ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 2-20/12558-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
розглянув Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
касаційну Автономної Республіки Крим
скаргу
на постанову від 30.10.2003
Севастопольського апеляційного господарського
суду
у справі № 2-20/12558-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом відкритого акціонерного товариства
Електромашинобудівний завод "С"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі
Автономної Республіки Крим
управління Державного казначейства в Автономній
Республіці Крим
про стягнення 21 774 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідачів не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В липні 2003 року відкрите акціонерне товариство
"Електромашинобудівний завод "С" пред'явило в суді позов до
Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, управління
Державного казначейства в Автономній Республіці Крим про
відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість за
листопад 2002 року в сумі 21774 грн.
Зазначало, що відповідачем в порушення вимог пп. 7.7.3 п. 7.7 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
відшкодована заборгованість з податку на додану вартість.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.09.03 позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ
"Електромашинобудівний завод "С" 21774 грн.
Стягнуто з Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, з
рахунку Управління Державного казначейства в АРК м. Сімферополь,
на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в
сумі 217,74 грн. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення
судового процесу в сумі 118 грн.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що бюджетна
заборгованість з ПДВ підтверджена податковою декларацією за
листопад 2002 року і актом документальної перевірки державної
податкової інспекції та не відшкодована платнику податків в
установлені законом строки.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
30.10.03 рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Сімферополі
просить рішення господарського суду та постанову апеляційного
господарського суду скасувати в позові відмовити, посилаючись на
порушення господарськими судами пп. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 1 наказу ДПА України
№ 196 від 24.04.03 "Щодо здійснення ефективного контролю за
правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану
вартість юридичними особами", ст. 4 Декрету КМУ "Про державне
мито" ( 7-93 ) (7-93)
.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї
статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню
платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця,
наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського чеку.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважається бюджетною заборгованістю.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Як встановлено судом і вбачається з податкової декларації по ПДВ
за листопад 2002 року сума бюджетного відшкодування становить
21774 грн., яка не відшкодована позивачу, що підтверджується
відповідачем в акті № 409/23-4 від 03.06.2003 (а.с.55).
На підставі зазначених обставин справи суди попередніх інстанцій
дійшли правильного висновку про те, що сума ПДВ заявлена позивачем
до відшкодування підтверджена матеріалами справи та відповідає
вимогам чинного законодавства.
Разом з тим, посилання Державної податкової інспекції в касаційній
скарзі на порушення судовими інстанціями наказу ДПА "Щодо
здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з
бюджету сум податку на додану вартість юридичними особами" не
приймається до уваги касаційною інстанцією, оскільки порядок
обчислення, сплати та відшкодування податку на додану вартість
врегульовано положеннями Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та
доповненнями, яким не передбачено процедуру здійснення
відшкодування ПДВ після проведення зустрічних перевірок державною
податковою інспекцією.
Крім того, є недоречним посилання відповідача на порушення ст. 4
Декрету КМУ "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
оскільки спір виник
внаслідок неправильних дій податкової інспекції, яка відповідно до
ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
повинна відшкодувати як витрати по
сплаті державного мита так і витрати на інформаційнотехнічне
забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень не
вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі
залишити без задоволення, а постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 30.10.2003 та рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2003 у
справі № 2-20/12558-2003 без змін.