ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 2-8/13353-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого у засіданні
суддів
розглянув касаційну скаргу ТОВ “К”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 25.12.2003
у справі № 2-8/13353-2003
за позовом 1. Товариства з обмеженою
відповідальністю „К”
2. Виконавчого комітету
Алуштинської міської ради
до 1. Бюро технічної інвентарізації,
м. Алушта
2. Сімферопольського міжміського
бюро реєстрації та технічної
інвентарізації
треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Б”
2. Закрите акціонерне товариство „Д”
про спонукання здійснити оперативні дії
за позовом третьої особи, Товариства з обмеженою
яка заявляє самостійні відповідальністю „Б”
вимоги на предмет спору
до Товариства з обмеженою
відповідальністю „К”
про визнання недійсним акту прийома-передачі та наказу,
про відновлення порушених прав
за позовом третьої особи, Товариства з обмеженою
відповідальністю „Б”
яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
до Виконавчого комітету
Алуштинської міської ради
про визнання рішення недійсним
за позовом третьої особи, Закритого акціонерного
товариства “Д”
яка заявляє самостійні
вимоги на предмет спору
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „К”
2. Виконавчого комтету Алуштинскої
міської ради
про визнання недійсними рішень
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю „К” та виконавчий
комітет Алуштинської міської ради звернулися до господарського
суду Автономної Республіки Крим з позовом до Бюро технічної
інвентарізації м. Алушта та Симферопольського міжрайонного бюро
реєстрації та технічної інвентарізації про зобов’язання
відповідачів за первісним позовом скасувати запис про право
власності товариства з обмеженою відповідальністю „Б” на об’єкт
незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Алушта,
вул. Леніна, 2, провести технічну інвентарізацію об’єкту та
належним чином оформити технічну документацію на об’єкт за ТОВ
„К” як за замовником будівництва.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі за первісним позовом
посилаються на те, що:
- товариство з обмеженою відповідальністю „К” є правонаступником
замовника будівництва кліматопавільйону, розташованого за
адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 2;
- виконавчим комітетом Алуштинскої міської ради було видано ряд
рішень: № 30, 31, 34, 35, 36 від 24.01.2003р., № 134 від
28.02.2003р. на підставі яких скасовані рішення: про оформлення
права власності товариства з обмеженою відповідальністю „Б” на
будівлю кліматопавільйону, розташовану за адресою:м. Алушта,
вул. Леніна, 2; про видачу державного акту ТОВ „Б” на право
постійного користування землею; про введення в експлуатацію
кліматопавільйону; про дозвіл на будівництво; зазначені рішення
виконавчого комітету залишені без змін рішенням господарського
суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2003р. по справі
№ 2-5/6927-2003, яке набрало чинності.
Відповідач у справі – Симферопольське міжрайонне бюро реєстрації
та технічної інвентарізації у відзиві на позовну заяву вимоги
відхилило, вказуючи на те, що:
- ТОВ „Б” є власником будівлі кліматопавільйону відповідно до
свідоцтва про право власності від 09.01.2001р.
Під час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю
„Б” та закрите акціонерне товариство „Д” були залучені до участі
у справі в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги
на предмет спору.
ТОВ „Б” було заявлено позов до ТОВ „К” про визнання недійсним
акта прийому - передачі від 19.05.2003р., який було підписано
представниками ТОВ „Б” та ТОВ „К”. В процесі розгляду справи
позовні вимоги були уточнені, ТОВ „Б” просило визнати недійсними
наказ № 17 від 16.05.2003р. про передачу будівлі
кліматопавільйону на баланс ТОВ „К” та акт прийому – передачі
будівлі від 19.05.2003р., відновити порушене право на
використання, розпорядження та володіння будівлею
кліматопавільйону, а також майном, яке знаходиться у приміщенні,
та зобов’язати ТОВ „К” забезпечити вільний доступ посадових осіб
та засновників ТОВ „Б” на територію пансіонату. Також, ТОВ „Б”
звернулось із позовом до виконавчого комітету Алуштинської
міської ради про визнання недійсним рішення № 877 від
26.09.2003р.
ЗАТ „Д” звернулось із позовом до виконавчого комітету
Алуштинської міської ради про визнання недійсними рішень № 36
від 24.01.2003р. та № 35 від 24.01.2003р., а також про
відновлення порушених прав як замовника будівництва
кліматопавільйону.
ТОВ „К” та виконавчий комітет Алуштинської міської ради позовні
вимоги відхилили.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.10.-29.10.2003р. БТІ м. Алушта виключено із числа
відповідачів у справі, позов ТОВ „К” та виконавчого комітету
Алуштинської міської ради задоволено частково – суд зобов’язав
Симферопольське міжрайонне бюро реєстрації та технічної
інвентарізації анулювати реєстраційний запис про право власності
ТОВ „Б” на об’єкт незавершеного будівництва – кліматопавільйон,
розташований за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 2. Щодо іншої
частини вимог за основним позовом – провадження у справі
припинено.
У задоволенні позовів ТОВ „Б” про визнанння недійсним наказу
№ 17 від 16.05.2003р., відновлення прав на використання,
розпорядження та володіння будівлею кліматопавільйону, а також
майном, яке знаходиться у приміщенні будівлі, зобов’язання ТОВ
„К” забезпечити вільний доступ посадових осіб та засновників ТОВ
„Б” на територію пансіонату, визнання недійсним рішення
виконавчого комітету № 877 від 26.09.2003р. - відмовлено. У
задоволенні позову ЗАТ „Д” про визнання рішень виконавчого
комітету № 35 від 24.01.2003р. та № 36 від 24.01.2003р.
недійсними також вімовлено. У частині вимог ТОВ „Б” до ТОВ „К”
про визнання недійсним акту прийома – передачі від 19.05.2003р.
– провадження у справі припинено.
Прийняте судом першої інстанції рішення мотивоване тим, що: -
рішенням виконкому Алуштинської міської ради № 134 від
28.02.2003р. Про протест прокуратури на рішення виконкому
Алуштинської міської ради № 1078 від 22.12.2000р. „Про
оформлення права власності” скасовано. Відповідно до рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2003р.
по справі № 2-5/6927-2003, яке набрало законної сили, рішення
виконкому № 134 від 28.02.2003р. визнано законним і
обґрунтованим, залишено у силі. В зв’язку із втратою сили
документу який є підставою для видачі свідоцтва про право
власності, само свідоцтво не має сили, бо не є самостійним
правовстановлюючим документом;
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 25.12.2003р. рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 13.10.-29.10.2003р. скасовано, у позові ТОВ
„К” та виконавчому комітету Алуштинської міської ради
відмовлено, позови ТОВ „Б” про відновлення порушеного права на
використання, розпорядження та володіння будівлею
кліматопавільойну за адресою: м. Алушта, вул. Леніна, 2, про
визнання недійсним рішення виконкому № 877 від 26.09.2003р.
задоволені. Також задоволений позов ЗАТ „Дніроенергобуд” про
визнання недійсними рішень виконкому № 35 від 24.01.2003р. та
№ 36 від 24.01.2003р. У іншій частині позовних вимог провадження
у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
25.12.2003р., товариство з обмеженою відповідальністю „К”
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою та просить скасувати постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду, а рішення по справі
господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без
змін.
ЗАТ “Д” у відзиві на касаційну скаргу вважає постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
25.12.2003р. законною та обґрунтованою, а касаційну скаргу
такою, що не підлягає задоволенню в зв’язку з тим, що оспорювані
рішення виконкому прийняті з перевищенням останнім наданих
повноважень, ТОВ “К” чинить перешкоди ТОВ “Б” у користуванні,
розпорядженні та володінні майном, ТОВ “К” не є належним
позивачем у справі тому що не є правонаступником “Санаторія “А”.
У поданій касаційній скарзі ТОВ „К” вказує на порушення судом
норм матеріального права, зокрема ст. ст. 20, 21 Закону
України „Про прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
, ст. ст. 30, 59 Закону
України „Про місцеве самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, ст. ст. 48,
49 Закону України „Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
, та процесуального
права – ст.ст. 32, 34, 35, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міськради № 1078 від
22.12.2002 року “Про оформлення права власності” спірне майно
було надано у власність ТОВ “Б”, на підставі чого останньому
було видано свідоцтво про право власності від 09.01.2001 року.
Як видно з матеріалів справи, у зв’язку з протестом прокурора
м. Алушти зазначене рішення № 1078 було скасовано на підставі
рішення Виконкому Алуштинської міськради від 28.08.2003 № 134.
В подальшому Виконком Алуштинської міськради вирішив вважати
недійсним свідоцтва від 09.01.2001 року про право власності ТОВ
УБ на будівлю кліматопавільону розташованого по вул., Леніна, 2
в м. Алушта згідно з рішенням № 877 від 26.09.2003.
Виконком Алуштинської міськради 10.10.2003 року повторно
проаналізувавши ситуацію, що склалася навколо спірного майна
підтвердила та залишив без змін своє попереднє рішення від
26.09.2003 року, про що винесено відповідне рішення № 892.
Під час розгляду даної справи по суті, судам першої та
апеляційної інстанцій, слід було надати належну оцінку рішенню
господарського суду господарський суд Автономної Республіки Крим
від 23.05.2003 року зі справи № 2-5/6927-2003, в якому вже
досліджувалися правовідносини сторін у даній справі, щодо
спірного майна.
В силу вимог ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти встановлені
рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не
доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть
участь ті самі сторони.
Судам першої та апеляційної інстанцій, слід також було з’ясувати
повноваження виконкому щодо можливості скасування своїх
попередніх рішень у відповідності зі ст. 59 Закону України “Про
місцеве самоврядування” ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та визначити компетенцію
органів місцевого самоврядування стосовно реагування на протест
прокурора згідно зі ст.ст. 20, 21 Закону України “Про
прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
, а також відповідність прийнятих
Виконкомом рішень ст. 49 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
.
Під час розгляду даного спору, суду першої інстанції необхідно
також встановити орган, який видав свідоцтво про власність від
22.12.2002 № 1078 на спірну будівлю, оскільки в самому свідоцтві
зазначено Алуштинська міська рада, в той час як наявна печатка є
печаткою Виконавчого комітету.
Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не
були встановлені усі обставини, необхідні для розгляду даної
справи по суті та без чого неможливе надання їм правильної
юридичної оцінки, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню
з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
п о с т а н о в и в:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „К”
задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 25.12.2003 р. та рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 13.10.-29.10.2003р. у справі
№ 2-8/13353-2003 скасувати.
3. Справу № 2-8/13353-2003 передати на новий розгляд до
господарського суду Автономної Республіки Крим.