ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N А-20/581-03
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу Виробничо-експлуатаційного підприємства
“Держпром”, м. Харків
на постанову від 22.12.03 Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № А-20/581-03 господарського суду Харківської
області
за позовом АТЗТ “Енергополь-Україна”, м. Київ
до - Харківської міської Ради
- Виробничо-експлуатаційного підприємства
“Держпром”, м. Харків
Управління комунального майна та приватизації
Харківської міської ради
про визнання недійсним рішень та договору
За участю представників:
позивача: Левандовський Ч. Ч. , довір. № 182 від 05.04.04
відповідача: Орловський С.О., довір. № 5 від 23.02.04
Рішенням господарського суду від 07.11.03 позовні вимоги щодо
визнання недійсними рішення Харківської міської ради № 735 від
10.09.97, рішення Харківської міської ради № 833 від 08.10.97,
розпорядження Фону Державного майна України в м. Харкові
№ 1810/1 від 19.11.97 задоволено, також визнано недійсним
договір № 841 про передачу в безкоштовне користування нежитлових
приміщень, які розташовані за адресою: м. Харків, вул.Артема, 16
від 19.11.97, укладений між Виробничо-експлуатаційним
підприємством “Держпром” та Представництвом Фонду державного
майна України в м. Харкові. Рішення мотивовано тим, що спірний
договір не відповідає вимогам ч 2 ст. 325 та ст. 259 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, що строк дії договору безоплатного користування,
встановлений в договорі на 15 років, вважається припиненим по
закінченню року (суддя О.Істоміна).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, другий відповідач по
справі – Виробничо-експлуатаційне підприємство “Держпром”
звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що
його права порушені зазначеним рішенням суду та ґрунтуються на
договорі оренди б/н від 10.01.96, укладеного між позивачем та
Відділом міжнародних зв’язків Харківської обласної ради народних
депутатів. Зазначений договір постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 21.10.03 у справі
№ 40/203-03 за позовом ВЕП “Держпром” до АТЗТ
“Енергополь-Україна” був визнаний недійсним. Тому, на думку
скаржника позивач не мав охоронюваних законом прав, які були
порушені. Окрім цього вважає, що до виниклих правовідносин
застосовуються ст. 260 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
– в разі
продовження користування майном після закінчення строку договору
при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається
поновленим на невизначений строк. Що при поданні позовної заяви
позивачем порушено строки позовної давності, оскільки про своє
порушене право йому стало відомо з дати підписання рішення
виконкому Харківської ради № 767 від 23.09.97 “Про затвердження
акту державної комісії по прийманню в експлуатацію закінченого
реконструкцією нежитлового будинку по вул. Артема, 16 у
Київському районі”, в якому є посилання на те, що зазначене
приміщення знаходиться у безкоштовному користуванні ВЕП
“Держпром”.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22.12.03 апеляційну скаргу Виробничо-експлуатаційного
підприємства “Держпром” задоволено частково, рішення
господарського суду змінено, позовні вимоги задоволено частково,
визнано недійсним договір № 841 від 19.11.97 про передачу в
безкоштовне користування не житлових приміщень, розташованих за
адресою м. Харків, вул.Артема, 16, укладений між
Виробничо-експлуатаційним підприємством “Держпром” та
Представництвом Фонду державного майна України в м. Харкові, з
19 листопаду 1998року. В частині визнання недійсними рішень
Харківської міської ради № 735 від 10.09.97, № 833 від 08.10.97
року, а також розпорядження Фонду державного майна України в
м. Харкові № 1810/1 від 19.11.97 рішення господарського суду
Харківської області від 07.11.03 залишено без змін (колегія
суддів у складі: Л.Слюсарева, Н.Білоконь, В.Фоміна). Постанову
обґрунтовано тим, що до правовідносин, що виникли між сторонами,
не може бути застосовано ст. 260 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Рішення
господарського суду в частині визнання недійсним договору № 841
від 19.11.97 з моменту його укладення змінено, та відповідно до
ч. 1 ст. 325 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, визнано його недійсним з
часу закінчення одного року після його укладення, тобто з
19.11.98.
В поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати
оскаржувану поставну, в позові відмовити.
Скарга мотивована тим, що судами порушені норми процесуального
(ст. 53, 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) та матеріального права. В
скарзі зазначено, що позивач не мав права звертатися з позовом
до суду, оскільки його права ґрунтуються на договорі оренди б/н
від 10.01.1996 року, укладеного між позивачем та відділом
міжнародних зв’язків Харківської обласної ради народних
депутатів, якій постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 21.10.03 у справі № 40/203-03 за позовом
ВЕП “Держпром” до АТЗТ “Енергополь-Україна” був визнаний
недійсним. Що судом апеляційної інстанції порушено вимоги ч. 2
до ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що факти, встановлені
рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не
доводяться знов при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь
ті самі сторони. Також судом було порушено норми матеріального
права щодо застосування ст. 76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо
обчислення строків позовної давності, оскільки судом не було
враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про
основи містобудування” ( 2780-12 ) (2780-12)
№ 2780-ХІІ від 16.11.92
закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в
експлуатацію в порядку, встановленому КМ України, тобто після
прийняття цих об’єктів державними технічними комісіями. Таким
чином перебіг строку позовної давності мав розпочатися з
23.09.97 тобто з дати рішення виконкому Харківської міської ради
№ 767 про затвердження акту державної комісії по прийманню в
експлуатацію закінченого реконструкцією нежитлового будинку по
вул. Артема, 16. Скаржник також посилається на неправомірне
застосування судами ст. 325 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарський суд має право визнати акт державного чи іншого
органу недійсним з підстав невідповідності його вимогам чинного
законодавства або визначений законом компетенції органу, який
видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є
також порушення у зв’язку з його прийняттям прав та охоронюваних
законом інтересів підприємства-позивача у справі.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне:
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від
10.09.97 № 735 було вирішено погодити представництву ФДМУ в
м. Харкові передачу в безкоштовне користування нежитлового
приміщення строком на 15 років ВЕП “Держпром”. Рішенням № 833
від 08.10.97 до рішення № 735 від 10.09.97 було внесено зміни в
частині розміру площі. Розпорядженням представництва ФДМУ в
м. Харкові від 19.11.97 № 1810/1 між представництвом ФДМУ в
м. Харкові та ВЕП “Держпром” було укладено договір про передачу
в безоплатне користування строком на 15 років.
На підставі договору оренди від 10.01.1996, укладеного між
відділом міжнародних зв’язків Харківської облради народних
депутатів та АТЗТ “Енергополь-Україна” позивач орендував
приміщення на 1,3,4 поверхах та підвальному приміщенні будинку
по вул.Артема.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що на момент звернення до
господарського суду з позовом, договір оренди від 10.01.96 був
дійсним.
Постановою від 21.10.03 Харківського апеляційного господарського
суду зазначений договір оренди було визнано недійсним на
підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(а.с. 72).
Але, приймаючі рішення по справі, суд першої інстанції не
звернув увагу, з якого моменту зазначений договір оренди визнано
недійсним, з моменту укладення, чи на майбутне. Суд апеляційної
інстанції також не надав цій обставині належну юридичну оцінку.
Колегія суддів дійшла висновку, що попередні судові інстанції
розглянули справу з порушенням процесуальних вимог ст.ст. 38,
43, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і
об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, що не дає можливості перевірити надану юридичну
оцінку всім обставинам справи.
Порушення судом норм процесуального права є підставою для
скасування постановлених у справі судових рішень та направлення
справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При повторному розгляді справи необхідно на підставі ст. 38 ГРК
України повно та всебічно дослідити обставини справи та прийняти
обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Виробничо-експлуатаційного підприємства
“Держпром”, м. Харків задовольнити частково, рішення
господарського суду Харківської області від 07.11.03 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
22.12.03 у справі № А-20/581-03 господарського суду Харківської
області скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду Харківської області.