ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
06.04.2004                              Cправа N 2-15/9955-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
 
розглянув        Державної податкової інспекції у м.  Ялті
касаційну скаргу Автономної Республіки Крим
 
на постанову     від 30.10.2003
                 Севастопольського апеляційного
                 господарського суду
 
у справі         №  2-15/9955-2003
                 господарського суду Автономної Республіки
                 Крим
 
за позовом       закритого акціонерного товариства "Пансіонат
                 "П", м.  Ялта
 
до               Державної податкової інспекції у м.  Ялті
                 Автономної Республіки Крим
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення- рішення
 
                 за участю представників сторін:
 
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
В червні 2003 року закрите акціонерне  товариство  "Пансіонат  "П"
пред'явило  в  суді  позов  до Державної податкової інспекції в м.
Ялті   про  визнання  недійсним  податкового  повідомлення-рішення
№ 1843/23-3  від  20.05.2003 яким визначено податкове зобов'язання
по штрафним санкціям  в  сумі  3767,00  грн.  за  порушення  вимог
пунктів 1 та 8 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі,  громадського  харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Зазначало, що   при   наданні  послуг  у  користуванні  сауною  не
допускало  порушень  вимог  Закону   України   "Про   застосування
реєстраторів  розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
        ,  оскільки  за  користування
сауною    пансіонату    реєстратор   розрахункових   операцій   не
застосовується,  розрахунок  проводиться  безпосередньо   в   касі
бухгалтерії  "Пансіонату  "П"  з оформленням прибуткових ордерів з
видачею відповідних квитанцій,  підписаних та засвідчених печаткою
в установленому порядку,  що відповідає п.  1 ст. 9 Закону України
"Про застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  у  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Рішенням господарського   суду   Автономної  Республіки  Крим  від
18.07-22.07.2003 позов задоволено.
 
Визнано недійсним   податкове    повідомлення-рішення    Державної
податкової інспекції в м. Ялті № 1843/23-3 від 20.05.2003.
 
Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від
30.10.03 рішення залишено без змін.
 
Задовольняючи позов    та     визнаючи     недійсним     податкове
повідомленнярішення   господарські   суди  виходили  з  матеріалів
справи,  якими підтверджено,  що місцем розрахунків за надані  ЗАТ
"Пансіонат  "П"  послуги  сауни  з басейном та гідромасажем є каса
підприємства,  отже  у  відповідача  були  відсутні  підстави  для
застосування  штрафних санкцій,  передбачених Законом України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері  торгівлі
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Крім того зазначали,  що державна податкова інспекція повинна була
застосувати штрафні санкції на підставі рішення, прийнятого згідно
ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій   і   послуг"   ( 265/95-ВР   ) (265/95-ВР)
        ,   а   не    направляти
повідомлення-рішення в порядку, передбаченому Законом України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків  перед  бюджетами
та  державними  цільовими  фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  оскільки штрафні
санкції не відносяться до  загальнодержавних  податків  і  зборів,
порядок погашення яких передбачений Законом України № 2181.
 
В касаційній   скарзі  Державна  податкова  інспекція  у  м.  Ялті
Автономної  Республіки   Крим   просить   постанову   апеляційного
господарського  суду  та рішення господарського суду скасувати,  в
позові ЗАТ "Пансіонат  "П"  відмовити,  посилаючись  на  порушення
вимог  Законів  України  № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами"   ( 2181-14   ) (2181-14)
           та   "Про  застосування  реєстраторів
розрахункових операцій у сфері громадського харчування та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Перевіривши повноту  встановлених  судом  обставин  справи  та  їх
юридичну  оцінку,  Вищий  господарський  суд  України  вважає,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як встановлено  судом  і вбачається з матеріалів справи 01.05.2003
Державною податковою інспекцією у м.  Ялті складено акт  №  001990
перевірки   по  контролю  за  здійсненням  розрахункових  операцій
акціонерного  товариства  "Пансіонат  "П"  в  якому  вказано   про
проведення   розрахункових   операцій   на   суму   750  грн.  без
застосування реєстратора розрахункових операцій.
 
20.05.2003 Державною податковою інспекцією у м.  Ялті на  підставі
акту   прийнято   податкове  повідомлення-рішення  яким  закритому
акціонерному  товариству  "Пансіонат   "П"   визначено   податкове
зобов'язання по штрафним санкціям в сумі 3767,00 грн. з посиланням
на п.  п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  п. п. 1, 8 ст. 3 Закону України "
Про  застосування  реєстраторів  розрахункових  операцій  в  сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        .
 
Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          він  є  спеціальним  законом   з   питань
оподаткування,   який  установлює  порядок  погашення  зобов'язань
юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами   та   державними
цільовими  фондами  з  податків  і зборів (обов'язкових платежів),
нарахування і сплати пені та штрафних санкцій,  що  застосовуються
до  платників  податків  контролюючими  органами,  у тому числі за
порушення у  сфері  зовнішньоекономічної  діяльності  та  визначає
процедуру оскарження дій органів стягнення.
 
Згідно пунктів  1.9  та  1.10  ст.  1  цього  Закону  ( 2181-14 ) (2181-14)
        
податкове   повідомлення   і   податкові   вимоги   є   письмовими
повідомленнями  та вимогами контролюючих та податкових органів про
обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання
або погасити суму податкового боргу. Ці форми актів ненормативного
характеру можуть застосовуватись лише  щодо  обов'язків  у  сплаті
податків і зборів 
( обов'язкових платежів)
.
 
Вичерпний перелік   податків   і  зборів  (обов'язкових  платежів)
визначено  у  статтях  14  та  15  Закону  України  "Про   систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        .
 
У цих статтях штрафні санкції за порушення п. п. 1, 8 ст. 3 Закону
України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  в
сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        
не передбачені як один з видів податків або зборів.  Тому  штрафні
санкції, передбачені наведеним законом не відносяться до категорії
податкового зобов'язання або податкового боргу.
 
Наведене свідчить  про  те,  що  у  відповідача  не  було  підстав
прийняти оспорюване податкове повідомлення-рішення.
 
Судові інстанції,  враховуючи  вимоги Законів України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
        ,  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
        , "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій  у  сфері  торгівлі,  громадського  харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         прийшли до правильного висновку,  що  в  компетенцію
податкового  органу  не  входить  визначення  штрафних  санкцій за
проведення розрахункових  операцій  без  застосування  реєстратора
розрахункових операцій як податкового зобов'язання.
 
При цьому  Вищий  господарський  суд зазначає,  що при доведеності
допущеного позивачем порушення  відповідач  не  позбавлений  права
притягнути   закрите   акціонерне  товариство  "Пансіонат  "П"  до
відповідальності та стягнути передбачені законом санкції.
 
При прийнятті судового рішення Вищий господарський суд виходить  з
вимог  ст.  111-7  Господарського  процесуального  кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
          щодо  перевірки   правильності   застосування   норм
матеріального права судом першої та апеляційної інстанції.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.  ст.  111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу   Державної   податкової   інспекції  у  м.  Ялті
Автономної Республіки Крим залишити без задоволення,  а  постанову
від  30.10.2003 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 2-15/9955-2003 без змін.