ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2004 Справа N 2-13/3202-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча,
Рибака В.В.,
Уліцького А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
розглянувши матеріали Сімферопольської МДПІ
касаційної скарги
на постанову від 09.12.03
Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі № 2-13/13202-2003
господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом Сімферопольської МДПІ
до ТОВ “Гвардійське”
про звернення стягнення на активи в сумі 438498 грн.
В С Т А Н О В И В:
Сімферопольська МДПІ звернулась з позовом до ТОВ “Гвардійське”
Сімферопольського району з вимогою звернення стягнення на активи
підприємства по заборгованості перед бюджетом на суму 438498
грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.09.03 у справі № 2-13/13202-2003 позов задоволено. Надана
відстрочка виконання судового рішення до 01.06.04.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 09.12.03 рішення господарського суду залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі Сімферопольська МДПІ просить
скасувати рішення та постанову зазначених судових інстанцій в
частині надання відстрочки виконання судового рішення,
зазначаючи при цьому, що визнана судом заборгованість
відповідача є бюджетною заборгованістю, на яку поширюється, на
її думку, ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на
2003р.” ( 380-15 ) (380-15)
від 26.12.2002 № 380-ІV, якою заборонено
надавати відстрочки по сплаті заборгованості суб’єктами
підприємницької діяльності по податках, зборах (обов’язкових
платежах).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить оскаржувану
постанову залишити без змін.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про
наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної
скарги виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для надання
відповідачу відстрочки в погашенні боргу до 01.06.2004 були
представлені ним докази щодо наявності форс-мажорних обставин
(заморозки), в зв’язку з якими він на протязі 2001-2003 рр.
визнавався таким, що потерпів від стихійних явищ.
В матеріалах справи наявні висновки Торгово-промислової палати
України № 2399/05-04 від 04.06.02, № 3930/05-04 від 01.08.02,
№ 1631/05-04 від 26.02.03, № 2380/05-04 від 27.03.03, які
підтверджують зазначене (а.с.23-26).
Проте в касаційній скарзі скаржник вимагає оцінити іншу
обставину, а саме зміст ст. 54 Закону України “Про державний
бюджет України на 2003р.” ( 380-15 ) (380-15)
від 26.12.02 № 380-ІV, який
забороняє надавати відстрочки щодо термінів сплати податкової
заборгованості та інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовўрнўсть того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Зазначене та зміст ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
свідчать про
необхідність проведення нового судового розгляду у справі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
16.09.03 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 09.12.03 у справі № 2-13/13202-2003
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.