ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 06.04.2004                             Справа N 2-15/5599.1-2003
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів  Бур'янової С.С., Костенко Т.Ф.
 
розглянувши
касаційну скаргу   Н-ської ОДПІ АР Крим
 
на                 постанову від 29.05.2003 року Севастопольського
                   апеляційного господарського суду
 
у справі           № 2-15/5599.1-2003
 
за позовом         ДП "XXX"
 
до                 Н-ської ОДПІ АР Крим
 
про                визнання недійсним рішення,
 
За участю представників сторін
 
від позивача А.А.А. довір. від 29.03.04р. № 210
від відповідача  не з'явився
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського   суду   Автономної  Республіки  Крим  від
25.03.2003 року (суддя Дадинська Т.В.) позов задоволено  частково,
визнано  недійсним  рішення Н-ської ОДПІ № 333\23-01\30459364\2567
від 13.07.2003 року у  частині  донарахування  податку  на  додану
вартість у сумі 46100,00 грн.,  застосування фінансових санкцій по
податку на додану вартість  у  сумі  9801,35  грн.,  донарахування
податку   на   прибуток  у  розмірі  72000,00  грн.,  застосування
фінансових санкцій по податку на прибуток  у  сумі  4715,00  грн.,
зменшення  бюджетного  відшкодування  податку на додану вартість у
сумі 615051,00 грн.  В частині визнання рішення Н-ської  ОДПІ  від
13.07.2003  року  по  збору  в  Державний інноваційний фонд у сумі
1420,00 грн.  провадження по справі припинено.  В іншій частині  в
позові відмовлено.
 
Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від
29.05.2003 року,  апеляційна  скарга  Н-ської  ОДПІ  залишена  без
задоволення,  а  рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 25.03.2003 року без змін.
 
Не погоджуючись з зазначеною постановою,  відповідач  звернувся  з
касаційною  скаргою до Вищого господарського суду України,  в якій
просить скасувати постанову апеляційного суду та направити  справу
на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
В обгрунтування   касаційної   скарги   заявник   посилається   на
неправильне застосування судами пп.  8.1.2 п.  8.1  ст.  8  Закону
України "Про  оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         та
пп.  7.4.1 п.  7.4 ст.  7 Закону України "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
В судовому  засіданні  31.03.2004  року  на  підставі  ст.  77 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         було оголошено перерву до 06.04.2004 року о 09
годині 50 хвилин.
 
Заслухавши суддю  доповідача  та  пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та на  підставі  встановлених  в  ній
фактичних   обставин,  проаналізувавши  правильність  застосування
господарськими  судами   при   прийнятті   судових   рішень   норм
матеріального  і  процесуального права,  суд вважає,  що касаційна
скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
 
Як видно з матеріалів справи,  за результатами  перевірки  Н-ською
ОДПІ  встановлено заниження позивачем валового доходу за І квартал
2001 року у сумі 578000,00 грн.  у звязку з невключенням до складу
валового  доходу  вартості  відвантажених  будівельних  матеріалів
фірмі ТОВ "YYY" згідно податкових накладних  №  2  від  31.01.2001
року у сумі 27287,30 грн.  і № 5 від 30.03.2001 року у сумі 390,79
грн.,  а також цільових коштів,  отриманих на фінансування витрат,
повязаних  з  будівництвом енергоблоків вітряних електростанцій та
витраченних не за цільовим призначенням - на  придбання  легкового
автомобіля АУДИ - 100,  1991 року випуску у громадянина Б.Б.Б.  на
суму 34761,58 грн.
 
Згідно пп.  5.3.2 п.  5.3 ст.  5 Закону України "Про оподаткування
прибутку  підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         до складу валових витрат не
включаються  витрати  на  придбання,  будівництво,  реконстркуцію,
модернізацію, ремонт та інші покращення основних фондів.
 
Апеляційний суд,   приймаючи   постанову  вірно  застосував  норми
матеріального права,  а саме пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п. 8.1 ст. 8,
п.   8.2.1  ст.  8  Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств"  ( 334/94-ВР  ) (334/94-ВР)
          та  Указ  Президента  України  "Про
будвіництво  вітряних  електростанцій"  ( 159/96 ) (159/96)
         від 02.03.1996
року  №  159\96  та  Постанову  Кабінету  Міністрів  України  "Про
комплексну    програму    будівництва    вітрових  електростанцій"
( 137-97-п ) (137-97-п)
         від 03.02.1997 року № 137.
 
З огляду на викладене та норми чинного законодавства, господарські
суди попередніх інстанцій цілком вірно дійшли висновку про те,  що
позивач дійсно зазнав витрат у  звязку  з  будівництвосм  основних
фондів,  які  використовуються їм в його господарській діяльності,
але за рахунок  яких  засобів  відбулося  фінансування  витрат  по
будівництву вітрових електростанцій не має значення.
 
Відповідно до пп.  7.4.1 п.  7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         від 03.04.1997 року №  168\97-ВР
із  змінами  і  доповненнями  - податковий кредит звітного періоду
складається з  сум  податків,  сплачених  (нарахованих)  платником
податку  у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,
послуг),  вартість  яких  відноситься  до  складу  валових  витрат
виробництва  (обігу)  і основних фондів чи нематеріальних активів,
які підлягають амортизації.
 
Апеляційний господарський   суд,   виходячи   з    норм    чинного
законодавства,  підставно дійшов висновку про те,  що суми податку
на додану вартість,  сплачені платником податку у звітному періоді
у   звязку   з  придбанням  (спорудженням)  основних  фондів,  які
підлягають амортизації,  включаються до складу податкового кредиту
такого   звітного   періоду,   незалежно  від  строку  введення  в
експлуатацію основних фондів,  а також від того,  чи  мав  платник
податку   на   протязі   такого   звітного   періоду  обороти  які
оподатковуються.
 
Враховуючи вищевикладене,  судова  колегія  вважає,  що  постанова
апеляційного    суду   прийнята   відповідно   до   норм   чинного
законодавства і підлягає залишенню без змін,  а  касаційна  скарга
без задоволення.
 
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Н-ської ОДПІ АР Крим залишити без задоволення.
 
Постанову від  29.05.2003  року   Севастопольського   апеляційного
господарського суду залишити без змін.
 
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді      Бур'янова С.С.
           Костенко Т.Ф.