ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 05-5-43/50551
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченко О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.,
розглянувши
касаційну скаргу ДП "XXX"
на постанову від 27.01.2004 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 05-5-43/50551
за заявою ЗАТ "YYY"
до ДП "XXX"
про визнання банкрутом,
За участю представників сторін
від кредитора А.А.А. довір. від 31.03.04р. № 01\351
від боржника Б.Б.Б. довір. від 16.07.03р. № б\н
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.11.2003 року (суддя
Пасько М.В.) повернуто заяву АТЗТ "YYY" про порушення справи про
банкрутство ДП "XXX" без розгляду, з підстав ненадання суду
доказів, що підтверджують наявність безспірних вимог заявника до
боржника та належного розрахунку суми безспірних вимог кредитора.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004 року зазначену ухвалу місцевого суду скасовано, а
справу направлено до господарського суду м. Києва для розгляду,
мотивуючи це тим, що суд першої інстанції невірно застосував норми
матеріального права і процесуального права, а саме ст.ст. 4-1, 32,
43, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та ст.ст. 9, 11 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, боржник звернувся
із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій
просить скасувати постанову апеляційного суду від 27.01.2004 року,
а ухвалу господарського суду м. Києва від 21.11.2003 року залишити
без змін, посилаючись на неправильне застосування апеляційним
судом норм матеріального та процесуального права.
У своєму відзиві на касаційну скаргу, кредитор заперечує проти
доводів касаційної скарги та просить суд залишити постанову
апеляційного суду від 27.01.2004 року у справі № 05-5-43\50551 без
змін, а касаційну скаргу ДП "XXX" без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників сторін,
проаналізувавши матеріали справи, правильність застосування судами
норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи АТЗТ "YYY" звернулось до суду із
заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "XXX"
в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон), обгрунтовуючи свої вимоги
заборгованістю боржника в сумі 28402490,34 грн. згідно рішень
господарського суду Запорізької області, які набрали законної сили
і на виконання яких видані накази і порушено виконавче
провадження.
Апеляційний суд приймаючи постанову вірно застосував норми
матеріального і процесуального права, а саме ч. 2 ст. 4-1, 63, 86
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та ч. 3 ст. 6, 9, 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Апеляційна інстанція на підставі зазначених норм законів підставно
дійшла висновку про те, що місцевий суд в ухвалі про повернення
заяви про порушення справи про банкрутство без розгляду не
зазначив мотиви повернення та посилання на норми матеріального
права; відсутній аналіз конкретних обставин та відомостей, що
містяться в заяві кредитора.
За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду
відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи і прийнята
відповідно до норм чинного законодавства України, а тому підлягає
залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДП "XXX" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004 року залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Костенко Т.Ф.