ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2004 Справа N 92/4-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Шульги О.Ф.
суддів : Дерепи В.І., Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу приватного малого підприємства "XXX"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
29 липня 2003 р.
та рішення господарського суду Київської області від
07 травня 2003 р.
у справі № 92/4 -03
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "YYY"
до приватного малого підприємства "XXX"
приватного підприємця В.В.В.
про стягнення 158 613,81 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
позивача А.А.А.
відповідачів ПМП "XXX" Б.Б.Б.
приватного підприємця В.В.В. Г.Г.Г.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2003 р. позивач пред'явив в суді позов до ПМП "XXX" про
відшкодування збитків у розмірі 158 613,81 грн., заподіяних
внаслідок знищення і пошкодження вантажу, що перевозився
відповідачем на підставі договору на транспортноекспедиційне
обслуговування вантажів від 26.02.2002 р. № 259/46/0202, та вимоги
партнера сплатити збитки, заподіяні неналежним виконанням договору
з поставки товару, про що ним заявлена відповідна претензія.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2003 р.
було залучено другим відповідачем у справі приватного підприємця
В.В.В., автомобілем якого здійснювалось перевезення вантажу.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.05.2003 р.
(суддя Міщенко П.К.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного суду від 29.07.2003 р. (головуючий - Пінчук А.М.,
судді - Капацин Н.В., Моторний О.А.), позов задоволено частково.
Стягнуто з приватного малого підприємства "XXX" на користь ТОВ
"YYY" збитки за пошкодження вантажу у розмірі 38 562,81 грн. та
судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі приватне мале підприємство "XXX", посилаючись
на неправильне застосування судом норм матеріального права,
просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу
передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 4, 151 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договір є
підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань),
які мають виконуватися належним чином і у встановлений строк
відповідно до вказівок закону, договору (ст.ст. 5, 161 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
).
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання
боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки (ст. 203 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 26.02.2002
р. між позивачем і ПМП "XXX" було укладено договір № 259/46/0202
на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, згідно якого
відповідач виступав перевізником та відповідно до п.5.2 вказаного
договору він ніс повну матеріальну відповідальність за збереження
вантажу з моменту його прийняття (завантаження) до перевезення і
до моменту передачі в пункті призначення уповноваженій особі
одержувача чи представнику замовника (позивача) (а.с.15-17).
На підставі вказаного договору позивачем 16.07.2002 р. була
направлена заявка відповідачу № 12 про надання автомобіля для
перевезення паперу з м.Ч-ська Київської області до Угорщини
(а.с.18).
В порушення п.7.2. укладеного договору, який передбачав, що жодна
з сторін не має права передавати свої права та обов'язки за
договором третій стороні без письмового погодження на те іншої
сторони, ПМП "XXX" 16.07.2003 р. уклало договір - заявку на
виконання заявки позивача з приватним підприємцем В.В.В., не
погодивши це питання з позивачем (а.с.58).
Під час перевезення паперу автомобілем, що належав приватному
підприємцю В.В.В. 23.07.2002 р. в причепі автомобіля виникла
пожежа, внаслідок чого було знищено 8 360 кг паперу вартістю
36 979,76 грн., а 7839 кг паперу потребували проведення робіт по
його облагородженню вартістю 1583, 05 грн. (а.с.11, 25, 27).
Задовольняючи позов частково та стягуючи з приватного малого
підприємства 38 562, 81 грн. заподіяних збитків, суд правильно
виходив з того, що права і обов'язки позивача та відповідача ПМП
"XXX" виникли з договору на транспортно-експедиційне
обслуговування вантажів, а тому залучення відповідачем для
виконання своїх обов'язків за договором третьої особи - приватного
підприємця В.В.В. не звільняє його від покладеного п.п.5.2, 5.4
договору обов'язку відшкодувати позивачу збитки, заподіяні втратою
та пошкодженням вантажу, оскільки відсутність вини у заподіянні
збитків ним відповідно до ст.209 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не доведена.
Відповідно до договору -заявки від 16.07.2003 р. № 12 у приватного
підприємця В.В.В. обов'язки перевізника існують лише перед ПМП
"XXX", а не позивачем.
Обгрунтовано суд відмовив у стягненні 120 051 грн., на які
позивачу була пред'явлена претензія фірмою "ZZZ", оскільки доказів
про понесення цих збитків він суду не надав.
З висновками суду першої інстанції правильно погодився суд
апеляційної інстанції.
Враховуючи, що судами повно і всебічно з'ясовані фактичні
обставини справи і належно оцінені докази, що мали юридичне
значення для її вирішення по суті, правильно застосований
матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, підстав для
скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного малого підприємства "XXX" залишити без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 29 липня 2003 р. та рішення господарського суду Київської
області від 07 травня 2003 р. в справі за № 92/4-03 - без змін.
Головуючий О.Ф. Шульга
Судді В.І. Дерепа
Л.В. Стратієнко