

задоволення.